Вбивство Ірини Фаріон: чим відома мовознавиця та колишня нардепка
У Львові 19 липня скоїли замах на відому мовознавицю та колишню народну депутатку Ірину Фаріон. Внаслідок вогнепального поранення в голову жінка померла в лікарні. Фаріон неодноразово потрапляла у скандали через свої різкі висловлювання, а СБУ у листопаді 2023 року відкрило щодо неї кримінальне провадження.
Через свої висловлювання Ірину Фаріон також часто критикували військові. Що загалом відомо про життя та освіту мовознавиці, її політичну кар'єру, скандали та замах – передає 24 Канал.
До теми Розслідування СБУ щодо Фаріон триває: у чому підозрюють філологиню
Дитинство та освіта
Ірина Фаріон народилася 29 квітня 1964 року у Львові в родині вчительки й бібліотекарки Ярослави Степанівни та слюсаря Дмитра Івановича Фаріонів. До 3 років вихованням дівчинки займалася бабуся, а після її смерті – дідусь.
Середню освіту Ірина Фаріон здобула у Львівській середній школі № 75 імені Лесі Українки. Після закінчення вона рік працювала в обласній бібліотеці, а в 1982 році – вступила до університету. Фаріон навчалася на філологічному факультеті (українська філологія) у Львівському державному університеті імені Івана Франка, який, до слова, закінчила з відзнакою.
Під час навчання в університеті Ірина Фаріон працювала лаборантом катедри загального мовознавства Львівського державного університету імені Івана Франка і керівником Центру україністики на катедрі фольклористики. Після закінчення університету вона почала погодинно працювати викладачкою на катедрі мов Львівського державного інституту прикладного мистецтва, де читала курси української мови як іноземної, культури мови, української літератури (від XI до XX століття).
З 1 вересня 1991 року до 15 листопада 2023 Ірина Фаріон була викладачкою, доцентом, доктором філологічних наук, професором катедри української мови Національного університету "Львівська політехніка". У листопаді 2023 року через низку скандалів, а також початок кримінального провадження, яке було ініційоване СБУ, Ірину Фаріон звільнили з Львівської політехніки.
Мовознавиця заявила, що буде подавати апеляцію до суду і вимагатиме поновлення себе на посаді. У травні Ірина Фаріон виграла справу і професорку поновили на посаді у Львівській політехніці.
Наукова діяльність
У 1996 році Фаріон захистила кандидатську дисертацію на тему "Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII – початку XIX століття (прізвищеві назви)" і здобула ступінь кандидатки філологічних наук.
15 вересня 2015 року захистила докторську дисертацію на тему "Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV – XVII століттях".
Загалом науковий доробок Ірини Фаріон нараховує 7 монографій, посібник, три монографії у співавторстві, понад 150 наукових статей та праць іншого характеру.
Окрім того, мовознавиця – лауреат премій імені Олекси Гірника, імені Бориса Грінченка, імені Дмитра Нитченка та імені Івана Огієнка.
Політична кар'єра
Окрім наукової діяльності Ірина Фаріон також доклала зусиль до політичної кар'єри. В радянські часи вона була членом ВЛКСМ, членом комсомольського бюро групи, а у 80-і роки – очолювала гурток загального мовознавства та марксистсько-ленінської естетики.
Тоді Ірина Фаріон також була членом факультетського "Клубу інтернаціональної дружби", в рамках якого проводила бесіди з іноземними громадянами з метою кращого вивчення ними російської мови. До 1989 року Фаріон була членом КПРС, але через конфлікти з керівництвом вийшла з неї.
За десятки років після цього Ірина Фаріон повернулася у політику. Так, від 2005 року вона є членом Всеукраїнського об'єднання "Свобода", й до нині входить до складу політичної ради партії.
У 2006 році Ірину Фаріон обрали депутатом до Львівської обласної ради, й вона обійняла посаду заступника голови комісії з освіти та науки. У 2012 – 2014 роках Ірина Фаріон також була депутатом Верховної Ради VII скликання від ВО "Свобода".
Окрім того, з 2013 року Ірина Фаріон очолювала підкомітет з питань вищої освіти комітету Верховної Ради України з питань науки й освіти, а у 2014 році стала першим заступником голови комітету парламенту з питань науки й освіти.
Скандали за участю Фаріон
Через свої різкі висловлювання Ірина Фаріон неодноразово потрапляла у скандали. Так, ще у 2010 році у ЗМІ поширився скандал через те, що мовознавиця у дитячому садку критикувала імена. Тоді Ірина Фаріон заявляла, що хлопчик Міша має бути Михайликом, Лиза походить від слова "лизати", а Альонкам порадила "пакувати валізу і виїжджати до Московії".
У 2013 році Ірина Фаріон потрапила у новий скандал. Тоді на нині закритому каналі ZIK мовознавиця заявляла, що влада "взяла курс на повну монополізацію засобів масової інформації". За кілька років, у 2017 році, спалахнув новий скандал між Іриною Фаріон та журналістом Дмитром Гордоном. Тоді журналіст заявив, що мовознавиця може бути агентом ФСБ Росії, а тому – запропонував їй проти поліграф-тестування.
У 2018 році Ірина Фаріон знову потрапила у скандальну ситуацію, адже її допис у мережі розгнівав суспільство. Тоді мовознавиця написала, що "якби українці просто ногою давали в щелепу кожному москворотому, то війна стала б перемогою давно".
З початком повномасштабної війни висловлення Ірини Фаріон викликали чимало обурення, адже вони мають досить радикальний характер. Так, вона критикувала бійців "Азову" через те, що деякі з них говорять російською мовою.
Я не можу назвати їх українцями. Якщо вони не говорять українською мовою – то нехай себе назвуть "руськими". Чому вони такі очманілі? Якщо вони такі великі патріоти – покажіть свій патріотизм. Ну що це за бздура – воювати в українській армії і говорити російською мовою!
– заявляла якось Фаріон.
Ба більше, Ірина Фаріон заявляла, що події, які відбуваються у Маріуполі – це кармічність. "Це кармічність. Є закон, який називається детермінізм. Карма – це східне поняття, а є наше, яке виросло з латинського терміна "детермінізм" – причина та наслідок. Все, що ми зараз маємо – це причина та наслідки", – говорила тоді Фаріон.
Після низки різких висловлювань СБУ почала кримінальне провадження щодо Ірини Фаріон. Воно триває й до нині за 4 статтями:
- порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками – ст. 161,
- образа честі та гідності військовослужбовця, погрози військовослужбовцю – ст. 435-1,
- порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфічної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер – ст. 163,
- порушення недоторканності приватного життя – ст. 182.
У листопаді 2023 році Ірина Фаріон також опублікувала скриншот електронного листа від студента з Криму, який став на її бік у мовному скандалі, та не приховала його особисту інформацію. Після цього хлопця затримали окупаційні силовики, через що мовознавицю вкотре розкритикували.
Замах на Фаріон і смерть у лікарні
Увечері 19 липня 2024 року у Львові на вулиці Масарика вистрілили в Ірину Фаріон. Вона отримала серйозне поранення голови й нині медики борються за її життя.
У мережі повідомляли, що Ірина Фаріон перебувала в реанімації. Її стан оцінювали як важкий.
Близько о 23:20 Ірина Фаріон померла у лікарні. Медики повідомили, що серце діячки не витримало, й попри усі зусилля медиків та реанімаційні заходи, врятувати Ірину Фаріон не вийшло.