Майбутнє росіян – ходити в лаптях, – інтерв'ю з Михайлом Подоляком

Утім, з казкового росіянам лишається хіба ходити у лаптях. Про загрозу нападу з Білорусі, "невтішне" майбутнє країни-агресорки та деталі щодо постачання нам зброї в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу розповів радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк.

Варте уваги Якщо знову на Київ: наскільки Україна готова до нового наступу Росії

Нагадаємо, що у першій частині інтерв'ю ми вже писали про довгоочікувані Leopard та істерику росіян через них, а також про ситуацію у найгарячіших точках фронту – Соледарі та Бахмуті. Читайте першу частину – за посиланням.

Ймовірний наступ з Білорусі та санкції

– Згадали про Білорусь. Лукашенко у новорічному привітанні назвав мир головним досягненням 2022 року. А наступний 2023 рік оголосив роком "міра і созєданія". Я так розумію, це був натяк Путіну, що він буде лише спостерігати, але участі не братиме.

Водночас мобілізованих росіян, яких навчали в Білорусі, перенаправили за 100 кілометрів від Луганської області, пише "Бєларускі Гаюн". Тож він буде "созєдать" й далі?

Він буде "созєрцать" і надалі. Якщо людина хоче продовжувати жити після 28 років класичного тоталітарного одноосібного правління у "королівстві кривих дзеркал", то нехай собі живе. Нехай говорить про мир або ж що він "найвеличніший лідер демократичного світу", якого немає ніде, окрім Росії та Білорусі.

Нехай все це говорить. Пропаганда є пропагандою, вона не розрахована на нас, Європу чи цивілізований світ, тому він і є ізольованим. Він може продати її лише на території Білорусі, навіть в Росії це не продається. Адже ненаситна кровожерна маса людей в Росії, яка ще не до кінця усвідомила як масово поховати своїх, як з'ясувалося, нікому непотрібних дітей, хоче, щоб Білорусь взяла участь у війні.

Тут є дві складові для Росії:

• трохи зменшити втрати своїх. Росіяни ж дуже "добрі" – вони хочуть, щоб гинули ще й діти інших народів. Це принцип Росії: ми прийдемо все нищити, але хочемо, щоб вмирали не тільки ми, а й наші союзники;
• друга складова – бодай якось остаточно "замазати" Білорусь, щоб потім Росія та Білорусь сиділи поряд на лаві підсудних і один в одного "кидали каміння".

А втім, що відбувається з точки зору логістики. Для того, щоб відкрити Північний фронт треба мати математичні спроможності – певну кількість людей. Не 10–20 тисяч, а набагато більше – 60–80 тисяч осіб ударного угруповання.

Для нього потрібна величезна кількість техніки, тобто 2–3 тисячі танків, бронетранспортери, артилерійські системи та РСЗВ. Це величезна кількість техніки, якої сьогодні Росії не вистачає на ключових напрямках – Донецькому, Луганському, Запорізькому чи Херсонському.

Росії немає звідки взяти її – немає якихось складів, які можна розконсервувати й усе це буде. Якби усе це було, то вже було б на лінії фронту та воювало. Це друга складова.

Повне інтерв'ю Катерини Соляр з Михайлом Подоляком: дивіться відео

Ми дивимося за тим, що відбувається. Наша розвідка ефективно працює, відзначає будь-які внутрішні пересування на полігонах Брестської, Вітебської, Могильовської та Гомельської областей тощо.

Урешті 3 фактор, який є дуже важливим – місцевість, тобто географія. Там не відкритий простір як в Херсонській, Луганській чи Донецькій областях, там – ліси, мало доріг, болота. І там є наша оборона – ТрО. Абсолютно інша психологічна та військова готовність. У нас також йдуть навчання. Там взагалі дуже круті хлопці.

У нас взагалі, усі, хто перебувають на передньому краї – це дуже круті хлопці. Незалежно від того, на Донецькому, Північному чи Південному напрямку вони сьогодні. Усі є свідомими щодо того, що робитимуть, якщо хоча б пів кроку з території Білорусі хтось зробить на нашу територію.

