Усе провалено: політолог назвав цілі, які мали Трамп й Ізраїль у війні проти Ірану
- Ставка Трампа на коротку війну з Іраном не дала очікуваних результатів, викликавши напругу і зростання цін на нафту.
- Трамп прагнув підняти свої рейтинги, а Ізраїль та США розраховували на падіння іранського режиму, але ці цілі не були досягнуті.
У США дедалі помітніше, що ставка Дональда Трампа на коротку війну проти Ірану не дала того результату, на який розраховували в Білому домі та Ізраїлі. Замість швидкого ефекту війна принесла нову напругу, зростання цін на нафту і кризу, вихід з якої поки не проглядається.
Політолог, партнер комунікаційної агенції Good Politics Максим Джигун в ефірі 24 Каналу заявив, що в цієї операції було щонайменше дві головні цілі. За його словами, Трамп хотів швидко підняти власні рейтинги, а Ізраїль і США також розраховували на падіння іранського режиму, але поки що обидва ці плани не спрацювали.
Дивіться також Трамп може кинути Україну, щоб покарати Європу: The Economist попередили про слабкість США
Трампу була потрібна коротка війна до виборів
До проміжних виборів у США лишається трохи більше ніж пів року, і саме це сильно тиснуло на Білий дім. Республіканці вже просідають не лише в хитких округах, а й там, де раніше почувалися цілком упевнено. На цьому тлі швидка воєнна операція могла стати для Трампа способом переламати настрій виборця і знову показати себе політиком, який нібито вміє швидко досягати результату.
Надія була на те, що такою блискавичною переможною війною Трамп зможе відновити цей кредит довіри і показати своїм прихильникам, наскільки він мудрий і далекоглядний,
– сказав Джигун.
Але всередині Ірану той сценарій, на який, схоже, теж розраховували у Вашингтоні та Тель-Авіві, не запустився. Попри сильні удари по військових цілях, авіації, кораблях і різних об'єктах, влада в Тегерані не посипалася. Ба більше, Іран і далі відповідає та зберігає важелі тиску, зокрема через Ормузьку протоку.
Інша мета справді полягала в тому, щоб швидко скинути іранський режим. Але це була хибна думка,
– наголосив політолог.
Зараз не видно ані швидкого внутрішнього ефекту для Трампа, ані обвалу іранського режиму, на який могли робити ставку. Замість короткої перемоги вийшла історія, яка лише затягується і створює нові ризики.
Війна проти Ірану вдарила по Заходу і дала Кремлю перепочинок
Замість короткого силового ефекту Сполучені Штати отримали кризу, яка б'є значно ширше за сам Близький Схід. Війна вже розхитала ціни на нафту, вдарила по світовій економіці і додала напруги всередині західного табору, де й без того вистачає суперечок.
Трамп починає наступ на іншу державу і не має ширшого бачення, до чого це може призвести. Він уже спричинив зростання ціни на нафту і величезне роз'єднання західних країн,
– сказав Джигун.
Окрему вигоду з цього, на його думку, вже отримує Росія. Поки дорожчає нафта, Москва почувається впевненіше, продає більше енергоресурсів і виграє від того, що увага США та Європи частково зміщується з України.
До слова: 23 березня Іран провів переговори з Росією після заяви Дональда Трампа про "успішні" контакти з Тегераном. Відомо, що Аббас Арагчі говорив із Сергієм Лавровим, а Москва після цього закликала до негайного припинення бойових дій і політичного врегулювання з урахуванням інтересів Ірану.
Це поки не означає довгого перелому на користь Кремля, але дає йому ситуативний ресурс у момент, коли Білий дім сам створив нову зону нестабільності.
Зараз росіяни почуваються значно впевненіше. Поки що це має ситуативний характер, але вони заробляють на нафті і виграють від цієї кризи,
– наголосив політолог.
Найбільша проблема тепер у тому, що Вашингтон досі не показав зрозумілого способу вийти з цієї історії. Іран висуває жорсткі умови, продовжує тиснути через Ормузьку протоку, а сам Трамп і в другому президентстві не продемонстрував жодного успішного великого переговорного результату.
Трамп не має простого виходу з іранської кризи
Тепер проблема для Вашингтона не лише в самій війні, а й у тому, як її зупинити без нових втрат. Іран не показує готовності просто відступити після ударів, продовжує тиснути через Ормузьку протоку і висуває США жорсткі вимоги. Йдеться не про м'який торг, а про умови, які в такому вигляді дуже важко продати як компроміс.
Іран вимагає відмови від військової операції Сполучених Штатів, відмови від повторення такої операції в майбутньому, репарацій і відшкодувань. Це дуже жорсткі, ультимативні вимоги,
– сказав Джигун.
Саме тому зараз усе впирається у здатність Вашингтона знайти політичний вихід із кризи, яку він сам і розширив.
Залежно від того, чи знайде Вашингтон шлях виходу із кризи, яку сам уже реалізував, залежатиме, скільки ще триватиме цей складний період для всього світу і для України,
– наголосив політолог.
Якщо цього не станеться швидко, складний період затягнеться не на дні, а на тижні або й місяці. Для України це теж поганий сценарій, бо що довше увага світу триматиметься на Близькому Сході, то більше це гратиме проти неї.
Що відомо про нові заяви США і Ірану?
- Після загострення довкола Ірану серед можливих наступних кроків Трампа називають Кубу. Її подають як зручнішу політичну ціль, бо острів уже перебуває під сильним енергетичним тиском і для американського виборця такий сюжет виглядає зрозумілішим, ніж війна з Іраном.
- Сам Трамп заявив, що продовжує дедлайн для Ірану щодо відкриття Ормузької протоки. Він стверджує, що між США та Іраном відбулися "дуже хороші та продуктивні переговори", але Тегеран це заперечив і заявив, що жодного діалогу з Вашингтоном не було.
- В Ірані слова Трампа назвали відступом після попередження з боку Тегерана. Там заявили, що продовжать оборону до досягнення потрібного рівня стримування, а ситуацію подали як чергову поразку США.