Дмитро Марченко вийшов під заставу: що відомо про українського генерала
Генерал-майора Дмитра Марченка, якого суд взяв під варту 11 листопада у справі про закупівлі бракованих бронежилетів, був звільнений під заставу. Що відомо про генерала та його причетність до скандальної справи – у матеріалі 24 каналу.
Печерський райсуд Києва взяв Марченка під варту 11 листопада з можливістю виходу під заставу у 76 мільйонів гривень. У Міноборони таке рішення суду вважали занадто суворим та дивувалися, чому суд не врахував пропозицію кількох нардепів та героїв України про взяття Марченка на поруки. Зрештою, розмір застави зменшили з 76 до 20 мільйонів гривень.
Важливо: Справа про неякісні бронежилети: генерала Марченка відпустили під заставу
Хто такий Дмитро Марченко – біографія
Дмитро Марченко – український військовик, генерал-майор Збройних сил України. Народився 25 лютого 1978 року в місті Вознесенськ на Миколаївщині у родині військових.
Дмитро Марченко/Фото: пресслужба Міноборони
Після школи мріяв вступити у військовий інститут, але двічі провалив вступні іспити, відтак до лав українського війська потрапив через строкову службу в армії. У 1996 році Марченко пішов служити в інженерно-саперний полк, який дислокувався в Бахчисараї. Там отримав сержантське звання. Потім – відучився в Інституті Сухопутних військ.
Більше про бойового генерала: Справа бракованих бронежилетів: чому активісти протестують проти затримання Марченка
Де служив Дмитро Марченко?
У 79-тій окремій аеромобільній бригаді у Миколаєві. Туди він потрапив після випуску з інституту за розподілом. У складі цього підрозділу брав участь у бойових діях, які розв’язала Росія у 2014 році.
1 березня 2014 року підрозділ висунувся в бік Красноперекопська, готуючись до входу в Крим. Тоді Марченко на власному автомобілі під виглядом таксиста поїхав у розвідки в район Перекопського валу та Джанкойського аеродрому. При в'їзді на територію півострова зафіксував невелике скупчення бандформувань чисельністю близько 10 осіб. Спочатку, грунтуючись на цих даних планувалося висунення бригади в напрямку Джанкоя. Але вже на зворотньому шляху до свого підрозділу Марченко зафіксував велике скупчення російських військ, в зв'язку з чим операція була скасована.
Захисники Донецького аеропорту та "оберіг кіборгів"— іграшка "Кузя"/Фото з відкритих джерел
Брав участь у боях на Донбасі. У жовтні 2014 року брав участь в обороні Донецького аеропорту. У грудні того ж року був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
У вересні 2015 року Марченка призначили на посаду начальника Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ. Його управління відповідало за перехід армії на стандарти НАТО в речовому і продовольчому забезпеченні, розробку нових зразків, створення технічних умов і контроль за виробництвом і якістю продукції, яку закуповують для ЗСУ.
Чому його затримали?
Тому що Марченка та чотирьох його підлеглих (яким також обрали запобіжні заходи) підозрюють у причетності до закупівлі неякісних бронежилетів для ЗСУ за завищеною ціною.
Наприкінці червня стало відомим, що ДБР спільно з ГПУ провело приблизно 40 обшуків у помешканнях посадовців Міноборони.
За словами очільника ДБР Романа Труби, три з п’яти бронежилетів прострілювалися. У підсумку ДБР вилучило 11 тисяч таких бронежилетів. Мова йде про бронежилет "Корсар" М3с першого класу захисту. ДБР встановило, що Міноборони закупило 20 тисяч бронежилетів вартістю 176 мільйонів гривень, однак 7 тисяч бронежилетів виявилися бракованими. Загальна вартість збитків склала 61 мільйон гривень.
Дивіться також відео, як Міноборони випробовує бронежилети:
На початку листопада у ДБР відзвітували про перші результати розслідування цієї справи. Слідство встановило, що до закупівлі неякісних бронежилетів є причетними п’ять посадовців Міноборони
Сам Марченко наполягає на своїй невинуватості. Влітку 2019 року він звинуватив ДБР у фабрикації аудіозаписів прослушки у цій справі. Відповідаючи на питання щодо експертизи неякісних бронежилетів, проведеної ДБР, Марченко сказав, що не бачив і не знає, які саме бронежилети перевірялися слідчими, з якої партії, як перевіряли, з якої відстані стріляли, яким боєприпасом тощо.