Ви можете бути певними – це буде жахлива історія для Білорусі. І тут повернуся до Лукашенка – він дуже "хитророзумна" людина. Саме так – одним словом. Він чітко розуміє наслідки, якщо зайде на територію України.

– Дивіться, кореспондент Радіо Свобода, так чи інакше повертаємося до моїх колег, каже, що Україна попросила не карати Білорусь на рівні з Росією. Тому її немає в пакеті санкцій.

Це трошки дивно звучить. М'яко кажучи, дивно. Ми публічно-непублічно говоримо про те, що всі, хто так чи інакше підтримує окупаційний формат війни Росії, мають платити за це велику ціну.

До речі США та союзники готують нові санкції проти російської нафтової промисловості, – WSJ

І всі роблять відповідні висновки: і наші партнери, і ми. Вводяться відповідні санкції. Просто треба розуміти, скільки витрачає на війну Росія і що робить з економічної точки зору, продаючи, наприклад, нафту і газ. І що потім ці гроші оплачують. Що вони закупляють за ці гроші, що хочуть закупити. І що робить Білорусь.

На мій погляд, сьогодні треба не про Білорусь говорити, якщо хочемо говорити про санкції. А про ті чи інші європейські компанії, які досі працюють в Росії, а їх там достатньо, і виплачують податки в російську казну, з якої Росія закупляє додаткові військові спроможності, щоб вбивати українців.

На мій погляд, після практично 11 місяців війни було бажано поставити тут крапку. Не говорити абстрактно про щось. Там є, на мій погляд, 50% чи навіть трохи більше компаній, які десятиріччями працювали в Росії. Було б бажано провести ревізію. Не Україні, бо це не українська юрисдикція, а європейцям чи американцям.

Провести ревізію і трошки поговорити з цими компаніями, бо це опосередковане фінансування геноцидного типу війни. І про це треба говорити, бо Білорусь це не та країна, яка має суттєвий вплив на хід війни.

Так, дає інфраструктурні можливості, повітряний простір і буде за це юридично відповідати. Ми з вами це прекрасно розуміємо. І Білорусь розуміє: щойно Росія програє, наступлять дуже тяжкі для Білорусі відповідні юридичні наслідки.

Але мені здається, що сьогодні було б бажано говорити про компанії, які ще не усвідомили своєї безпосередньої участі у війні проти України.

Крім того, я скажу вам про ще один механізм та інструмент, який треба було б публічно обговорювати. Це соцмережі, які мають юрисдикцію інших країн, не російських, але модерують війну на користь Росії. Тобто блокують українських споживачів інформації, українські акаунти та правдиву інформацію про війну.

Так, вони кажуть, що це "язик нєтєрпімості". А втім, у такий спосіб вони практично опосередковано говорять світу, що виступають за можливість росіян геноцидити українців. Це так виглядає. Я практично про всі соцмережі.

Про це треба говорити, бо юрисдикції тут не українські, білоруські чи російські, а інших країн. Це виглядає дивно.

Блокування Росатома – це питання часу

– Фінляндія стала єдиною країною ЄС, яка відмовилася від співпраці з Росатомом, що тримає в окупації Запорізьку АЕС.

Це дуже гарне питання. Це питання часу. Я знову-таки повернуся до своєї улюбленої концепції. Нам здається, що все ідеально має працювати. Ви бачите чорне, бачите біле і завтра всі питання вирішені, тобто Росатом має бути заблокованим.

Так, Росатом має бути повністю заблокований. Ніяких партнерських контрактів, ніякого будівництва атомних об'єктів, ніякої торгівлі технологіями чи нуклеарними ресурсами. Все це має бути відповідно заблоковане тощо.

Однак світ дуже багато заробляв грошей на індустріальному обслуговуванні російських сировинних галузей, зокрема й атомної. Там багато людей і компаній, які зацікавлені в тому, щоб це працювало. Маю на увазі не росіян, адже це білі, сірі й навіть чорні доходи.

