Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Справа бронежилетів Марченка: що про це відомо

      1467 Читать новость на русском
      Справа бронежилетів Марченка / 24 канал

      Генерал-майор Дмитро Марченко та його підлеглі опинились під вартою через справу про закупку нібито "неякісних бронежилетів". Що було не так у цій справі і які питання існують до бронежилетів – у матеріалі 24 каналу.

      Ветерани та волонтери переконують, що справа Марченка – суто політична та спрямована на те, аби прибрати із Міністерства оброни офіцерів, які намагаються покращити армію. Критики існуючої армійської структури вважають, що Марченко та його підлеглі дійсно відповідають за контроль якості бронежилетів, але слідство дещо поверхнево поставилось до того, аби розібратись у суті справи. Що відбувається насправді – давайте розбиратись разом.

      Більше про те, хто такий Марченко, читайте тут: Справа бракованих бронежилетів: чому активісти протестують проти затримання Марченка

      "Корсар МЗс-1-4". Це бронежилети, які закупило Міноборони для українських військових. Закупили багато – 11 тисяч на загальну суму близько 100 млн грн.

      Як пояснили у прес-службі Державного бюро розслідувань, слідчі встановили, що у січні 2019 року Міністерство оборони оголосило тендер та пізніше уклало договір на закупівлю 20 тисяч бронежилетів "Корсар МЗс-1-4" на суму 176 млн грн, які мали відповідати певним вимогам.

      У березні-квітні 2019 року під час проведення відбору зразків бронежилетів й їх приймання працівниками Міністерства оборони виявлено, що бронежилети не відповідають технічним умовам,
      – пояснили у ДБР.

      Слідство запевняє, що знайшло у бронежилетах багато дефектів: пластини були не оброблені, наявні гострі кути, захисні пакети не зшиті, у частини бронежилетів наявні пластини, по яких не проводилися балістичні випробування, а на частину партії не було протоколів лабораторних випробувань. Керівник Державного бюро розслідувань Роман Труба навіть окремо уточнив, що бронежилети не відповідають технічним вимогам і прострілюються наскрізь за умови намокання.

      Про все це, як кажуть слідчі, високопосадовці знали, але все одно зумисно дали "вказівку максимально швидко прийняти партію бронежилетів та провести розрахунки".

      Відповідь на це питання потрібно розбирати поетапно.

      ДБР наполягає, що "3 із 5" закуплених бронежилетів (за купівлю яких, нібито, відповідав Марченко) прострілюються.

      У Міноборони запевняють, що з бронежилетами все було добре. Там навіть показали, як перевіряють бронежилети, перед тим, як відправити їх на передову.

      Дивіться також відео, як Міноборони випробовує бронежилети: 

      "Український мілітарний портал" зробив власний аналіз матеріалів експертизи бронежилетів, які оприлюднили у суді. І дійшли висновку, що бронежилет "Корсар-М3" слідчі перевіряли з порушеннями державного стандарту ДСТУ.

      Компанія-виробник бронежилетів "Темп-3000" категорично відкидає усі звинувачення щодо якості своєї продукції і наполягають що всі заяви по погану якість – це неправда. Там наполягають, що усі бронежилети та шоломи виробництва компанії відповідають Технічним умовам, затвердженим ще у 2003 році.

      Що відомо про компанію "Темп-3000"? Компанія, яка спеціалізується на засобах індивідуального захисту та колективного бронезахисту, виготовляє бронежилети, бронешоломи, костюми спеціального призначення, бронепластини, бронещити. Власники – Тамара Романчук, Юрій Євтушенко і Роман Балченко.

      Від початку бойових дій на Донбасі є найбільшим постачальником бронежилетів і касок для всіх силових відомств України. Ця компанія була чи не єдиною на українському ринку, яка мала достатньо виробничої потужності, аби забезпечити необхідну кількістю захисних засобів. Крім того, за рахунок власної ткацької фабрики у Богуславі ця компанія сама випускає тканину для чохлів бронежилетів і параарамідну тканину для пакетів м‘якої броні. Через це "Темп-3000" менше залежить від імпортних складових. Ціна, відповідно, у компанії є нижчою за ціну конкурентів.

      Більше про те, як влаштовані бронежилети та як їх виготовляють в Україні дивіться у поясненні офіцера Василя Саковця:

      Експерт з балістики Олександр Довгий вважає, що насправді з бронежилетами "Темпу" дійсно були проблеми. Але далеко не з усіма. І у цьому винні не працівники Міноборони, а представники компанії-виробника, які надали неправдиву інформацію військовим, порушуючи технологію виготовлення (точніше – технологію обробки) м’якої броні для бронежилетів. За його словами, представник виробника ще у лютому заявляв, що вони почали використовувати просочення для виготовлення тканин. Але, по факту, вони почали його використовувати значно пізніше.

