Асоціація, безвіз та миротворці: здобутки зовнішньої політики України за 30 років

Участь в міжнародних організаціях

Повноцінна зовнішня політика держави неможлива без участі в міжнародних організаціях. Це майданчики, де вирішуються ключові питання світової політики – від клімату до гуманітарної допомоги.

Читайте також Вареники зі сметаною та чорний гумор: що найбільше вражає іноземців в Україні

Після Другої світової війни головною світовою платформою стала Організація Об'єднаних націй. Серед співзасновників цієї організації була й радянська Україна. Тому необхідно пам'яти, що дипломатична служба вже незалежної України з початку 1990-х створювалася людьми, які сформували професійно саме в радянський період.

Вихід України на міжнародну арену 30 років тому супроводжувався істотними викликами для нової держави. Про Україну майже ніхто нічого не знав у світі, але провідні держави турбував один дуже важливий факт – на її території знаходилася ядерна зброя. І задля входження в світову політику не на лаві запасних Києву треба було від неї відмовитися.

Першим головою міністерства закордонних справ України був Анатолій Зленко – людина, яка зробила дипломатичну кар'єру ще за радянських часів.

Спогади У МЗС відзначили померлого Анатолія Зленка: його ім'я отримала найвища дипломатична відзнака

А за нових умов Зленко створив інституцію фактично нуля, хоч і з незначними кадрами, які були за часів УРСР. Саме завдяки йому відбулося досить швидке визнання України в світі, а сама країна долучилася до діяльності Міжнародного валютного фонду в 1992 році.

Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко та заступник держсекретаря США Пол Вулфовіц. 2001 рік / Фото Міністерства оборони США

За президентства Леоніда Кучми (1994 – 2005) зовнішня політика України характеризувалася багатовекторністю. Остання проявлялася через баланусування між інтересами Заходу та Росії.

Іншими словами, була відсутня якась єдина стратегічна мета, хоча за цей час Україна стала членом Ради Європи, підписала Великий Договір з Росією, розпочала співпрацю з НАТО. Останнє трапилося 1997-го, коли було підписано Хартію розширеного партнерства Україна-НАТО. Тоді ж почала свою діяльність комісія Україна-НАТО.

Президент України Леонід Кучма та генсек НАТО Хав'єр Солана на саміті Альянсу в Мадриді. 1997 рік / Фото NATO

Найголовнішим здобутком української дипломатії часів раннього Кучми можна вважати вступ України до Ради Європи. Тоді в листопаді 1995 року на офіційну церемонію прибув прем'єр-міністр Євген Марчук та міністр закордонних справ Геннадій Удовенко.

Євген Марчук, Геннадій Удовенко та генсек Ради Європи Данель Таршис / Фото газети День

Геннадій Удовенко був автором формули трьох "П": професіоналізм, патріотизм, порядність та був однією з найбільш визначних постатей української дипломатії. Саме завдяки йому Україна стала активним учасником інституцій під егідою ООН, зокрема ЮНЕСКО.

Генсек ООН Кофі Аннан та міністр закордонних справ України Геннадій Удовенко. 1997 рік / Фото – Facebook Дипломатична академія України при МЗС

Документальний фільм про Геннадія Удовенка та українську дипломатію:

Після Помаранчевої революції 2004 року за президентства Віктора Ющенка (2005-2010) було зроблено багато для глибшої інтеграції України в світову систему координат. Особливо варто згадати за вступ нашої держави до Світової організації торгівлі у 2008 році.

Віктор Ющенко підписує угоду про вступ України до СОТ / Фото World Trade Organisation

Іноземні гості

Досить важливу роль у визнанні України в світі мали і залишаються наразі офіційні візити перших осіб іноземних держав до Києва. Відзначимо, що за 30 років Україну відвідав один діючий прем'єр-міністр Великої Британії – ним був консерватор Джон Мейджор (1990 – 1997). Він у квітні 1996 року частував огірки на Бессарабському ринку в центрі Києва.

