ЗСУ можуть прорвати фронт біля Сватового: що задумали окупанти і чому радіти ще зарано

Окупанти огризаються

Зокрема протягом минулих двох діб командування противника організувало та спробувало провести низку наступальних / штурмових дій проти передових підрозділів ЗСУ, які підійшли до міста Сватове на достатньо невелику відстань, а саме:

Варте уваги Путін повторив гітлерівське 1 вересня 1939-го і має дві маніакальні мети

• силами 423-го мотострілецького полку 4-ї танкової дивізії 1-ї гвардійської танкової армії (до двох посилених рот) противник спробував атакувати передові позиції ЗСУ за напрямками Підкуйчанськ – Стельмахівка та Підкуйчанськ – Коломийчиха (допоміжна атака). Успіху не мав.
• Силами 9-го мотострілецького полку 18-ї мотострілецької дивізії 11-го армійського корпусу (до роти) з позицій в районі Куземівка атакував позиції ЗСУ в районі Новоселівське (невдало).

Очевидно, що найближчою метою командування противника і сенсом цих атак було прагнення противника відтіснити підрозділи ЗСУ від дороги Р-07 на ділянці Куп'янськ – Сватове і таким чином убезпечити Сватівський район оборони від прориву ЗСУ північніше нього і відповідно уникнути блокування міста Сватове з півночі.

Кістка в горлі у ворога

Поки вирішити це завдання противник так і не зміг. Тактичне угруповання ЗСУ, яке веде активні дії північно-західніше міста, достатньо повільно, але впевнено продовжує поступово просуватися у загальній дирекції на Нижню Дуванку одразу з двох напрямків, що, очевидно, зможе поставити власне сватівську групу противника в досить "цікаве становище" у разі, якщо ЗСУ таки вийдуть у вказаний район.

Окрім цього, очевидно, що найближчими днями командування військ противника готує більш потужну серію контратак південніше, в напрямку на Зарічне та Лиман з метою нейтралізації тактичного угруповання ЗСУ, яке фактично північно-західніше Кремінної зайняло достатньо зручний район для дій як у напрямку самої Кремінної, так і у взаємодії з північним угрупованням в напрямку на Сватове. По суті ця група українських військ є своєрідним пістолетом, приставленим до скроні російських військ в районі Кремінної. Очевидно, що противник цілком розуміє, що рано чи пізно він вистрелить або по самій Кремінній, або в районі Піщаного і Червонопопівки.

Вже на сьогоднішній день використання противником рокадної дороги Кремінна – Сватове на ділянці між Житлівкою та Площанкою дуже суттєво ускладнено, що об'єктивно дуже негативно впливає на його можливість маневру силами та засобами.

Саме тому, в російського командування на цьому напрямку "визріло" цілком логічне рішення – контратакувати в напрямку на Торське та Зарічне, а також у бік Макіївки або Невського і таким чином примусити передову тактичну групу ЗСУ, яка прорвалася північніше впритул до цієї дороги, відійти за річку Жеребець і таким чином зняти безпосередню загрозу як з міста Кремінна, так і "відновити рубіж оборони по річці Жеребець".

Актуальне Те, на що сподіваються у Кремлі, станеться, коли над ним замайорить прапор України

Слід одразу підкреслити, що, швидше за все, противник буде атакувати на двох напрямках – як власне у напрямку Торське – Зарічне, так і в напрямку Невського та Макіївки. Зовсім недаремно до майбутнього наступу командування противника залучає ніяк не менше 4-х БТГр і накопичує відповідний резерв для введення його у бій на наступному етапі розвитку свого наступу. Зокрема:

•  59-й танковий полк, 254-й та 488-й мотострілецький полк 144-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії (загалом – до 2-х БТГр, однак неповнокомплектних);
• 33-а та 55-а мотострілецькі бригади 41-ї загальновійськової армії (до 1-ї "зведеної" БТГр – солянка, активно доукомплектовується "чмобіками");
• 3-а та 24-а ОБР СпП (до 1-го "зведеного" загону в обсязі 1,5 "батальйону");
• резервний "компонент" – передова "зведена" БТГр 76-ї десантно-штурмової дивізії, яка вже протягом 19 – 20 листопада перемістилася з Херсонського напрямку на Сватівський.

Цілком імовірно, це ударне угрупування буде підсилено ще не менш як 1-ю БТГр зі складу 106-ї повітряно-десантної дивізії, яка вже, за певною інформацією, почала висування з району Луганська на північ.

Орда рветься до реваншу

Очевидно, що командування військ противника налаштовано "докорінним чином" вирішити проблемне для себе питання північної частини Луганської області шляхом організації та проведення достатньо масштабного наступу своїх військ в загальному напрямку на Лиман та Борову і за вдалого збігу обставин "повернутися" на річку Оскіл.

Принаймні увесь попередній тиждень воно досить активно підтягувало на цей напрямок достатньо багато "заліза", зокрема лише 19 – 21 листопада воно перемістило у цей район такі сили та засоби:

• з району Луганськ – Щастя на північ у бік Новоайдара, Сєверодонецька прослідувало понад 90 одиниць озброєння та військової техніки (в тому числі не менш як 16 одиниць танків);
• через Білокуракине у бік Сватового – понад 40 одиниць озброєння та військової техніки (12 БТР, 8 танків, 5 ББМ "Тигр", 17 військових автомобілів, враховуючи вантажні та спеціальні);
• через Старобільськ у напрямку на Красноріченське – 15 одиниць військової техніки (по п'ять БМП, танків, ВА);
• через Верхню Покровку у напрямку на Нову Астрахань пройшли дві "свіжих" танкові роти (19 танків), ймовірно зі складу 59-го танкового полку 144-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії Західного військового округу.

Також варто взяти до уваги, що на цих же напрямках противник сконцентрував не менш як 5 – 6 ТГр / дивізіонів артилерії зі складу 288-ї артилерійської бригади, 99-го та 147-го гвардійських самохідно-артилерійських полків (з кожного – по дивізіону).

Про головне Не ракетами єдиниими: росіяни заходилися аткувати українців ще однією улюбленою "зброєю"

Погодьтеся, досить значне поповнення передових підрозділів 18-ї та 144-ї мотострілецьких дивізій, які активно діють в районі Сватове та північніше Кремінної, основними зразками озброєння та військової техніки з одночасним перекиданням у цей же район підрозділів, принаймні двох десантних дивізій, явно не може бути випадковим.

Швидше за все, найближчими днями або через кілька днів, противник явно спробує шляхом масованого наступу "перевернути" ситуацію на Сватівському напрямку та в районі Кремінної.

Радіти ще зарано

Підсумуємо. Однозначно, ліквідація Херсонсько-Бериславського плацдарму противника на правому березі Дніпра мала не тільки позитивні наслідки для ЗСУ і загалом України, а й цілком негативні для них. Наприклад – розширення можливостей командування противника щодо підсилення своїх угрупувань військ на інших напрямках та ділянках, а й відповідно набуття ним спроможності організовувати та проводити більший та ширший спектр активних дій.

В умовах стратегічної оборони, до якої перейшов противник, ця його спроможність аж ніяк не виглядає для нього зайвою. Тому вважати, що ось завтра чи принаймні післязавтра він знову почне відступати черговими "жестами доброї волі", явно не варто.

В плані ситуації на фронті найближчі тижні можуть нести чимало несподіванок. Причому як позитивного, так і цілком негативного для України характеру.

Важливо – що відбувається на найгарячіших ділянках східного фронту: дивіться відео