Розумієте, люди багато заробляють. Особливо сьогодні, коли Росія преміально платить за будь-які лобістські проросійські настрої. І всі, хто сьогодні захищає Росатом, включно з такою організацією як МАГАТЕ, яка робить це опосередковано, отримують преміальні виплати від російської атомної індустрії. Це треба розуміти.

Друга складова. Безумовно це не заважає крок за кроком підходити до того, щоб Росатом, разом з газовою і нафтовою індустрією Росії, поступово витіснявся з глобальних ринків. І не зміг більше на них повернутися зі своїм корупційним стилем продажів.

Майбутнє росіян – ходити в лаптях

– Ми заговорили за космічну галузь. Дивлюся, що доля російського сміття на МКС визначена. Екіпаж залишить пошкоджений космічний корабель "Союз МС-22" і вирушить на Землю. Кажуть, що все. На тому космічна історія Росія може бути завершена.

Ви знаєте, Катю, мені здається, що Росії треба було б спочатку побудувати нормальні дороги в напрямку Москва – Пєтушки.

– Або хоча б газ дати, провести комунікації до осель…

А потім вже роздувати свої ніздрі та казати, що вони мають приналежність до таких високотехнологічних галузей як космічний простір. Очевидно, треба спочатку побудувати магазин у відсталих регіонах Росії.

А відсталі регіони Росії – це практично 90–95% усієї її території. Окрім окремих міст на кшталт Владивостока, Петербурга, Москви, Єкатеринбурга тощо.

Треба правильно пріоритезувати свої цілі. Росія ніколи цього не вміла. Вона завжди продає дві речі – це понти та страх. Зі страхом ми впораємося, покажемо все, що є. Сьогодні і Європа демонструє, що немає чого там боятися. Треба просто правильно бити по вухах. Тоді все буде правильно.

Цікаво Фантомний імперський біль: як у Путіна та росіян з'явився комплекс меншовартості

Лишилося тільки позбавити їх від понтів. Ми теж це робимо. Сьогодні вже ніхто не говорить про те, що російська зброя – це щось надзвичайне. Або ж що російський технологічний ІТ-сектор, "Сколково" – це щось видатне. Ніхто не говорить про те, що нафтогазова галузь Росія – це щось потрібне людству тощо. Поступово ці всі понти…

І ми з вами отримаємо просто у найближчому майбутньому Росію, яка буде старослов'янською мовою розповідати якісь древні казки. І ми будемо за це платити, бо це буде така дуже цікава етніка. Вони будуть ходити в лаптях… Борщ ми їм не дамо. Як вони називають свій псевдоборщ? Щі. З щами будуть приходити та щось там нам казати.

І ми будемо за це платити як в театрі. Є японський театр кабукі, а це буде театр там русуко. І ми будемо за цей театр платити. Оце єдине, що Росія може продавати на глобальному ринку.

– Театр Кучково. Такою ніби була історична назва Москви? Дивіться, ми говоримо, що їм би краще, але ж розуміємо, що їх все влаштовує. Вони звикли до того, їм все подобається: їдять, заїдаються, обляпуються цим, щасливі.

Ми розуміємо, що для Путіна бойова одиниця у вигляді одноразового солдата набагато дешевша, ніж боєприпаси., тому він закидає цим усім. Я от дивлюся зараз новий коментар від спікера Кремля. "Говорящіє уси" сказали, що "нє врємя астанавліватса", коментуючи те, що відбувається в Соледарі.

Йому можна "нє астанавліватса". Пєсков "астановітса в рамках спєциальнай юрідічєскай працедури". І це вже знову ж таки очевидно, бо в нього трохи очі збільшилися. І він це має вже бачити.

А є спосіб дуже важливий для світу – закрити Росію в повному сенсі цього слова. "Залізна завіса" – це буде правильна стратегія. Нехай варяться у своєму соку, чубляться між собою та напрацюють ту систему політично-соціальних відносин, яка буде більш-менш адаптована під сучасний світ, щоб вони не загрожували йому.