Прем'єр-міністр Великої Британії Джон Мейджор у Києві. 1996 рік / Фото Укрінформ

Два американських президенти теж мали нагоду за час перебування при владі відвідати Україну. Мова йде про демократа Білла Клінтона (1993-2001) та республіканця Джорджа Буша-молодшого (2001 – 2009). Хоча в Києві були й Джордж Буш-старший напередодні української незалежності та на пенсії, а Барак Обама був у Донецьку ще будучи сенатором у 2005 році.

Президент США Білл Клінтон виступає поблизу Михалівського Золотоверхого Собору в Києві. 5 червня 2000 року / Фото Marta Zielyk Ukrainian Weekly

У червні 2002 року відбувся перший офіційний візит генсека ООН до Києва – тоді це був Кофі Аннан. Він виступив у Верховній Раді України та подякував Україну за активну участь в роботі комісії з прав людини й у Раді з економічних і соціальних питань.

Наступник Аннана корєець Пан Гі Мун здійснив офіційний візит до Києа в квітні 2011 року. Третім генсеком ООН, який відвідав нашу державу став нинішній очільник міжнародної інституції Антоніу Гутерреш. Сталося це вже 2017 року.

Відео зустрічі прем'єр-міністра Володимира Гройсмана та Антоніу Гутерреша:

Миротворча діяльність

За минулі 30 років Україна зробила значний вклад у підтримання миру та безпеки в світі через участь в миротворчих операціях.

У 1990-х роках українські миротворці були серед тих, хто завадив ескалації конфлікту в Боснії та Герцоговині. Тоді серби влаштували геноцид боснійських мусульман, а українці врятували тисячі життів.

Українці так само були миротворцями в операціях НАТО в Іраку (2003-2011) та Афганістані (2001-2021). В Афганістані з 2015 року 21 військовослужбовець Збройних Сил України входив до Тренувально-дорадчої Місії НАТО «Рішуча підтримка». В червні українські військові повернулися додому.

Нині український миротворчий контингент перебуває здебільшого в Африці, зокрема в Демократичній Республіці Конго.

Участь України в миротворчих операціях станом на липень 2021 року / Інфографіка АрміяInform

Європейська інтеграція

Ключовим, якщо не сказати визначальним напрямком була європейська та євроатлантична інтеграція України. Саме цей зовнішньополітичний вектор формулював зовнішню політику України весь цей час.

Відмова українського президента Віктора Януковича (2010 – 2014), який орієнтувався на інтеграцію з Росією, підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом на саміті Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді 2013 року викликало протести, які згодом переросли в Революцію Гідності.

Про початок Євромайдану Кривавий 2013 рік Незалежності: найрезонансніші події, які сколихнули Україну та світ

Зима 2013 – 2014 років кардинальним чином змінила Україну – розстріл Небесної Сотні та втеча Януковича до Ростова стали каталізатором формування нової української нації. Щоправда це стало лише початком випробувань, так як Москва тривалий час планувала спецоперацію щодо агресії проти України, яка почалася в 2014 із захоплення Криму.

Зрештою в 2014 році нове керівництво України на чолі з президентом Петром Порошенком (2014-2019) та прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком (2014-2016) підписало угоду про Асоціацію з Європейським Союзом.

Цю подію можна порівняти хіба що з отриманням в червні 2017 року безвізового режиму з ЄС, завдяки якому стало легше подорожувати Європою.

