Народний депутат, секретар оборонного комітету Верховної Ради України Роман Костенко у розмові з 24 Каналом детально пояснив, які можуть бути важливі зміни у проєкті. Одну з головних ролей відіграватиме мотивація.

Дивіться також Стрілецька підготовка та управління БпЛА: як змінять предмет "Захист України"

Коли можуть прийняти законопроєкт

Наразі протягом двох тижнів кожен депутат має право вносити свої правки. За словами Костенка, деякі з них і справді можуть покращити проєкт, інші спрямовані на те, аби затягувати процес.

"Є такий механізм, коли депутатів намагаються обмежувати у їхній діяльності і деякі законопроєкти використовуються, щоб їх почули. Це також факт, тому відділити одні правки від інших ми не можемо", – пояснив він.

Тому час роботи над правками залежатиме від того, скільки їх буде. Протягом наступного тижня комітет може розглянути положення і прийняти чи відхиляти їх. Умовно, до 1 березня цей процес може бути вирішений. Але далі є ще одне "але".

"Також кожен народний депутат може поставити правки на підтвердження. Це вже ті, які є в законі, він може їх ще раз підняти, щоб Верховна Рада проголосувала. Це може затягуватись дуже довго і залежатиме від того, чи знімуть правки народні депутати, чи не знімуть і будуть їх ставити на підтвердження або на врахування. Це може затягнутись на декілька тижнів, а то й на місяць", – припустив Костенко.

Що має бути головним у законопроєкті

Головне, що має бути у мобілізаційному законопроєкті крім обов'язків і обмежень, вважає нардеп, – мотивація. Тому зареєстровано відповідний законопроєкт, де є рішення щодо мотивації чинних та майбутніх військовослужбовців.

Він включає як економічні та фінансові складові, так і питання підготовки та ветеранську політику. Ворог наразі переважає кількістю особового складу і використовує професійних військових, які мали роки підготовки.

"По-перше, ми маємо звернути увагу на нашу молодь. Це не про те, що ми маємо їх брати і закидати в буси – ми маємо мотивувати йти їх до армії. Тому що коли ми говоримо про асиметричну війну, про війну сучасних технологій, дуже складно людям, яким вже далеко за 40, а то й за 50 років, використовувати ці технології", – сказав нардеп.

Як мають змінитися грошові виплати

Від 3 до 5 тисяч доларів залежно від звання може отримати той, хто підписує контракт, вважає Костенко. У його проєкті йдеться про терміни, зокрема, за кількість місяців, які боєць проводить у бойовому розпорядженні, підвищується і коефіцієнт зарплати:

  • 6 місяців – коефіцієнт збільшується у півтора рази. Тобто мінімальна зарплата у 20 – 100 тисяч має зростати до 30 – 200 тисяч відповідно і далі.

Інший аспект – знищення техніки. За ліквідацію ворожого танку екіпаж або окремий боєць може отримати до 10 тисяч доларів.

За розрахунками нардепа, на цей пункт заохочення особового складу необхідно 1 мільярд 800 мільйонів гривень, враховуючи показники 2023 року.

Я впевнений, що ця мотивація дасть поштовх бійцям іти і знищувати більше техніки,
– сказав він.

Також окремим пунктом йде питання ветеранських виплат. Мінімальні пенсії для бійців, які отримали інвалідність встановлюються за групами:

  • третя – 15 тисяч гривень;
  • друга – 20 тисяч гривень;
  • перша – 25 тисяч гривень.

"Потім, якщо ти 12 місяців був у бойових діях і при цьому прослужив 24 місяці, ти маєш право на безкоштовне розмитнення, завезення собі будь-якого транспорту для власного користування. Якщо 36 місяців і не був в бойових діях, то 50% в тебе є пільга на розмитнення транспортного засобу", – навів ще один приклад заохочення Костенко.

Також у його законопроєкті чітко визначені терміни демобілізації залежно від того, де і скільки місяців боєць проходить службу.

Коли ми хочемо призвати 500 тисяч і заплатити за це за останніми даними 790 мільярдів гривень, а мій законопроєкт на рік потребує 70 мільярдів гривень, то різниця є. Коли ми йдемо шляхом професійної армії, звичайно, за пів року це не зробиш, але це потрібно буде, щоб була концепція,
– озвучив загальний кошторис Костенко.

Як відбуватиметься бронювання

За словами народного депутата, наразі проблема не у самому бронюванні, але й тих, хто вже потрапив на службу. Мовиться про вузькопрофільних спеціалістів, які потрібні на виробництві і в тилу, але вони вже зі зброєю захищають країну.

"Коли почав розвиватись наш обороно-промисловий комплекс, ми цих людей не можемо забрати і поставити на підприємства – немає законодавчої можливості. Поки на цьому етапі наче й розуміють проблему (депутати – 24 Канал), але бояться підіймати це питання. Але важливо ставити таких людей до керування підприємствами, у тому числі і приватними, які можуть забезпечувати роботу оборонного комплексу", – пояснив він.

Чи призиватимуть ув'язнених

На думку Костенка, тут варто розділяти тих, хто вже відбув покарання, в них є судимість і вони не стають на облік.

"Треба вибірково підходити до того, щоб їх можна було мобілізувати і, можливо, окремі підрозділи створити. Але це питання для тих, хто вже відбув покарання", – зауважив він.

Інша категорія – умовно засудженні.

Вони також не стоять на обліку і до того ж – деякі люди використовують це, щоб не потравити на облік. Є таке, що приходять до слідчих, платять якийсь хабар, а ті їм роблять умовно якусь справу, їх засуджують і вони також не йдуть до армії. Тому до умовно засуджених треба конкретно підходити і дивитися на тяжкість злочину,
– сказав Костенко.

Що стосується тих, хто вже відбуває покарання, за даними Костенка їх близько 50 тисяч. Серед них є жінки, хворі, хто не підпадає за віком.

"Ми можемо знайти серед них 4 – 6 тисяч людей при потребі на місяць десятків тисяч. Чи вирішить це наше мобілізаційне питання бодай на місяць – точно ні", – відзначив нардеп.

Тому наразі варто зважено підходити до кожного пункту.

Мобілізація в Україні: останні новини