Адже вони живуть в "ніщєтє", але постійно хочуть нас вчити, як треба жити. Не лише нас, а весь світ. Однак було б бажано, щоб вони розуміли, якщо вони вийдуть з якимось "наукоабразним псєвдопроцесом", то отримуватимуть за це болісні ляпаси.

І тому спочатку їм треба якось зрозуміти навколишній світ, об'єктивно його сприймати. Зрозуміти, що "СВО" точно дійде до свого фіналу, але зовсім не до такого, про який вони постійно говорять.

Бо буде дійсно демілітаризація і денуклеаризація, але точно стосуватиметься Росії. Не можна залишати такій країні можливість шантажувати світ ядерною зброєю, бо крім Росії цього більше ніхто не робить. Ще є Північна Корея, але поговоримо про неї вже коли Росії не буде існувати в такому вигляді.

Росії не можна мати такий великий арсенал і звичайної зброї. Подивіться на тих генералів, навіть відставних, які на токшоу розказують, як круто вони вміють воювати. Треба позбавити їх можливості періодично, раз на 10–20 років казати: "У нас тут накопичилась певна кількість танків, то підемо десь когось повбиваємо". Треба позбавити їх цього.

Ще є денацифікація. Сьогодні Росія є єдиною країною, яка використовує нацизм як абсолютно вкорінену державну ідеологію. Це не просто абстракція. Я хочу, щоб ми потім про це говорили, коли будемо йти через юридичні процедури, тому що всі ознаки класичного нацизму в російській державній системі сьогодні є очевидними.

Зауважте "Гарантії безпеки" для Путіна чи капітуляція: які мирні переговори чекають на Росію

Це не просто ми з вами "пропагандистське" говоримо. Маємо це довести та показати, що нацизм – це дуже небезпечне явище. Воно не вмирає, навіть коли країна, яка його започаткувала пройшла через покаяння.

Росія, до речі, не пройшла через покаяння після такої ж тоталітарної системи, яка називалась комунізмом. Маємо це все офіційно зафіксувати та пройти через певні процедури: демілітаризації, денацифікації, денуклеаризації й деімперіалізації.

Нова Росія має ввести в конституцію право проведення референдумів. Вони ж цього не мають. Росіяни прийшли до нас і кажуть: "Ви знаєте, немає законної процедури, але ми тут танки поставимо, проведемо щось і назвемо це референдумом".

Ні, вони мають вписати процедуру під назвою "референдум" у свою конституцію й дозволити, наприклад, Кабардино-Балкарії чи Інгушетії, чи Дагестану пройти через процедуру від'єднання від Росії. Це не питання, як вона розпадеться, а цивілізоване розлучення і Росія має через усе це пройти.

Росія має бути маленькою країною. З такими понтами та дурістю всередині країни, вона не може бути ресурсно великою, бо завжди буде бажання прийти й зламати менші цивілізованіші країни. Як сьогодні вони роблять з Україною.

Вони воюють сьогодні не з точки зору досягнути військових цілей. Це все фантастика, вони вже розуміють, що це неможливо. Однак сьогодні вони воюють в Україні, щоб просто знищувати територію. Щоб після того, як вони втечуть – від'ємно понаступають – нам було дуже тяжко все відновлювати.

Це буде дорого, бо практично все знищено, понад чверть мільйона кілометрів заміновано. Це ж Росія все робить. Багато людей, які втратять домівки, близьких та матимуть певні проблеми зі здоров'ям – це наслідок того, що Росія сьогодні робить в Україні.

– Вони начебто вже й розуміють, що нічого їм не вдається, бо "сілушки вже нє тє", які були на період 24 лютого. Тоді вони не шкодували ні боєзапасу, ні ракет – нічого, аби досягти триденного успіху, але зараз розуміють, що цього вже не вистачає. Утім, продовжують планувати.

