"Плачу, молюся і вірю": дитина з окупованого Енергодара до сліз зворушила історією

1 грудня 2022, 17:12

Джерело:

Українців зворушила історія 10 – річної дівчинки Олі Д. з окупованого Енергодара. Дитина розповіла про жахи окупації, виїзд з рідного міста, а також про молитви, надії і подяку ЗСУ.

Зворушливу історію Олі розповів енергодарський міський голова Дмитро Орлов. Дитина понад усе чекає на перемогу України, зустріч з татом та повернення додому.

Читайте Слухають гімн Росії, погрози і проходять перевірки: як триває "навчання" в окупованому Маріуполі

10 – річна дівчинка з окупованого Енергодара зворушила історією

Дитина вчиться у 5 класі. До війни вона жила, які і всі інші діти: ходила до школи, відвідувала театральну студію, басейн та мала щасливу сім'ю. Однак війна внесла страх і тривоги у життя дівчинки.

Це було дуже страшно: постійні тривоги, затемнення, обстріл атомної станції. Тато тоді якраз був на зміні, його не було майже 3 дні. І ми чекали його та плакали. А мій брат, йому тоді було два з половиною роки, коли йому казали лягати спати, лягав не на ліжко, а на матрац в коридорі. Він звик там спати, ми вважали, що там безпечніше, правило двох стін. І спав там, обіймаючи свою м'яку іграшку,
– розповіла дитина.

Потім Енергодар окупували. Продуктів, ліків не було, натомість містяни чули щоразу вибухи і обстріли. На мерії з'явився ворожий триколор.

Страшні люди у військовій формі, величезні черги за хлібом, страх і безнадія. Це були не кадри з фільму жахів, це було наше життя. Я перестала ходити до школи, онлайн-занять також не було через відсутність інтернету,
– зізналася Оля.

Також вона розповіла: випускного в початковій школі, на який дитина так чекала, не було. Зате діти самотужки з батьками вивчили навчальну програму за 4 клас.

В червні, продовжила дитина, її, мамі та братику довелося виїхати. Тато Олі залишився працювати на атомній станції. Він сказав своїй дружині, що "станція – його фронт, а її фронт – їхні діти».

Мама погодилась поїхати заради нас, хоч і плакала всю дорогу. Вона і зараз часто плаче вночі, коли думає, що ми спимо,
– додала дитина.

"Молюсь щодня за вас, наших Героїв!"

Дівчинка також зізналася, що вона, мама та братик не були вдома майже пів року. Братик при цьому святкував свої 3 роки в чужому місті. Скоро день народження і в Олі. Вона зізналася, що дуже сумує за татом, домівкою, рідним містом і за своїм звичайним життям.

Іноді плачу, але намагаюсь стриматись, щоб не засмучувати маму і не лякати брата. Він все ще боїться сирен і гучних звуків.
Любий солдате, я знаю, ти робиш все, щоб наблизити нашу Перемогу. Щоб всі повернулися до своїх домівок, обійняли рідних, щоб ми, діти, жили в своїй мирній країні без війни. Я вірю, що наша країна буде вільна і незалежна, ми переможемо, відбудуємо все і заживемо краще, ніж до цього. Ми – сильні, ми все зможемо. Я молюсь щодня за вас, наших Героїв! Дякую вам, ви виборюєте майбутнє для нас ціною власного життя. Бережи вас Боже!,
– написала 10 – річна Оля.

До теми В Україні діти досі вивчають російську мову та літературу: де ці "унікальні" школи

Яка ситуація в Енергодарі

Росіяни можуть почати відступ із Запорізької АЕС після того, як українські війська будуть наступати. Адже тоді окупанти відчують, що лишатися на станції їм небезпечно.
На Запорізькій АЕС побільшало грабежів, росіяни вивозять награбоване майно з об'єктів атомної станції в Енергодарі. Тому і складається враження, що загарбники кудись тікають, повідомив кореспондент 24 каналу із Запоріжжя.
Загалом без наступальних дій ЗСУ в напрямку Василівки та Мелітополя відступ ворожих військ із ЗАЕС неможливий.
Кілька днів тому речник Кремля Дмитро Пєсков сказав, що російська армія не покидає ЗАЕС.
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) вирішило посилити свою присутність на всіх атомних електростанціях в Україні на тлі масованих російських обстрілів.