В ніч на 27 лютого в Криму з'явилися "зелені чоловічки". Вони взяли під контроль адміністративні будівлі, блокували військові частини українських солдатів. І підняли російські прапори. Володимир Путін заявив, що це нібито були місцеві сили самооборони. Зізнався у спецоперації з захоплення українського півострова він лише через місяць.

Чиатйте першу частину Розстріл Майдану, окупація Криму і війна на Донбасі: 2014 рік став переломним у житті України

Частина українських військових в Криму перейшла на бік окупанта. Переважно через обіцянки вищих зарплат у російській армії. І хоч українська влада поводилась у цій патовій ситуації переважно пасивно, залишилися ті, хто не зрадив присязі і чинив опір.

Навіть без підтримки Збройних сил України полковник Юлій Мамчур та його армійці місяць не здавали військову частину в Бельбеці.

З Новофедорівки евакуювали декілька вертольотів та літаків. Щоб українську техніку не засік окупант, пілоти летіли на гранично малій висоті. Символом нескореності став корабель "Черкаси". Попри те, що росіяни заблокували український тральник в озері Донузлав, потопивши інші кораблі, екіпаж пішов на прорив. Проросійсько налаштованих військових висадили з корабля.

Повний випуск програми "Україна 30" про 2014 рік: дивіться відео

"Черкаси" постійно маневрували та відбивались від ворога. Моторист корабля пригадав, що до них часто приходили судна з "зеленими чоловічками", які хотіли зайти на борт, навіть пропонували гроші українцям. Втім наші моряки давали гідну відсіч.

Екіпаж "Черкас" став останнім, хто опирався російським військовим у Криму.

Опір припинили за місяць після окупації, 25 березня. Коли кермо корабля вийшло з ладу, за допомогою вертольотів російські окупанти змогли висадитись на тральник. Команда судна не зрадила батьківщину. Вони повернулися в Україну. Згодом подвиг моряків екранізували. У 2019 році на екрани вийшов фільм "Черкаси".

Трейлер до фільму "Черкаси": дивіться відео

Взявши півострів під контроль, далі Росія розіграла справжній фарс. "Референдум" під прицілом автоматів мав би нібито довести демократичність рішення про незалежність Криму, а потім – і переходу в руки окупанта.

Формально анексованим півострів став 18 березня. Коли Путін з місцевими зрадниками в Москві підписали "Договір про прийняття Криму до складу Росії". Весь цивілізований світ досі не визнає цю територію Росією. За анексію Захід на північного сусіда наклав санкції.

Але Крим – не єдиний біль України у 2014 році. Сепаратисти та російські найманці тероризували Схід та Південь. На Донбасі прихильники "русского міра" і їхні куратори масово захоплювали міста. Українська влада повинна була витягувати зброю, щоб повернути контроль.

Сценарій в окупантів простий: спочатку захопити адмінбудівлі, а далі, під виглядом обговорень майбутнього, проголосити нове державне утворення. На початку березня сепаратисти окупували адмінбудівлі у:

  • Харкові;
  • Луганську;
  • Донецьку.

Одеса

Схожа історія могла повторитися в Одесі. Але там футбольні фанати та українські патріоти втихомирили сепаратистів. Під час сутичок антимайданівці використали зброю. Вони вбили активістів. Загалом під час вуличних боїв загинули шестеро людей.

За допомогою пожежної машини антимайданівців відтіснили. А після футбольного матчу ультрас "Чорноморця" та "Металіста", які приєднались до патріотів, розігнали сепаратистів. Ті сховалися в Будинку профспілок. Спершу горіли їхні намети, потім спалахнула будівля.

пожежа в будинку профспілок одеса
Будинок профспілок в Одесі після пожежі / Фото з Вікіпедії

Євромайданівці для порятунку противників носили будівельні риштування. Рятувальники не встигли вчасно прибути, відтак померли 40 людей. Загалом внаслідок бійні загинуло 48 осіб. Після цього проросійські сили більше не намагались захопити владу в місті.

Харків, Миколаїв і Запоріжжя

Схожа історія трапилась і в Харкові. Ультрас "Дніпра" та "Металіста" спершу взяли реванш у сепаратистів, розігнавши їхні колони. А згодом завдяки штурму будівлі облдержадміністрації унеможливили створення "ХНР".

Також сепаратистам не вдалося захопити Миколаїв та Запоріжжя. Там проросійським силам давали відсіч.

