У Польщі запровадили день пам'яті жертв "геноциду, вчиненого ОУН та УПА": реакція МЗС України
- Сейм Польщі встановив 11 липня як Національний день пам’яті "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА".
- МЗС України закликало уникати дій, які можуть підвищити напруженість між країнами, підкреслюючи важливість діалогу і співпраці.
- Україна виступає за неупереджене вивчення спільної історії і вважає, що шлях до примирення лежить через діалог та взаємну повагу.
Сейм Польщі запровадив 11 липня як Національний день пам’яті "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних землях Другої Речі Посполитої". Українське МЗС розкритикувало це рішення, наголосивши, що воно суперечить духу добросусідства між обома країнами.
МЗС України закликали до утримання від провокації напруженості між країнами. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на пресслужбу польського Сейму та МЗС України.
Дивіться також "Відповідальні за терор і геноцид": на могилі воїнів УПА у Польщі незаконно замінили табличку
Польща запровадила день пам'яті "геноциду" поляків з боку ОУН–УПА
У заяві польського парламенту йдеться, що в період 1939–1946 років українські націоналісти "скоїли злочин геноциду проти польського населення" і "вбили понад сто тисяч поляків і змусили сотні тисяч втекти".
"Пік цього злочину припадає на липень 1943 року, а символічна дата гекатомби поляків від рук українських націоналістів – 11 липня 1943 року, коли поляків убивали в приблизно сотні містечок", – йдеться у документі.
У МЗС України заявили, що це рішення "йде всупереч духові добросусідських відносин між Україною і Польщею". У відомстві закликати польську сторону утриматися від дій, що можуть призвести до зростання напруженості й здатні підірвати досягнення, "здобуті конструктивним діалогом і співпрацею між Україною та Польщею".
Україна послідовно виступає за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії. Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки […] Не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям – серед поляків. Ворог у нас спільний – Росія,
– йдеться у заяві.
Нагадаємо, у призидентських виборах у Польщі переміг очільник польського Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький. Він широко використовував історичний тригер поляків, пов'язаний з Волинською трагедією, у своїй передвиборчій кампанії.
Що відомо про Волинську трагедію
У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяло декілька партизанських рухів. Це зокрема і загони Української повстанської армії (УПА). На території сучасної України діяла і польська Армія Крайова. Розбіжності поляків та українців призвели до сутичок між цими формуваннями, що переросли у взаємні етнічні чистки. Кожна зі сторін аргументувала це помстою за попередні репресії або захистом етнічних земель.
Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни. Жертви з обох сторін склали тисячі або десятки тисяч людей.
Цей епізод історії в Україні називають Волинською трагедією, а у певних колах Польщі та в російській пропаганді фігурує слово "різня", що покладає повну відповідальність за насильство на українців.