Деталі:

• Станом на квітень 2021 року за даними Державної міграційної служби, Україна мала безвіз з 136 країнами світу. А український паспорт тоді був на 35 позиції в світі. Що цікаво, нові країни, які відкриваються для українців – це регіон Латинської Америки та Карибського басейну.
• А в червні цього року нарешті Рада Євросоюзу затвердила підписання Україною Угоди про спільний авіаційний простір з ЄС. Це рішення включило нашу державу до європейської інфраструктури та здешевило квитки на авіаперельоти.
• Детальніше про надання безвізового режиму Безвіз з ЄС, заборона ВКонтакте, Євробачення в Києві: 2017 рік приніс багато змін для України

Протидія російській агресії

Після анексії Криму та розв'язання збройної агресії на Сході вже 8 рік наша держава перебуває в стані війни з Росією. В цих надскладних умовах Україні вдалося отримати підтримку міжнародної спільноти в питанні протидії російській військовій, політичній та інформаційній експансії.

Про початок російсько-української війни "Русскій мір", Іловайський котел, українці в полоні окупантів: 2014 рік залишив кривавий слід

Тому нині до головного здобутку можна віднести санкції проти Росії від Великої Сімки, США та ЄС за порушення міжнародного права. Санкційний режим важливий в якості єдиного фронту проти агресора.

Аналогічні речі стосуються й фінансової та військової допомоги країн НАТО Україні. Найбільшу підтримку нам надають США (2,6 мільярда доларів) та Велика Британія (2,2 мільйони фунтів). Це не рахуючи підтримки інструкторами та заходом військових кораблів НАТО в Чорне море.

Загальним результатом міжнародного дипломатичного тиску на Росію через окупацію Криму стало проведення установого саміту Кримської платформи 23 серпня 2021 року. Це новий координаційний орган задля привернення уваги світового співтовариства до проблеми анексованого Кремлем Кримського півострова.

Про саміт Кримської платформи У Києві відбувся перший саміт Кримської платформи: заяви учасників заходу

Нова публічна дипломатія

Публічна дипломатія є одним з напрямків зовнішньої політики держави задля створення сприятливого образу держави за кордоном. Ця мета досягається через нурядові організації та особливо завдяки популяризації мови та культури в світовому масштабі.

В українському випадку відліковою точкою власної публічної дипломатії можна вважати рішення грудня 2015 року про створення окремого управління (нині це департамент) при Міністерстві закордонних справ.

Щоправда куди публічною є робота Українського інституту, який виник в червні 2017-го під егідою МЗС. Саме ця установа нині активно працює над формуванням позитивного образу України в світі.

Виконувачка обов'язків генерального директора Українського Інституту Тетяна Філевська в коментарі 24 каналу поділилася враженнями щодо роботи інституції за минулі декілька років.

Тетяна Філевська / Фото УНІАН

Задачі, що стоять перед Українським Інститутом, є складними й розмаїтими – відстоювати культурний та інформаційний суверенітет України у світі, зміцнювати розуміння і довіру до нашої держави. За ці три роки Інститут реалізував майже 200 проектів у 28 країнах. У часи гібридних війн репутація, впізнаваність країни стає запорукою її безпеки,
– зазначила Філевська.

Серед важливих проектів Філевська відзначила перший англомовний онлайн-курс про Україну за підтримки НАУКМА та EdEra, спільний разом з МЗС запуск першого сайту-візитки України та інформаційні кампанії "Ізоляція Must Speak", "Крим. 5-та ранку" в рамках Кримської платформи.

Відновлення інституційної пам'яті

Насамкінець, необхідно пам'ятати, що сучасна українська зовнішня політика сягає витоками часів Української революції 1917-1921 років. Саме тоді відроджена на уламках імперій українська державність зуміла сформувати дипломатичну службу та представництва по всьому світу.

І для розуміння зв'язків поколінь, Наукове товариство з історії дипломатії та міжнародних відносин на чолі з історикинею Іриною Матяш повертає імена дипломатів Української Народної Республіки. Ба більше, існує окремий проєкт про жіночі імена української дипломатії.

Попри складнощі, Україна повертає собі гідне місце на мапі світу. І ці 30 років української зовнішньої політики показали, що лише спільними зусиллями ми можемо збудувати сильну державу, яку будуть поважати в світі.