Втім Луганськ та Донецьк захопили сепаратистські ватажки. Вони створили квазідержави. На сьогодні це є терористичні "ДНР" та "ЛНР". Їх не визнає західний світ. Путін також любить відсторонюватись від цих угруповань. Ці непорозуміння він не бачить у складі Росії.

Цікаво Кривавий 2013 рік Незалежності: найрезонансніші події, які сколихнули Україну та світ

12 квітня полковник ФСБ Ігор Гіркін та група найманців захопили Слов'янськ. Сепаратисти взяли під контроль ще й Краматорськ на Донеччині. Стало зрозуміло, справу доведеться мати не тільки з так званими силами самооборони. В містах почала з'являтися бронетехніка.

Антитерористичну операцію не проводили блискавично. Сепаратисти та російські військові перед собою ставили сотні тисяч цивільних. Українська армія, попри втрати, відбивала міста одне за одним. Звільнили Маріуполь, Слов'янськ, Краматорськ.

Перемога й справді була близькою, але втрутилася Росія. На Донбасі знаходили:

  • артилерійські системи "Град";
  • танки Т-64;
  • вогнемети "Шмель";
  • переносні ракетно-зенітні комплекси "Ігла".

В ніч на 11 липня українських військових розбомбили під Зеленопіллям. Після того, як армійці стали табором посеред поля, по них вдарила артилерія.

38 людей загинуло, близько сотні отримали поранення. Втрат зазнала і дефіцитна на той час авто та бронетехніка. Вогнем знищили й 3 гаубиці Д-30. Удар по українських військових завдали з території Росії. Президент Петро Порошенко пообіцяв помститися.

Далі історія розвивалась ще критичніше. Головна трагедія 2014 року для української армії – Іловайськ. Українські воїни, частина з яких були добровольцями, декілька разів йшли на штурм. Та далі, вже практично відкрито, почала діяти російська армія.

Щодня воїни сподівались на підкріплення, але стан справ лише погіршувався. З Днем Незалежності в Іловайську вітала російська армія. Військова прокуратура нарахувала перекинутих в Україну:

  • 3 500 російських військових;
  • 60 танків;
  • близько 300 одиниць іншої бронетехніки.

Частину заблукалих десантників вдалось взяти в полон. 29 серпня сторони домовилися про вихід українських воїнів з оточення. Тільки "зелений коридор" став коридором смерті. Колони українських солдатів обстрілювали з артилерії та бронетехніки.

Іловайськ став братньою могилою. За офіційними даними, загинуло 366 бійців, більше ніж 400 отримали поранення. Ще 18 – зникли безвісти. Тоді в полон потрапили близько 200 солдатів. Стільки ж направлялись і в Росію.

Криваві події під Іловайськом: дивіться відео 24 каналу

Згодом військова прокуратура розслідувала причини трагедії в Іловайську. Українське керівництво Збройних сил до відповідальності не притягнули.

Попри очевидні докази, Володимир Путін співав мантру про "іх там нет" У це не вірили ні в Україні, ні за кордоном. Деескалація – це не те слово, яке було в планах російського президента.

Втім Росія все ж сіла за стіл переговорів з Україною та Євросоюзом. Миротворцем хотів виглядати ізольований від Європи Лукашенко. В Мінську Порошенко привітався з Путіним, але атмосфера була вкрай напруженою.

Зустріч виявилася не надто результативна. Сторони домовились про те, що потрібно звільнити заручників. Росія виграла час, щоб довести розпочате в Іловайську. А вже у вересні підписали перші мінські угоди Леонід Кучма, експосол Росії в Україні Михайло Зурабов, спецпредставниця голови ОБСЄ Гайді Тальявіні. Цей документ мав би припинити вогонь на Донбасі.

Внаслідок перших мінських домовленостей градус протистоянь дещо знизився. Але терористи не дотримувались угоди. До кінця 2014 року – понад 3,5 тисячі обстрілів. Загинуло близько 1000 людей.

Авіакатастрофи на Донбасі

Раніше Україна ніколи не бачила стільки авіакатастроф. Авіація почала падати ще під час спецоперації зі звільнення Слов'янську. Розбивалися і літаки, і гелікоптери. Наймасштабніша трагедія сталась 29 травня, тоді терористи підбили вертоліт Мі-8.

Загинули 12 українських військових. Серед них Сергій Кульчицький – перший генерал української армії, який помер під час АТО Сергій Кульчицький.