      Виробник фактично тривалий час вводив в оману представництво Головного управління,
      – розповів Довгий 24 каналу.

      Свідоме порушення технології виробництва, про яке почали говорити давно, призвело до того, що частина бронежилетів, які виготовлялись на замовлення Міноборони, могла виявитись небезпечними.

      Експерт пояснив, як має працювати захист бронежилета: "У жилет вставляється броньована плита. Існує імовірність пробою цієї плити. Для того, аби навіть пробита плита не зашкодила людині, за нею має стояти кевлар, який вловить те що пробило плиту. Це захищає власника".

      Але якщо кевлар не працює, якщо він намок, то коли вибиває плиту, вибиває пробку, в тіло людини попадає більше уражаючих елементів. Якщо їх більше – вони роблять рану більшою і, фактично, наносять летальні поранення. Такий бронежилет робить ще гірше,
      – пояснив Довгий.

      Більше про те, чим небезпечне таке порушення технології виробництва, дивіться також у відео із залу суду.

      До слова, це вже не перша справа щодо закупівлі неякісних бронежилетів у того ж виробника – компанії "Темп-3000".

      У серпні 2014 року в розпал конфлікту на Донбасі відомство повідомляло, що колишні високопосадовці Міноборони закупили 17 080 бронежилетів "Корсар 4" без захисту шиї та "Корсар М3-1-4" без захисту шиї і паху. Проведена експертиза визнала їх такими, що не відповідають тактико-технічним вимогам до бронежилетів. Зокрема, під час випробувань комплекти отримали наскрізне пробиття. Тоді щодо службовців Міноборони розслідували справу за статтею про недбале ставлення до військової служби.

      Також ЗМІ неодноразово звертали увагу на те, що у військовій прокуратурі намагались розібратись, куди зникли 17 мільйонів, вкрадених у Міноборони на зайвому ПДВ за бронежилети. Але безуспішно. Були підозри, що ці гроші могли конвертувати через контрагентів "Темп-3000". Втім, слідство заглохло.

      Навряд. По-перше, управління, яке очолює Марченко, відповідає не за закупівлі, а за технічні стандарти

      Відповідно до положення про це управління, воно закупівлями не займається, хоча має "здійснювати контроль за якістю", приймаючи висновки офіційних експертиз і випробувань. Це управління лише перевіряє якість продукції по тих документах, які йому передають. Саме воно не проводить ані випробувань, ані експертиз.

      Саме через це, як зазначає Довгий, "Темп-3000" мав можливість дурити ГУРСМЗ, спекулюючи із даними у протоколах випробувань. Виявити це у межах існуючої процедури було неможливо.

      Більше про те, як проводяться випробування, розказав Василь Саковець.

      Тендерний комітет Міноборони, який, власне, і визначав переможця торгів щодо бронежилетів, не увійшов до числа відповідачів у справі. Як і ті, хто проводив випробування бронежилетів, і ті, хто їх виробляв.

      Суд обрав запобіжні заходи підозрюваним. Начальнику Головного управління розвитку та супроводу матеріального забезпечення Збройних сил України генералу Дмитру Марченку присудили тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 76 млн грн.

      Одному з його заступників – Сергію Почтаренку – та начальнику одного з підрозділів управління – Михайлу Каморянському – суддя призначив арешт з можливістю застави у ті ж 76 млн грн. Чому для військовослужбовців, які не переховувались та співпрацювали зі слідством обрали найсуворіший запобіжний захід – не зрозуміло.

      Заступниця начальника управління Міноборони Ольга Капінус, рішенням судді, відправлена під нічний домашній арешт до 3 січня. Як і начальник відділу розробки речового забезпечення Василь Саковець, який за посадою відповідає за розробку нових технічних умов, а не за якість уже закуплених бронежилетів.

      При цьому захист Марченка каже, що його позбавили можливості подати апеляцію на рішення суду – бо досі ніде немає повного тексту ухвали суду.

      "Повний текст ухвали мав бути ще 15 листопада. Повного тексту немає досі. Чому? Не знаю, суддя каже, що його немає. Для захисту це означає, що ми не можемо обґрунтувати свою апеляційну скаргу. Це перше. Друге. Це означає, що матеріали у цій справі лишаються у Печерському суді, а не спрямовується до суду апеляційної інстанції. Без матеріалів це суд справу розглядати не може", – пояснив 24 каналу адвокат Володмир Охрименко.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук