Як на мене, відповідь очевидна – Революція досягла своєї мети. Ми перемогли. Янукович і його корупційна кліка ховається в Росії, а не керує Україною з печерських пагорбів. Ми добилися вимоги Майдану номер один. Пам’ятаєте її?
Читайте также: Як відомі блогери маніпулюють нами на користь Порошенка
Вона була дуже лаконічною, і, я нагадаю, на початках Революції здавалася багатьом просто недосяжною. Згадайте той час, перший день, коли десятки тисяч людей вперше вийшли, протестуючи проти побиття студентів.
Пам’ятаєте, якою амбітною, просто космічною, тоді нам здавалася ця вимога? Пам’ятаєте, як з кожною ескалацією насильства відставка Януковича видавалася все більш примарною.
Можливо, зараз та перемога здається чимось, що точно мало відбутися. Проте нагадаю вам моменти з Революції, коли "Беркут" вже зніс наші барикади, а на Майдані не було і тисячі людей.
Підрозділ міліції спеціального призначення "Беркут"
Нагадаю, що у день розстрілу Небесної Сотні, Янукович контролював більшість країни. У його руках були внутрішні війська, Збройні сили, а також армія "тітушок" і бандитів, які на той час вже вбивали майданівців.
Погодьтеся, згадавши все це, втеча Януковича, якої добився Майдан, вже не здається аж таким маленьким результатом. Я вам більше скажу – це просто неймовірний результат.
З точки зору реального розташування сил, концентрації силового, фінансового, владного ресурсів в руках Януковича – все мало закінчитися зовсім інакше. Знаєте як?
Сепаратистами мали стати ми: від шести до восьми областей Західної України. І це нас би придушували Збройні сили під командуванням чинного Президента Януковича. І як ми вже тепер знаємо, ні США, ні Європа, ні НАТО свої війська на наш захист не направили б. А от росіяни з радістю допомогли б Януковичу зеленими чоловічками, якби раптом частина військових відмовилася виконувати його, на той час, легітимні накази.
"Зелені чоловічки" у Криму
Подивіться на підсумок Революції Гідності з такого кута. Правда по-іншому виглядає? Уявіть, якої катастрофи Україні вдалося уникнути! Ми були за волосину від повноцінної братовбивчої війни, у якій могли загинути десятки тисяч.
Натомість – ми перемогли Януковича, а за ним і його корупційна кліка втекла. Хоча мали всі ресурси, щоб залишитися і влаштувати тут пекло. Особисто я, до речі, досі вважаю їхню втечу Господнім чудом. Не можу по-іншому пояснити таке абсолютно програшне для них рішення.
Отже, головну ціль Революції Гідності ми досягли – Віктор Янукович вже п’ять років як не президент нашої країни. Більшість його людей, хоч і не сіли в тюрму, але вже навряд повернуться в Україну.
Екс-президент України Віктор Янукович
"А як же докорінні зміни в країні?” – цілком доречно запитаєте ви. Революція гідності не могла принести цих змін. Перемога Майдану лише відкрила нам шлях до таких докорінних зрушень.
Але глибока зміна країни, будівництво ефективної економіки, знищення корупції, становлення справедливості й правосуддя не могли бути результатом Революції гідності. З тієї простої причини, що все перераховане вище, результати роботи влади, а не громадян на вулицях.
Революція гідності
Єдиний можливий результат будь-якої революції – зміна влади. І ми, як країна, цього неможливого результату досягли. Досягли, заплативши страшну ціну. Громадяни під час революції змінюють владу, а нова влада змінює країну. Саме такою є логіка змін.
Друзі, ми, громадяни, свою частину зробили. Революція перемогла. Ми маємо, чим пишатися, бо тоді зробили неможливе. Вони, нова влада, не зробили свою частину. Не ми - вони. Вони не реалізували унікальний історичний шанс на зміни, який ми їм здобули. Це їхня, а не наша відповідальність, їхній, а не наш гріх.
Читайте также: Так говорив Порошенко, або Як зміна місця сидіння п'ятої точки різко змінює політичну позицію
Ми маємо чим пишатися, і маємо, чим похвалитися дітям. За останніх п’ятнадцять років ми перемогли у двох революціях. Залишилося лише привести до управління країною гідних політиків. Чекати залишилося недовго – вибори вже зовсім скоро.