Так звані "вимушені переселенці" були зареєстровані в органах соціального захисту, як внутрішньо переміщені особи з районів проведення антитерористичної операції. У документах зазначалося, що всі вони живуть на території Харківської області, хоча фактично за місцем своєї реєстрації вони не проживали.

Так, у м. Ізюм Харківської області за адресою: м. Ізюм, вул. Фрунзе, 2, офіційно зареєстровано майже три з половиною тисячі переселенців. Ще кілька сотень переселенців зареєструвалися в будинку на вул. Пролетарській, 5.

По факту, ніхто з так званих "вимушених переселенців" за цими адресами не живе. Будинку по вулиці Фрунзе, 2 не існує.
Начальник управління праці та соцзахисту м. Ізюм Надія Петрова коментуючи цей факт запевняє, що оформлення документів ВПО відбувалося законно.

"У законі чітко визначено управління праці, яке видає довідку, вірить на слово людині — переміщеній особі, яка декларує своє місцезнаходження. Надходила довідка, ми її вводили в базу, а була державою розроблена програма, і якщо програмна база приймала адресу, ми не мали права її не реєструвати", — пояснює ситуацію Петрова.

Згідно з розпорядженням Кабміну №588 "Про створення Міжвідомчого штабу" від 11.06.14 р, постановою Кабміну №509 "Про облік ВПО" від 01.10.14 р і Закону "Про забезпечення прав і свобод ВПО" від 20.10.14 р. мала бути створена Єдина інформаційна база переселенців, у якій повинні були бути відображені вичерпні дані про ВПО, які б мали охопити загальні (місце проживання та місце реєстрації) і приватні відомості, а також оперативні дані СБУ про частоту перетину лінії розмежування, та місце проживання у реальному часі на окупованій або контрольованій території.

На прикладі м. Ізюм, де співробітниками управління праці і соцзахисту "вимушені переселенці" на підставі інформації з Єдиної державної інформаційної бази були зареєстровані за неіснуючою адресою, наочно продемонстровано, що в інформаційну базу заздалегідь вносилася інформація, яка дозволяла проводити незаконні оборудки з державними коштами за рахунок виплат пенсій та соціальних нарахувань вимушеним переселенцям, які пройшли реєстрацію за неіснуючими адресами.

Йдеться про те, що кожного місяця пенсії та інші соціальні нарахування, призначені для виплат вимушеним переселенцям, надходили на українські банківські картки, які потім знімалися готівкою. Ця готівка переправлялася на непідконтрольну Україні територію, у тому числі і для фінансування терористичної діяльності.