Третій не зайвий: що змінять парламентські вибори в Німеччині

27 вересня 2021, 07:01
Читать новость на русском

26 вересня пройшли парламентські вибори в Німеччині – від цієї події залежить майбутнє європейської та світової політики. Як змінювалися фаворити виборчих перегонів та чому це важливо для України, читайте у нашому матеріалі.

Вибори до німецького Бундестагу 2021 року засвідчили результат змін політики християнських демократів зі створення держави добробуту, однак це не завадило посиленню загроз міжнародного виміру. Вже виросло ціле покоління, яке не знає іншого лідера країни окрім Ангели Меркель, але зовсім скоро це зміниться.   

Важливо Хочуть підірвати виборчу кампанію "Зелених", – експерт про хакерів та втручання Росії

Політичний поділ зростає 

В німецькій політиці завжди ключову роль відігравала коаліція, яка й висуває кандидата, що очолить уряд. Це нормальна практика коли відбувається поділ посад. Приміром минулі парламентські вибори 2017 року призвели до влади коаліцію ХДС/ХСС та соціал-демократів.

 

Голова ХСС Маркус Зодер, федеральний канцлер Ангела Меркель та голова ХДС Армін Лашет / Фото з твіттера Armin Laschet

Але ще тоді стало зрозуміло, що рейтинг партії Меркель потроху підточує корозія з боку "Альтернативи для Німеччини". Це правопопулістська партія, яка здобула підтримку на території колишньої НДР завдяки євроскептицизму та антимігрантській риториці. 

Детально Прощальні обіцянки: як Меркель не вдалося помирити Москву та Київ

Але події цього року зі смертоносними повенями, пандемією та скандалами навколо кандидатів на посаду канцлера показали, що не завжди економічне зростання може стати запорукою успіху партії, що перебуває при владі. А може з'явитися досить багато альтернатив – інколи навіть непередбачуваних.

Тому на думку дослідника німецької історії Андрія Мартинова, головною відмінністю цьогорічних виборчих перегонів є подрібнення політичних сил всередині країни. 

Особливості виборчої кампанії 2021 року передусім у тому, що закінчилась епоха Ангели Меркель. Також явною стала тенденція до фрагментації німецького партійно-політичного поля, що максимально ускладнює коаліційні переговори після виборів.

Андрій Мартинов 

доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ

Головними фаворитами виборчих перегонів у Німеччини є три політичні сили: ХДС/ХСС (які при владі з 2005 року), Соціал-демократична партія Німеччини та Союз90/Зелені. Востаннє канцлером від есдеків у Німеччині був одіозний Герхард Шрьодер, не без допомоги якого російський капітал поєднався з німецькими політиками й бізнесменами.

Зелені, які з 1983 року присутні в Бундестазі, а канцлерство Шрьодера (1998-2005) увійшло в історію як "червоно-зелена коаліція" через Йошку Фішера, нині виступають за реагування на глобальні кліматичні зміни через зміну всієї економічної моделі. Нагадаймо, що Євросоюз 2019 року оголосив нову амбітну мету – зробити Європу нейтрально кліматичним континентом до 2050 року.

Мітинг за боротьбу з кліматичними змінами біля Бундестагу / Фото з твіттера Charlotte Nijhuis

І навесні 2021 року партія зелених мала істотну підтримку. Так, за опитуваннями YouGov станом на 30 квітня рівень підтримки партій був наступним:

  • (Анналена Бербок) Зелені 25 %,
  • (Армін Лашет) ХДС/ХСС 24 %
  • (Олаф Шольц) Соціал-демократи 14 %. 

Затоплення рейтингу

В липні сталися жахливі події затопило прикордонні території Німеччини, Франції, Швейцарії та країн Бенілюксу. Осередком лиха виявилася земля Північний Рейн-Вестфалія, де прем'єром-міністром є кандидат від ХДС/ХСС Армін Лашет.

На цю тему Є надія, що зниклі ще живі, – мешканка Німеччини розповіла про руйнівні повені

Причому історія про те як Лашет став кандидатом від християнських демократів на посаду канцлера є не менш цікавою, ніж скандал, який зруйнував його політичне майбутнє.

У 2018 році Ангела Меркель вирішила відійти від керування Християнсько-демократичним союзом. І новою очільницею політичної сили стала Аннегрет Крамп-Карренбауер. Але ненадовго – скандал зі спільним голосуванням ХДС та Альтернативи для Німеччини в ландтазі (місцевий парламент – 24 канал) Тюрингії призвів до її відставки з цієї посади. Через пандемію коронавірусу вибори нового голови ХДС перенесли на рік, і тому з січня 2021 року керівником партії є Армін Лашет. 

Армін Лашет і Ангела Меркель / Фото з твіттера Armin Laschet

Заступник директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук вважає, що обрання Лашета остаточним кандидатом не додало популярності християнським демократам, а навпаки привернуло увагу до суперників правлячої партії.  