Зокрема, Ганна Маляр каже про те, що Росія й далі планує зайняти всю територію Донецької області, а потім узятись за Запорізьку область. Збирається збільшити загальну чисельність своїх збройних сил до 1,5 мільйона осіб і сформувати щонайменше 20 нових дивізій. Для цього вони тих, кого навчали в Білорусі, перекидають кудись ближче до українських кордонів.

Вони можуть планувати все, що завгодно. Ця війна має вже точку неповернення. Щоб вони не хотіли, ми точно будемо йти до того фіналу, до якого треба дійти.

Україна отримає усе необхідне для перемоги

– Як казав Президент у перші дні війни: "Я – тут, Залужний – тут, усі – тут. Ми – на місці".

Головне – український народ тут, він нікуди не тікає й не буде тікати. У перші місяці війни Росія проводила дуже багато ІПСО – інформаційних кампаній, щоб налякати наших людей, щоб вони тікали з України.

Коли місто порожнє і його немає кому захищати, то його дуже легко взяти. Це було важливе завдання для України – показати, що вона буде перебувати саме тут. Сьогодні вся Україна – тут. Незалежно від того, де людина перебуває фізично, але вона перебуває в Україні.

Україна тут і вона точно буде тут до самого кінця. Заради того, щоб "до кінця" було правильним, ми робитимемо все, незалежно від того, що робить Росія.

Вони говорять про півтора мільйона та мобілізаційний резерв у 30 мільйонів. У них напередодні вторгнення армія була 1 мільйон 170 тисяч людей. Вони постійно самі говорять про ці цифри, щоб психологічно на нас повпливати. Буде 20 чи 150 дивізій, а потім вони мільярд людей заангажують на Юпітері чи ще десь – без різниці.

Є різниця лише в одному, про що ми постійно говоримо нашим партнерам. Давайте вже чітко, без усілякої дипломатії.

Якщо вони хочуть збільшити армію, то вона у будь-якому випадку буде в них непідготовленою та не спорядженою повноцінно – у них не буде певної військової спроможності та зброї. Зрозуміло, що вони не чутимуть ніяких слів, не треба з ними розмовляти. Ми не будемо з ними розмовляти.

Однак для того, щоб це зупинити – це треба знищити. Ми говоримо партнерам: "Дайте снарядів, 155 калібр, ракет певної дальності. Давайте ракети ті, які ми сьогодні використовуємо – 72–78 кілометрів, але дайте ще ракети 200+ кілометрів. Просто багато дайте".

Так вже є, це такого типу війна. Ми гуманістична цивілізація: не нападаємо, не хочемо воювати. Ми хочемо: жити в комфорті, мандрувати світом, мати відкриті кордони, круті школи та університети тощо.

Однак якщо вже така війна – люди не розуміють навіть російську мову, я про Росію зараз говорю. Вони розуміють тільки одне – ракета дальністю 200 кілометрів. Багато ракет, які приходять у їхні склади – у них не буде снарядів.

Додатково 155-й калібр, що знищить живу силу, яка не потрібна їм, вона не додає вартості людству. Тоді давайте ми просто це будемо знищувати, тому що вони є класичними юридичними окупантами. Людьми, які приходять скоювати злочини. Можна цю людину заарештувати, посадити довічно, наприклад. А можна знищити її, якщо вони йдуть натовпом.

Ось це ми пояснюємо нашим партнерам. Ми з вами маємо бути свідомими того, що так і буде все це. Ми отримаємо все, що нам треба. І ми це використаємо абсолютно ефективно – знищимо стільки росіян, скільки потрібно.

Я взагалі себе ловлю на думці, що ми з вами обговорюємо, що хочемо вбивати – ми говоримо про вбивства як необхідність. Однак так і буде. Знищимо рівно стільки, скільки потрібно, щоб територія України стала вільною в повному обсязі. Це вже не обговорюється ні внутрішньо в українському суспільстві, ні з нашими партнерами. Партнери теж – тут.

