Зеленський не хоче бути залежним, – політолог про боротьбу з олігархами
Володимир Зеленський у квітні ініціював створення нового законопроєкту про деолігархізацію в Україні. Президент пішов на таке протистояння, адже не хоче бути залежним.
Про це у програмі "Що це було?" з Сергієм Лещенком на 24 каналі розповів політолог Володимир Фесенко. Саме бажання бути незалежним й призвело до появи законопроєкту.
До теми Рада усунула суперечності у законі про олігархів
За словами Фесенка, раніше в Україні олігархи домовлялися з представниками влади. Наприклад, вони пропонували підтримку, ефірний час на своїх телеканалах в обмін на "переваги" в економіці чи політиці.
Однак чинний президент на такі домовленості йти не хоче.
Мені розповідали люди, які його знають, що однією з причин, чому він пішов на протистояння з олігархами, воно ж не одразу виникло – Зеленський не хоче бути залежним.
Втім, на думку Фесенка, для Зеленського ризиковано "воювати" одразу на всіх фронтах. Натомість примушувати олігархів до поступової здачі своїх позицій й атакувати їх з різних боків – це вже питання тактики.
Політолог додав, що зараз для президента важливо правильно обрати послідовну й системну тактику антиолігархічної боротьби.
Дізнайтеся більше Це буде проблематично, – голова НАЗК оцінив закон про олігархів та можливу перевірку компаній
Програма "Що це було?" на 24 каналі: дивіться відео
Закон про олігархів: що відомо
- Володимир Зеленський 15 квітня під час засідання Ради нацбезпеки й оборони ініціював створення нового законопроєкту про статус олігарха в Україні.
- Верховна Рада у липні підтримала документ у першому читанні. За це свої голоси віддали 275 депутатів.
- Нардепи 23 вересня проголосували за законопроєкт про олігархів у другому читанні. Однак народні обранці ухвалили одразу 3 суперечливі правки. Вони стосуються того, хто саме має вносити осіб до реєстру олігархів – РНБО чи НАЗК. Це спричинило юридичні колізії.
- Володимир Зеленський заявив, що Венеційська комісія не розглядатиме законопроєкт про олігархів до того, як його підпише президент. Тобто ініціативу спочатку таки мають ухвалити нардепи у другому читанні.
- Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки 22 жовтня запропонував народним депутатам переголосувати за законопроєкт. В оборонному комітеті знайшли невідповідності у 4 пунктах документа.