Майже політичний фінал
Канцлер Німеччини Ангела Меркель наприкінці своєї політичної кар’єри здійснила офіційні візити до Москви та Києва. Причому послідовність місць досить важлива: 20 серпня була зустріч з Володимиром Путіним, а вже 22 серпня настала черга Володимира Зеленського.
Цікаво Асоціація, безвіз та миротворці: здобутки зовнішньої політики України за 30 років
Саме Меркель впродовж останніх 16 років визначала політику та економіку Європейського Союзу. Вона була і залишається політичним важковаговиком, переживши декількох президентів, які вже не при владі. Але навряд чи це стосується російського царя Путіна.
Кар'єра Ангели Меркель в порівнянні з іншими політиками / Фото Statista
Вже 25 вересня в Німеччині відбудуться парламентські вибори, і країна отримає нового канцлера. Хто це буде – наразі важко прогнозувати. Навесні фаворитами передвиборчих перегонів були зелені на чолі з Анналеною Баєрбок. Влітку пальму першості повернули християнські демократи з кандидатом Арміном Лашетом.
Сюжет про політичну спадщину Меркель:
Наразі соцопитування свідчать взагалі про перевагу соціал-демократів. Так, станом на 24 серпня за даними Forsa соціал-демократи мають 23 %, ХДС-ХСС – 22 %, а зелені 18 %. Не варто відкидати й впливу російських лобістських груп на внутрішньо німецькі процеси.
На думку історика-міжнародника, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАНУ Андрія Мартинова в Німеччині впродовж останніх 30 років було створено розгалужену мережу російського впливу. Здебільшого це східнонімецькі землі, де найбільше "Putinversteher", тобто тих хто розуміє Путіна.
Андрій Мартинов / Фото Укрінформ
Примітно, що нинішня виборча кампанія консолідувала російські впливи навколо правої популістської партії "Альтернатива для Німеччини". Попри системний і потужний вплив РФ на німецьку політичну еліту варто зауважити, що він формувався за досить комфортних умов, коли фактично не стикався з інформаційною, контррозвідувальною та організаційною протидією,
– зауважив історик.
З більшості питань, які обговорювалися в Москві 20 серпня: Афганістан, ядерна угода з Іраном та звільнення Олексія Навального керівники Росії та Німеччини мають істотні розбіжності – тому шанси на досягнення домовленостей були малоймовірними.
Деталі московського візиту німецької канцлерки Меркель зустрілась з Путіним у Москві: говорили про Україну та Афганістан
Безкомпромісний газогін
Втім, головне питання, яке прагнула врегулювати канцлерка Меркель, стосувалося якраз російського газогону Північний потік-2.
Що таке Північний потік-2
Газогін з Росії до Німеччини довжиною в 1234 кілометри, який пролягає через територіальні води Фінляндії, Швеції та Данії. У 2015 році було укладено угоду про будівництво газогону, який є продовженням Північного потоку, запущеного в 2011 році. В проєкті беруть участь російський Газпром, нідерландсько-британська Royal Dutch Shell, німецька E.ON, французька Engie та австрійська OMV. Північний потік-2 (поруч з Турецьким та Балканським потоком) є складовою енергетичної стратегії Москви, головною метою якої є економічне домінування в Європі.За час свого перебування при владі, Ангела Меркель всіляко намагалася відмежуватися від своєї причетності до цього проєкту, хоча вплив бізнесу на політичні рішення в Берліні є очевидним для експертів з енергетики.
Так зокрема вважає, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар, який тривалий час досліджує енергетичну безпеку в Європі.
Михайло Гончар / Фото Еспресо
Коли Меркель уже стала канцлером, то вона побачила, що їй важко переорієнтувати на якісь інші варіанти. І тут проросійський німецький бізнес каже, що варто робити ось так. Не треба тоді думати про альтернативу – приміром взяти газ із Центральної Азії чи скраплений газ – резюмував аналітик.
Нещодавно було повідомлено, що 23 серпня буде остаточно завершено будівництво Північного потоку-2. Втім, через погодні умови (штормове попередження в Західній Балтиці) цього не було зроблено – хоча установки, щоб завершити до цієї дати були з російського боку.
Половинчаста перемога
А вже 25 серпня Вищий Регіональний Суд Дюссельдорфа визнав, що газогін Північний потік-2 не відповідає нормам ЄС. Згідно з правилами, встановлених Брюсселем, мають бути ознаки чесної конкуренції, коли мова йде про виробництво газу та його подальше транспортування й розподіл.
Саме тому має відбутися так званий анбандлінг, тобто розпад процесів на декілька складових, не пов'язаних між собою. Одна компанія (в такому випадку підконтрольний Кремлю Газпром) не може через прокладки бути монополістом в цій галузі. Через це Газпром відтепер має використовувати потужності газогону лише наполовину.
Мапа Північного потоку 1-2. / Фото VesselFinder
Під час свого візиту до Вашингтона в липні Ангела Меркель узгодила з американським президентом Джо Байденом позиції щодо Північного потоку-2. Суть їх наступна: США та Німеччина вже знову як стратегічні партнери не дадуть Росії використовувати енергетику з політичною метою, а натомість будуть сприяти розвитку зеленої енергетики в Польщі та Україні.
Вашингтон в такий спосіб зняв санкції, накладені адміністрацією Дональда Трампа (Protecting Europe’s Energy Security Act of 2019), які ще на рік призупинили запуск російського газогону. Хоча Штати 20 серпня наклали нові санкційні обмеження щодо декількох суден, які прокладають труби, проте це ніяк не завадить росіянам добудувати геополітичний газогін.
Було також прийнято рішення про призначення уповноваженого з питань транзиту газу Україною. 18 серпня цю посаду обійняв Ґеорґ Вальдерзее. Його завдання полягає в тому, щоб домовитися за продовження транзиту російського газу через українську газотранспортну систему й після 2024 року.
Український рахунок
Ангела Меркель та Володимир Зеленський в Києві / Фото Офіс Президента України
Офіційні заходи Меркель під час візиту до України Меркель у Києві вшанувала жертв Другої світової та Небесну Сотню
Вже до Києва Меркель приїхала з вимогами Кремля, що Україна не виконує Мінські домовленості. Але й начебто буде продовжено угоду про транзит газу після 2024 року. Така заява німецької канцлерки, яка пробуде на офіційній посаді ще максимум місяць (можливо до кінця року через формування нової коаліції) свідчить про відсутність відповідальності за власні слова.
Нової угоди між Росією, Україною та європейськими компаніями щодо транзиту газу може взагалі не бути. А очолюватиме німецький уряд згодом вже не Ангела Меркель.
Заради справедливості треба наголосити, що Німеччина та Штати не випадково направили для участі в установчому саміті Кримської платформи 23 серпня урядовців. які відповідають за енергетику. Це був німецький міністр економіки і енергетики Петер Альтмаєр, а також міністр енергетики США Дженніфер Гренголм.
Як пройшов установчий саміт Кримської платформи:
Тому треба готуватися до боротьби за українські національні інтереси, враховуючи позиції інших світових гравців – в першу чергу Німеччини та США. Суди Європейського Союзу є чи не єдиним запобіжником від свавілля Кремля в цивілізованому світі. Через це Україні варто працювати над юридичним покаранням Росії за прагнення монополізувати європейський енергетичний ринок.