Різкий і рішучий: хто з європейських лідерів має шанси стати другим Черчиллем
- Європейські країни мають різні позиції щодо підтримки України, зокрема, Австрія та Швейцарія не надають військову допомогу, а Угорщина та Польща виступають проти вступу України до ЄС.
- Україна стикається з перешкодами на шляху до вступу в ЄС, але політолог Постернак вважає, що країна повинна активно працювати над цим питанням.
Деякі європейські лідери послідовно підтримують Україну та працюють над тим, щоб стримати російську агресію. Серед них – новий канцлер Німеччини, який нещодавно зайняв свою посаду.
Політолог Олег Постернак в ефірі 24 Каналу зазначив, що новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц є послідовним у своїх заявах та діях. Він нині опікується програмою переозброєння німецької армії, замовленнями для оборонно-промислового комплексу.
Дивіться також Німецька подруга Путіна звинуватила уряд у можливих поставках Taurus Україні, хоче референдуму
Мерц діє розсудливо
Мерц, під час візиту до США, намагався переконати Дональда Трампа в контексті українсько-російської війни.
Я взагалі Мерца називаю Черчиллем XXI століття. Навіть якщо судити лише за риторикою, то Мерц – доволі прямолінійний, категоричний, чіткий і з холодною головою – як у словах, так і в діях,
– сказав Олег Постернак.
Політолог додав, що Мерц є першим лідером після колишнього прем'єра Британії Бориса Джонсона. Джонсон також вирізнявся певним прагматизмом, хоча й був досить ексцентричним. Тоді особливості британської політики не дозволили йому продовжити свій мандат як прем'єр-міністр. Тим не менш, його наступники – ані Ліз Трас, ані Ріші Сунак – не змогли стати більш яскравими провідниками у зовнішньополітичній сфері.
Постернак додав, що нинішній прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер надає перевагу соціальним видаткам перед оборонними. Хоча Британія й надалі робить багато корисного для України – зокрема, підписано Столітній договір.
Австрійський лідер проти візиту Зеленського
Еммануель Макрон – перший, хто запропонував ініціативу щодо розміщення французьких військових. Поки що ця ідея залишається в повітрі.
Сам факт її появи в інформаційному просторі, готовність частини французького суспільства відправляти військових за межі рідної країни – також свідчить про усвідомлення безпекових викликів і важливість того, щоб кожна європейська країна брала участь у побудові нової системи безпеки,
– сказав Постернак.
Політолог також зазначив, що австрійський лідер Партії свободи, яка широко представлена в парламенті, Герберт Кікль, категорично проти навіть візиту Президента України до Австрії. Хоча Австрія – нейтральна країна, він вважає, що це може зашкодити її нейтралітету.
Австрія не надає Україні військової допомоги. Те саме стосується Швейцарії, яка дуже повільно й неохоче виділяла навіть гуманітарну допомогу – не кажучи вже про військову.
"Надзвичайно пасивними є такі країни, як Португалія, Греція, частково Іспанія – вони досі не спромоглися довести свої оборонні витрати до критично важливого рівня. Адже в цих країнах часто при владі соціалістичні уряди, які займають легковажну позицію щодо необхідності зміцнення оборонно-промислового комплексу", – сказав Постернак.
Обран та Навроцький проти вступу України до ЄС
Він додав, що Європа є різною – зокрема, й Центральна Європа. Президент Польщі Карл Навроцький є досить непередбачуваним. Він уже зробив заяви, що виступає проти НАТО та не вважає актуальним вступ України до ЄС. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан просуває провокативні ідеї щодо недопущення України до Євросоюзу.
Тобто ми бачимо узгоджені дії проти нашої держави – саме тоді, коли в більшості європейських еліт існує консенсус щодо прийняття України до своїх альянсів,
– пояснив Постернак.
Він зазначив, що це є серйозною проблемою для України. Наступні президентські вибори в Польщі відбудуться лише за п'ять років – у 2030 році. До того часу Україна може вже повністю пройти шлях до підписання та ратифікації договору про вступ до ЄС.
Подібні перешкоди – критичні. Хоча, на думку політолога, Україна вже зараз повинна робити конкретні кроки, щоб у майбутньому полегшити свій шлях хоча б до членства в ЄС.