– Ви говорили про "дайте нам ракети великої дальності". Я згадала про те, що "на болотах" ширилась інформація про те, що Туреччина постачає Україні касетні боєприпаси. А потім Туреччина вийшла і сказала, що нічого не постачає. А ми просили? Вони нам треба?

Ні, ми просимо лише те, що є легалізованим. І ракети підвищеної дальності – це абсолютно юридично вмотивоване використання. Це дозволить суттєво зменшити кількість загиблих з нашого боку, тому що ми зруйнуємо складську інфраструктуру.

У них не буде снарядів, а це ключовий елемент цієї війни. Тоді ми збільшимо гуманістичну складову і зменшимо кількість втрат. Це важливо.

Я зауважу тут дуже важливе щодо того, що, хто і як нам постачає. Ще раз хочу на цьому наголосити – ми не можемо з вами про це говорити. І навіть, було б бажано, щоб якісь експерти, які розповідають, що нам от щось передали, і журналісти подекуди (не говорили про постачання – 24 Канал). Я розумію, звідки пішло про турецькі касетні боєприпаси.

Дивіться, технологія дуже проста. Є переговорний процес і він складний. Є уряди країн, які щось нам постачають. Якщо французький уряд виходить і каже, що даємо вам танки AMX-10 RC. Чи Дуда говорить, що дають 14 Leopard. Супер, оце публічно обговорюємо.

Важливо Смертельний звір: все, що відомо про танки Leopard і чому саме вони потрібні Україні

Інша складова. Якщо Верховний Головнокомандувач Зеленський виходить і говорить: "Ми отримаємо". Не треба писати в якісь там в життєрадісні телеграм-канали, що ми завтра отримаємо касетні боєприпаси. Круто, Туреччина нам допомагає.

Якщо уряд Туреччини скаже, що він нам надає щось публічно, то це будемо обговорювати. Все інше – це елементи інформаційної та пропагандистської війни.

– Пане Михайле, я розумію, що, мабуть, не буває такого, що там тиждень-два. Чи можна сказати, скільки проходить часу від заяви, що нам дають, до моменту, коли це опиняється на території України. Бо ми говорили про те, якщо виходять і говорять: "Ми вам даємо", то значить воно або вже на території України, або стоїть біля кордонів.

Воно практично так і виглядає. "Ми вам даємо", і це один-три тижні. Тут є дві складові. По-перше – логістика. По-друге – тренування наших хлопців, які мають цим користуватися.

Це не завжди синхронізовано, тобто та чи інша зброя вже практично перебуває в хабах. Це – процес, можливо там ще треба підготувати щось. Але паралельно може, наприклад, на 1–2 тижні більше навчання бути.

Немає сенсу завозити щось на 2 тижні раніше, аніж наші хлопці закінчать навчання. Синхронізація іноді дає певний розбіжок в часі. Якщо вже сказали (що нададуть зброю – 24 Канал), то логістика – це місяць. Сказали, і десь за місяць буде на полі бою.

Окрім складних систем на кшталт Patriot, тому що це максимально сучасна технологічна зброя. Там треба навчання, адже його не було взагалі – наші військові не вчилися. І сьогодні це треба пройти.

Стандартно потрібно вчитися десь 8–10 місяців, але ж ми – українці. Коли йдеться про українців, то треба у 3 чи 4 рази ділити терміни навчання.

– Що стосується "Леопардів"? Ними довго треба вчитися користуватися?

Ні, думаю, що якраз тут трохи простіше, ніж із ЗРК Patriot.

Про масовані атаки та енергосистему

– І наостанок, сьогодні 12 січня, а обстріли й тероризм з боку Росії ми бачили 1–2 січня. Ми розуміємо, що вони притихли. Відчуття таке, якщо притихли, то щось планують і роблять. Є розуміння, що вони спробують робити найближчим часом?

Так, є розуміння. Вони будуть намагатися атакувати крилатими ракетами магістральну розподільчу мережу, щоб роз'єднати єдину енергетичну систему на окремі острови. Щоб в певних областях був профіцит електроенергії, в інших – дефіцит. А там, де профіцит, треба буде скидати цю електроенергію.

