Далі може бути щось більше: який меседж несли дрони, що вибухнули в Татарстані

Всі ці підприємства є абсолютно законною ціллю для України. Про це 24 Каналу розповів військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, додавши, що такі удари мають бути систематичними. Також варто звернути увагу на велику відстань заводів від кордону з Україною.

До теми Вперше за час війни: дрони атакували заводи у Татарстані

У Росії вже немає безпечних місць

Раніше ми вже бачили схожі удари, коли дрони долали відстань у тисячу кілометрів. Але у випадку з Татарстаном дистанція ще більша, що може свідчити про зміну характеристик у засобах ураження. Цілком, можливо, ми стали свідками еволюції БпЛА.

Цей удар можемо назвати "пробою пера". Для того, щоб ця робоча сила, яку використовують на підприємствах, зрозуміла, що також є законною ціллю,
– наголосив Олександр Коваленко.

Тому люди, які залучені до виробництва "Шахедів" навіть за 1500 кілометрів від України, мають розуміти, що до них теж може прилетіти. Вони перебувають під такою самою небезпекою, як і окупанти, яких відправляють на штурми. Тому краще просто покинути такі підприємства.

Це натяк, що далі може бути щось більше. Це "проба пера", а за нею завжди йде пролог, далі перша, друга частини. Так може вийти великий "твір". Зараз росіяни не мають якоїсь безпечної зони й з кожним місяцем небезпека зростає, а безпечних зон стає менше,
– прокоментував військово-політичний оглядач.

Чому не спрацювала російська ППО

Безпілотники подолали велику дистанцію, але їх не збили. Водночас коли цілі летіли на Москву чи Підмосков'я робота ППО була значно кращою. Це може свідчити про те, що росіяни перекинули майже всі свої засоби для захисту столиці.

Якщо вони на Москву перекинули навіть комплекси з Арктики, то який Татарстан, кому він взагалі цікавий. У Росії обмежена кількість ППО – це не та країна, в якої закритий повітряний простір,
– зауважив Коваленко.

Наразі найбільша концентрація ППО саме у Москві, далі – відкрита територія, тому навіть не варто дивуватися, що повітряні засоби долетіли до Татарстану.

Можна згадати, що в серпні 2023 року на аеродром у Пскові прилетіли БпЛА. Тоді були знищені російські військово-транспортні літаки Іл-76. Псковська область – це фактично область, яка межує з країнами НАТО. Виникає питання, де стояла ППО, якщо її не вистачило навіть для того, щоб убезпечити аеродром, де зберігалася військово-транспортна авіація.

Росії не вистачає ППО. Вона не тільки втратила її у зоні бойових дій, а ще й не встигає виробляти в достатній кількості. Адже ППО – це не танк, який можна зняти з консервації, відновити та відправити на фронт. Це набагато складніші системи й значно енергозатратніші у виробництві та відновлені,
– підкреслив Коваленко.

Атака на Татарстан: що відомо

• Вперше від початку війни дрони атакували військові підприємства у Татарстані, що за 1200 кілометрів від України. Ймовірно, БпЛА прилетіли на заводи у Єлабузі та Нижньокамську. Там виробляли "Шахеди". За успішною операцією стоїть Головне управління розвідки Міноборони.
• На територію економічної зони "Алабуга" було щонайменше два влучання. Внаслідок атаки є серйозні руйнування. Відомо, що "Алабуга" є однією з найбільших та найуспішніших економічних зон промислово-виробничого типу в Росії. Якщо говорити про загальний виторг, то вона приносить 59%, а також 34% податкових зборів від усіх економічних зон країни-агресорки.
• Російська влада традиційно замовчує те, що сталося, але пропагандистські ЗМІ оприлюднили наслідки ударів. Відомо, що вибухи пролунали близько 6 ранку 2 квітня. Постраждала територія, на якій розташовані заводи, а також гуртожиток, де жили працівники.