Геополітика
Геополітика
Live
Переглядів: Час читання:3 хв

У Польщі запровадили день пам'яті жертв "геноциду, вчиненого ОУН та УПА": реакція МЗС України

Основні тези

  • Сейм Польщі встановив 11 липня як Національний день пам’яті "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА".
  • МЗС України закликало уникати дій, які можуть підвищити напруженість між країнами, підкреслюючи важливість діалогу і співпраці.
  • Україна виступає за неупереджене вивчення спільної історії і вважає, що шлях до примирення лежить через діалог та взаємну повагу.
Сейм Польщі звинувачує ОУН та УПА у геноциді поляків

Сейм Польщі звинувачує ОУН та УПА у геноциді поляків / Getty Images

Сейм Польщі запровадив 11 липня як Національний день пам’яті "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних землях Другої Речі Посполитої". Українське МЗС розкритикувало це рішення, наголосивши, що воно суперечить духу добросусідства між обома країнами.

Слухати новину01:12 хв

МЗС України закликали до утримання від провокації напруженості між країнами. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на пресслужбу польського Сейму та МЗС України.

Реклама
Adv

популярні відео

Дивіться також "Відповідальні за терор і геноцид": на могилі воїнів УПА у Польщі незаконно замінили табличку

Польща запровадила день пам'яті "геноциду" поляків з боку ОУН–УПА

У заяві польського парламенту йдеться, що в період 1939–1946 років українські націоналісти "скоїли злочин геноциду проти польського населення" і "вбили понад сто тисяч поляків і змусили сотні тисяч втекти".

"Пік цього злочину припадає на липень 1943 року, а символічна дата гекатомби поляків від рук українських націоналістів – 11 липня 1943 року, коли поляків убивали в приблизно сотні містечок", – йдеться у документі.

У МЗС України заявили, що це рішення "йде всупереч духові добросусідських відносин між Україною і Польщею". У відомстві закликати польську сторону утриматися від дій, що можуть призвести до зростання напруженості й здатні підірвати досягнення, "здобуті конструктивним діалогом і співпрацею між Україною та Польщею".

Реклама

Україна послідовно виступає за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії. Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки […] Не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям – серед поляків. Ворог у нас спільний – Росія– йдеться у заяві.

Нагадаємо, у призидентських виборах у Польщі переміг очільник польського Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький. Він широко використовував історичний тригер поляків, пов'язаний з Волинською трагедією, у своїй передвиборчій кампанії.

Що відомо про Волинську трагедію

У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяло декілька партизанських рухів. Це зокрема і загони Української повстанської армії (УПА). На території сучасної України діяла і польська Армія Крайова. Розбіжності поляків та українців призвели до сутичок між цими формуваннями, що переросли у взаємні етнічні чистки. Кожна зі сторін аргументувала це помстою за попередні репресії або захистом етнічних земель.

Реклама

Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни. Жертви з обох сторін склали тисячі або десятки тисяч людей.

Цей епізод історії в Україні називають Волинською трагедією, а у певних колах Польщі та в російській пропаганді фігурує слово "різня", що покладає повну відповідальність за насильство на українців.

Повʼязані теми:

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Реклама
Adv