Дуже багато дискусій: нардеп назвав найпроблемніші пункти законопроєкту про мобілізацію

Вже у першій половині березня законопроєкт можуть внести на розгляд парламентської зали. Детальніше про найсуперечливіші питання законопроєкту 24 Каналу розповів народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

Перегляньте також Від повістки – до "полігону": як відбувається процес мобілізації в Україні покроково

Конституційне обмеження прав та свобод

Верховна Рада, найімовірніше, не зможе ухвалити у другому читанні законопроєкт про мобілізацію до кінця лютого, оскільки потрібно опрацювати правки до документа.

Комітет ще не почав розглядати ті пропозиції, які надходять від усіх народних депутатів. На сьогодні уже зафіксовано понад 1160 поправок, а також є чимало законодавчих пропозицій, які надсилають в електронному форматі. Однак, найпевніше, кількість правок ще збільшиться до 1500, адже останній день, доки можна їх подати – 21 лютого.

Тож, за словами Федора Веніславського, дуже велика ймовірність, що в остаточному варіанті розглядатимуть ці законодавчі пропозиції у березні.

Головні дискусійні моменти пов'язані з допустимим конституційним обмеженням прав і свобод. З обмеженням на виїзд та обмеженням права власності великих питань майже не виникає, тому що ці обмеження допускають всі міжнародні стандарти, так само як і Закон України "Про правовий режим воєнного стану",
– наголосив Веніславський.

Натомість виникає чимало запитань до механізму запровадження цих обмежень. Зокрема, процес адміністративного судочинства, розгляд справи у дещо спрощеному порядку можуть стати предметом дискусій на засіданні і комітету, і парламенту.

"Також багато дискусій щодо можливості збереження відстрочки від призову осіб, які здобувають вищу освіту, навчаються в аспірантурі. Статистика показує, що кількість охочих здобути другу чи третю освіту в чоловіків після 25 – 27 років суттєво збільшилася. Майже 100 тисяч таких охочих з'явилося", – підкреслив нардеп.

Так само зросла кількість тих, хто хоче здобути науковий ступінь, займатися науковою діяльністю в межах бюджетного фінансування за кошти підприємства чи організації. Однак з погляду Конституції знайти розумний компроміс, який би задовольнив усіх, тут буде складно.

Зверніть увагу! Верховна Рада України наприкінці липня 2022 року прийняла закон, згідно з яким науковим, науково-педагогічним та педагогічним працівникам надають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Веніславський також згадав про певні дискусії у питанні запровадження електронного кабінету. На його думку, у цьому не мало б виникнути проблем. Однак інші нардепи не сприймають можливість у якийсь спосіб активізувати діяльність через електронний кабінет чи інші електронні комунікатори.

Рекрутинг як додаткова мотивація

Все частіше деякі бригади почали активно використовувати рекрутинг під час набору потенційних військових. Мовиться про повністю прозорий відкритий процес.

Зокрема, й можливість переглянути вакансії на сайтах з пошуку роботи, де вказані навички, які потрібні майбутньому солдату, його майбутня зона відповідальності, і подекуди окреслюють навіть суми зарплати, яку отримуватиме потенційний військовий.

Я думаю, це один із тих шляхів, який точно може збільшити мотивацію військовозобов'язаних до вступу у лави ЗСУ. Ми зробили важливий крок, передбачивши, що в реєстрі військовозобов'язаних призовників є можливість самостійно обрати ту військову спеціальність, яка найбільше відповідає вмінням та навичкам людини,
– наголосив Веніславський.

Зокрема, міністр оборони України Рустем Умєров раніше заявляв, що треба більше популяризувати військову службу через рекрутингові компанії. 

Дивіться також Бронювання, залучення із судимістю та нові виплати: що може змінитися в законі про мобілізацію

"Впевнений, що певна частина військовозобов'язаних готова вступити на військову службу, якщо чітко розумітиме, де та чим вона буде займатися. Це той шлях, який ми в комітеті підтримуємо і всіляко підсилюватимемо це у законодавчому проєкті", – підкреслив нардеп.

Водночас треба розуміти й те, що від мобілізації у класичному вигляді відмовитися не вдасться. Тому одна із цілей законопроєкту, який розглядають, консолідація всіх суб'єктів, які мають долучатися до процесу мобілізації.

Проблема демобілізації

Продовжуючи тему щодо часових орієнтирів для тих, хто планує йти служити, варто згадати й про демобілізацію. Саме цей пункт у законопроєкті критикувало не лише суспільство, а й самі військові. Нагадаємо, що мовиться про демобілізацію бійців через 36 місяців служби. 

При цьому варто розуміти й те, що Україна бореться з величезною армією супротивника. Поки у Росії запровадили лише часткову та здебільшого приховану мобілізацію. Однак після виборів у березні це може змінитися.

Війна переходить у технологічну сферу і ми повинні робити якісь асиметричні дії. Зокрема застосовувати безпілотники та роботизовані системи. Тому я не думаю, що кількісний склад противника матиме якесь вирішальне значення при прийнятті рішення щодо можливості демобілізації,
– зазначив Веніславський.

Питання демобілізації ще ретельно проговорюватимуть, адже є різні моделі, що стосуються критеріїв, за якими визначають, коли військового потрібно демобілізувати. Це й загальна тривалість служби, і час безпосередньої участі у бойових діях, і робота в тилу.

"Треба враховувати, що безпосередню участь у бойових діях бере не така велика кількість особового складу, яка загалом є у секторі безпеки. Тому думаю, що ми знайдемо механізм, щоб забезпечити можливість звільнення", – впевнений нардеп.

Додамо, що днями також зареєстрували законопроєкт щодо підвищення мотивації військових. Мовиться і про фінансову, і пільгову. Як пояснив Веніславський, багато з тих, хто матиме право на демобілізацію, на певних умовах зможуть залишатися на службі.

Детальніше Виплати військовим можуть суттєво зрости: нардеп окреслив можливі суми

Друге читання законопроєкту про мобілізацію: головне

• Народні депутати можуть розглянути законопроєкт про мобілізацію у другому читанні вже цього тижня. Це може відбутися якраз після 21 лютого – останній день, коли комітет приймає правки.
• Водночас з огляду на справді велику кількість правок, комітету потрібен буде деякий час, аби врахувати ці пропозиції, або ж їх відхилити.