Росіяни робитимуть це, бо ще мають певну ракетну можливість для цього. Використовуватимуть дрони, тому що санкції щодо Ірану дуже "дієві". І там ще є сотні дронів, але дронами б'ють не по генерації електроенергії, а переважно по великих містах, щоб лишити людей без опалення.

Ми все це розуміємо, розвідка говорить. Одночасно росіяни можуть до 120–125 ракет пускати. Але це не означає, що всі носії піднялися і всі 120 ракет випустили. Безумовно щось "падає" в самій Росії, особливо в Каспійському регіоні.

Безумовно такі великі атаки ще можуть бути. А втім, що це буде міняти? Може буде ще один чи кілька разів аварійне відключення електроенергії.

Ми говоримо з партнерами далі про трансформатори, про можливість імпортувати частку електроенергії. Шукаємо можливість завдяки правильній диспетчеризації зменшувати руйнування системи. Тобто працюємо над цим. І держава вже адаптувалася до того, що робить Росія.

Під час війни все погано, але я б спокійно ставився до того, що ми чітко розуміємо, що Росія може та які має спроможності. Ми це передбачаємо і готуємося до того, щоб мінімізувати наслідки тої чи іншої атаки. Зокрема, по критичній інфраструктурі.

– Я так розумію, що трансформатори радянського зразка нам потрібні. Ми знайшли, де їх можна ще дістати?

Шукаємо, робимо самі, щось переробляємо чи адаптуємо. У нас 330/110, якщо ми говоримо про розподільчі трансформатори, які заходять до споживачів. З 330 до 110, а в Європі, як правило, використовують 400 на 200.

Шукаємо можливості адаптувати. Шукаємо можливості, де є старі. Є ще Східна Європа, де були, зокрема й радянські системи розподілу електроенергії. Домовляємося, щось знімаємо, шукаємо можливості.

Партнери ефективно допомагають: і Єврокомісія в цілому, і Урсула фон дер Ляєн, яка взагалі практично сама опікується умовним енергетичним хабом. Ще є Литва, Польща та Чехія які шукають будь-де.

Всі шукають, що ми протрималися цей проміжок часу – зиму, де є проблема з опаленням. Ключова проблема, адже споживачі суттєво збільшують навантаження на електромережі в зимовий час.

А потім буде зрозуміло, що далі… Далі ми з вами будемо трохи інакше дивитися на Росію. Мені здається, що ми й зараз дивимося на Росію вже абсолютно не так, як дивилися всередині чи взагалі на початку війни.

Проте, мені здається, що ми ще оцінюємо Росію як державу, яка щось може. Однак маємо розуміти, що це кількість, а не якість. І маємо просто знищувати кількість. Це як лозунг – нищимо кількість російських… Можна казати солдатів, техніки, можливостей, фінансів, економіки чи дипломатичні комунікації.

Маємо все це нищити. Розповідати та відверто казати, що таке Росія. І зменшувати кількість тривожних настроїв, а їх не дуже багато. В Європі є лише окремі лобісти, які роками отримували гроші Росії.

Утім, постійно маємо говорити, щоб зменшувати тривожність від війни, що незалежно від того, буде війна ще 1–6 місяців, але маємо дійти лише до правильного фіналу війни. Інакше – війна нескінченна.

– Ми заговорили за трансформатори. Чогось згадала трансформаторну будку. Як ми вийдемо на кордони 1991 року, створимо демілітаризовану зону на території Росії до нашого кордону, щоб вони не могли підійти або щоб побачити, коли вони збиратимуться підійти. Повісимо великі борди з великими літерами, на яких буде написано "Не лізь – уб'є".

Так і зробимо. Але думаю, що в них на лобі буде прописано "бійся Україну". Це буде лозунг. Якщо вони дозволятимуть собі десь грубо говорити про Україну, думаю, що вони матимуть прямі наслідки і фізичні, і юридичні. Після фіналізації війни вони будуть дуже чітко це розуміти.