сергій кульчицький
Сергій Кульчицький / Фото з Вікіпедії

Наймасовіша одночасна загибель українських воїнів сталась в Луганську. Там з російської "Ігли" збили Іл-76. Усі хто був на борту загинули. А це – 49 десантників та членів екіпажу.

За цю трагедію засудили до 7 років генерала Віктора Назарова. Його звинуватили у тому, що він дав наказ на рейс, знаючи, що терористи постійно обстрілюють літаки з ПЗРК. Згодом військового виправдали.

Радимо прочитати Оновлений парламент та резонансні вбивства: чим запам'ятався 2012 рік, крім Євро в Україні

Загалом у 2014 році українську авіацію підбивали близько 20 разів. Та на жодну з цих трагедій так сильно не відреагувала світова спільнота, як на авіатрощу 17 липня.

Проросійські терористи вдарили з зенітно-ракетного комплексу "Бук" по пасажирському Boeing 777. Рейс прямував з Амстердама до міста Куала-Лумпур в Малайзії. Літак розбився біля Донецька. Усі 298 людей, які перебували на борту, загинули. Переважно це були громадяни Нідерландів.

На місці трагедії терористи одразу почали збирати речі. А російська пропаганда почала вигадувати версії трагедії. До того ж у Кремлі цинічно вшановували жертв авіатрощі хвилиною мовчання. І в усьому звинувачували Україну.

"Держава, над якою це відбулося, є відповідальною", – заявив Путін.

збиття boeing 777 на донбасі
Головне про збиття Boeing 777 / Інфографіка 24 каналу

Але суд в Гаазі в цю виставу не повірив. Через 7 років після трагедії справу почали розглядати по суті. Головні підозрювані – 3 громадяни Росії, зокрема й Гіркін, які причетні до транспортування "Буку" на підконтрольні терористам території. А також – бойовик терористичної "ДНР". Трагедія біля Донецька входить у десятку найбільших авіакатастроф в історії.

Надія Савченко

За ґрати під час війни на Сході України потрапляли часто і без жодних для цього причин. У 2014 році Надія Савченко потрапила в полон терористам. Саме вона стала однією з найвідоміших бранок Кремля. Спершу військову утримували сепаратисти.

Потім українку вивезли в Росію. Її звинуватили в причетності до вбивства російських журналістів на Донбасі.

надія савченко
Надія Савченко / Фото з фейсбуку військовослужбовиці

Втім дані з мобільних доводять – Савченко зловили ще до смерті росіян. Ще смішніше друге обвинувачення – незаконний перетин російського кордону. Мовляв, вона сама випадково опинилась на території Росії. Бранка показувала незламність перед Кремлем. Дратувала росіян футболками з Тризубом та співала гімн України під час засідань.

За ґратами Савченко голодувала і не подавала апеляцію. Доводячи, що немає в Росії правосуддя. І це, попри 22 роки ув'язнення, яке їй світило. Імідж бранки Кремля почав кардинально змінюватись після її повернення з неволі.

Олег Сенцов

І якщо Савченко полонили на Донбасі, то Олега Сенцова взяли в Криму. Кінорежисера, який підтримував Євромайдан, звинуватили в тероризмі. Він начебто готував підрив пам'ятника Леніну в Сімферополі і палив офіс "єдиноросам". Все це розслідування Сенцов назвав фарсом.

Це не розслідування, а якийсь спіритичний сеанс у палаті для душевно хворих,
– говорив він.

Потім накинули режисеру незаконне володіння зброєю, позбавивши його українського громадянства. І дали 20 років тюрми. Звільнити Олега Сенцова вимагали не лише в Україні та Росії.

Проти цього фарсу виступив письменник Стівен Кінг, актор Джонні Депп та оскароносна акторка Меріл Стріп. В російській в'язниці режисер відсидів 5 років. Згодом символічно спалив тюремну робу. І подарував Зеленському банку, яку через жовто-блакитні кольори постійно хотіли знищити у в'язниці.

олег сенцов
Олег Сенцов у 2019 році повернувся в Україну / Фото пресслужби ОП

Навіть усі трагедії не підкосили бойовий дух армії. Адже у 2014 році були і перемоги. Україна отримала своїх супергероїв. Кіборги – це слово стало символом мужності та незламності. Так назвали українських військових, які захищали Донецький аеропорт.

В першому ж бою українські військові не зазнали втрат. За 2 дні терористів вибили з летовища. Поклавши, зокрема, й спецпризначенців з Чечні. Подвиги "кіборгів" екранізували у 2017 році в однойменному фільмі.