Відтак першість здобув Армін Лашет, який не виділяється особливою харизмою. Натомість Олаф Шольц, який тривалий час працює в уряді Меркель, зміг інструменталізувати цей факт. Він взяв на озброєння твердження про те, що саме він, як людина, що працювала з Меркель може забезпечити Німеччині ту ж стабільність, іконою якої є Канцлерка.

Сергій Герасимчук 

Заступник директора Ради зовнішньої політики "Українська призма"

Тому більш привабливою виявилася кампанія Олафа Шольца, який нині є віцеканцлером та міністром фінансів Німеччини. Мовляв, країною керувала Меркель, а конкретно підвищував рівень життя німці Шольц. 

Олаф Шольц на передвиборчому мітингу в Нюрнберзі / Фото з твіттера Олафа Шольца 

Втім саме через емоції кандидата від християнських демократів постраждав рейтинг партії.  

На рейтинг Арміна Лашета вплинуло його нетактовна поведінка під час перебування президента Штайнмайєра у зоні затоплення, коли Лашет "шуткував" і це потрапило на телекамери. З іншого боку повені мали підсилити рейтинг зелених, але їхня кандидатка Анналена Бербок не скористалась цією нагодою, програвши тричі телевізійні дебати соціал-демократу Шольцу, 
– резюмує Андрій Мартинов.

Звідки беруть гроші німецькі політичні партії:

 
Тим більше, що скандали супроводжували кампанію не лише Лашета, але й Бербок. Її звинувачували в плагіаті під час написання книги "Зараз. Як ми оновлюємо свою країну" та неправдивій інформації в резюме. Важко сказати, хто стояв за цією історією, однак вона однозначно не пішла на користь партії Зелених. 

Справи міжнародні 

Ангела Меркель зарекомендувала себе як антикризового менеджера, здатного впоратися з будь-якими викликами, в тому числі міжнародного характеру. За ці 16 років Меркель очолювала не лише Німеччину, але і Євросоюз.

Експерти Європейської Ради закордонних справ нещодавно проаналізували як сприймають Німеччину в Європі вже в епоху після Меркель. І виявилися досить цікаві результати щодо голосування за президента ЄС (неіснуюча посада):

  • 41 % віддав би свій голос за Меркель,
  •  4 % за французького президента Емануеля Макрона. 

В той же самий час, згідно з вересневим опитуванням видання Augsburger Allgemeine, 52 % німців не будуть сумувати за Ангелою Меркель. Тобто треба враховувати, що для португальців чи голландців Меркель може бути куди кращою, ніж мешканців власної країни.

В цьому випадку те, що пропонують зелені в зовнішньополітичній частині своєї передвиборчої програми є важливим у тому числі для України.

Спецпредставник президента США з питань клімату Джон Керрі та співголова партії Зелених Анналена Бербок / Фото з твіттера Annalena Baerbock

Радниця фракції Зелених у Бундестазі Марія Владімірова наголошує, що через історичні зв'язки Берлін вважає себе посередником Росії в Європі.Це призвело до того, що офіційно Берлін ніколи не ставив під питання статус Москви як сторони в переговорах, а не держави-агресора в Нормандському форматі.

Зелені послідовно виступають за посилення тиску на Росію. Такі заклики мотивовані ціннісною орієнтацією партії на міжнародний порядок, що базується на принципах міжнародного права та багатосторонніх демократичних інституціях,
– додала вона.

Зелені так само виступають різко проти російського газогону "Північний потік-2" – не лише з екологічних, але й геополітичних міркувань. Нагадаймо, що 10 вересня Газпром оголосив про завершення цього газогону, через який в обхід України триватиме транзит газу до Європи. 

Ще однією темою, важливою для України є роль Німеччини як посередника врегулювання конфлікту на Донбасі. Новий канцлер буде визначати зовнішню політику як щодо Росії, так і України. На думку Владімірової, тиск на Росію продовжиться в разі перемоги зелених.

В зовнішній політиці буде посилено вектор співробітництва із державами Східної Європи, що будують демократії, як противагу авторитарній Росії. Щодо України, стабілізація є пріоритетом. Найважливіше на цей момент для Зелених це посилити тиск на Росію з метою дотримання Мінських угод, 
– зазначає радниця.

А Сергій Герасимчук прогнозує, що за нових обставин лідерські позиції перейдуть до Парижа.

"Меркель має авторитет та досвід, який визнають і у Франції, і в Україні та у РФ, і зрештою в США та ЄС. Вочевидь, новому Канцлеру буде важко зрівнятися з нею і, ймовірно, першість у процесі врегулювання може спробувати перебрати на себе Франція. Разом з тим, якщо Росія і далі блокуватиме процес, то особливого значення це не матиме", – нагадав він.