Не говоримо це вголос, – експерт з ЄС чесно сказав, чому Європа мляво реагує на провокації Росії
- Європейські країни можуть запроваджувати санкції проти Росії за порушення повітряного простору, але не заявляють про це публічно, сказав Олів'є Віллокс.
- ЄС більше турбують гібридні атаки, зокрема кібератаки, які шкодять економіці, особливо у сфері медичних послуг.
Російські дрони порушують повітряний простір країн НАТО, однак Європа не застосовує жорстких дій. Однак, крім публічних повідомлень, можуть бути якісь приховані дії.
Підприємець, експерт з питань євроінтеграції, співзасновник ініціативи Get Ready for Europe Олів'є Віллокс зауважив 24 Каналу, що Захід не хоче ескалації. Тому європейські країни можуть запроваджувати санкції проти Росії, але не заявляти про це публічно.
Читайте також Прем'єрка Латвії обрала нового міністра оборони після інциденту з російськими дронами
Як насправді реагує Європа?
Як зауважив Олів'є Віллокс, у Європі впевнені, що найкращий спосіб відповісти Росії – це гучно заявити про те, наскільки це погано та неприйнятно, а також запровадити новий пакет санкцій. У такий спосіб за кожен дрон, який перетинає кордон, росіяни будуть платити кілька мільярдів євро на рік.
Ми не хочемо військової ескалації через дрон без вибухівки, який пролетів на відстань 20 або 150 метрів. Ми не почнемо через це ядерну війну. Тому щоразу запроваджуємо санкції, але ми не будемо говорити про це вголос. Тому що Європа не працює, як США. Нам не потрібні щоденні заяви Урсули фон дер Ляєн про те, які погані Росія чи Китай. Ми розуміємо, що так не працює, особливо з Кремлем,
– пояснив експерт з питань євроінтеграції.
За його словами, ЄС більше хвилюють гібридні атаки. Зокрема, кібератаки та все, що з ними пов’язано. Це відбувається щодня та шкодить європейській економіці, особливо у сфері медичних послуг. Водночас держави та суспільство повинні погодитися на рішення про застосування 5 статті НАТО.
"Якщо Росія відправляє один дрон у Литву, ми не відправимо п'ять дронів, щоб показати, що можемо зробити те саме. Ми не будемо ескалювати, тому що нам потрібно зберігати суспільну думку на нашому боці", – підкреслив співзасновник ініціативи Get Ready for Europe.
Цікаво, що після інциденту з дронами, які перетнули повітряний простір Латвії вночі 7 травня, міністр оборони країни Андріс Спрудс заявив, що йде у відставку. Новим очільником Міноборони стане Райвіс Мелніс. Уже 14 травня прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня подала у відставку. За її словами, останньою краплею стала ситуація з безпілотниками в Латгалії, яка підірвала довіру до тодішнього міністра оборони.
Російські дрони залітають у країни НАТО: що відомо?
3 травня оголошували тривогу для кількох регіонів Латвії та Естонії про можливу загрозу дронів. Жителів попереджали про військові дії Росії проти України та ризиком потрапляння БпЛА у повітряний простір цих країн.
У Латвії 7 травня розбилися два дрони, які летіли з боку Росії. Вони впали на території країни. Зокрема, повідомляли про падіння БпЛА поблизу нафтосховища в місті Резекне, яке розташоване приблизно за 40 кілометрів від кордону з Росією. На території сховища пошкоджено чотири порожні нафтові резервуари.
Зранку 9 травня у Польщі отримали повідомлення, що біля кордону з Росією впав дрон із написами російською мовою. Безпілотник виявили в населеному пункті Осека, що за 20 кілометрів від кордону з Калінінградською областю. Відомо, що в країну залетів військовий, але не бойовий БпЛА, призначений для спостереження.