Зворушливу історію Олі розповів енергодарський міський голова Дмитро Орлов. Дитина понад усе чекає на перемогу України, зустріч з татом та повернення додому.

Читайте Слухають гімн Росії, погрози і проходять перевірки: як триває "навчання" в окупованому Маріуполі

10 – річна дівчинка з окупованого Енергодара зворушила історією

Дитина вчиться у 5 класі. До війни вона жила, які і всі інші діти: ходила до школи, відвідувала театральну студію, басейн та мала щасливу сім'ю. Однак війна внесла страх і тривоги у життя дівчинки.

Це було дуже страшно: постійні тривоги, затемнення, обстріл атомної станції. Тато тоді якраз був на зміні, його не було майже 3 дні. І ми чекали його та плакали. А мій брат, йому тоді було два з половиною роки, коли йому казали лягати спати, лягав не на ліжко, а на матрац в коридорі. Він звик там спати, ми вважали, що там безпечніше, правило двох стін. І спав там, обіймаючи свою м'яку іграшку,
– розповіла дитина.

Потім Енергодар окупували. Продуктів, ліків не було, натомість містяни чули щоразу вибухи і обстріли. На мерії з'явився ворожий триколор.

Страшні люди у військовій формі, величезні черги за хлібом, страх і безнадія. Це були не кадри з фільму жахів, це було наше життя. Я перестала ходити до школи, онлайн-занять також не було через відсутність інтернету,
– зізналася Оля.

Також вона розповіла: випускного в початковій школі, на який дитина так чекала, не було. Зате діти самотужки з батьками вивчили навчальну програму за 4 клас.
В червні, продовжила дитина, її, мамі та братику довелося виїхати. Тато Олі залишився працювати на атомній станції. Він сказав своїй дружині, що "станція – його фронт, а її фронт – їхні діти».

Мама погодилась поїхати заради нас, хоч і плакала всю дорогу. Вона і зараз часто плаче вночі, коли думає, що ми спимо,
– додала дитина.

"Молюсь щодня за вас, наших Героїв!"

Дівчинка також зізналася, що вона, мама та братик не були вдома майже пів року. Братик при цьому святкував свої 3 роки в чужому місті. Скоро день народження і в Олі. Вона зізналася, що дуже сумує за татом, домівкою, рідним містом і за своїм звичайним життям.

Іноді плачу, але намагаюсь стриматись, щоб не засмучувати маму і не лякати брата. Він все ще боїться сирен і гучних звуків.
Любий солдате, я знаю, ти робиш все, щоб наблизити нашу Перемогу. Щоб всі повернулися до своїх домівок, обійняли рідних, щоб ми, діти, жили в своїй мирній країні без війни. Я вірю, що наша країна буде вільна і незалежна, ми переможемо, відбудуємо все і заживемо краще, ніж до цього. Ми – сильні, ми все зможемо. Я молюсь щодня за вас, наших Героїв! Дякую вам, ви виборюєте майбутнє для нас ціною власного життя. Бережи вас Боже!,
– написала 10 – річна Оля.

До теми В Україні діти досі вивчають російську мову та літературу: де ці "унікальні" школи

Яка ситуація в Енергодарі

  • Росіяни можуть почати відступ із Запорізької АЕС після того, як українські війська будуть наступати. Адже тоді окупанти відчують, що лишатися на станції їм небезпечно.
  • На Запорізькій АЕС побільшало грабежів, росіяни вивозять награбоване майно з об'єктів атомної станції в Енергодарі. Тому і складається враження, що загарбники кудись тікають, повідомив кореспондент 24 каналу із Запоріжжя.
  • Загалом без наступальних дій ЗСУ в напрямку Василівки та Мелітополя відступ ворожих військ із ЗАЕС неможливий.
  • Кілька днів тому речник Кремля Дмитро Пєсков сказав, що російська армія не покидає ЗАЕС.
  • Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) вирішило посилити свою присутність на всіх атомних електростанціях в Україні на тлі масованих російських обстрілів.