24 канал проаналізував, як комплекс меншовартості вплинув на хворі фантазії Путіна та росіян.

Актуально 1,5-мільйонна армія та новий план: що задумали Путін і Шойгу

Історія образи

Росія здавна шукала своє місце під сонцем. Кривава модернізація XVIII століття приєднала її до цивілізованого світу й навіть офіційно зробила імперією, проте все одно залишила на задвірках у ролі другорядних персонажів. Натомість Росія мріяла про велич і визнання.

Перемога над Наполеоном, російські війська в Парижі та статус "жандарма Європи" стали піком могутності північної імперії, за яким був гучний провал – Кримська війна.


Битва за Севастополь і Малахів курган – ганебна поразка росіян / ілюстрація Адольфа Івона

Тоді Англія, Франція і Туреччина завдали росіянам болючої поразки та вказали на місце на покутті.

Плоть від плоті

Саме в цей час на світ з'явився Володимир Путін. Маленька людина без якихось особливих здібностей, з чималим набором комплексів й точно не "семи пядей во лбу" (як говорять у Росії). Він зростав та зробив вдалу, як для радянської людини кар'єру – офіцера КДБ, і навіть більше – зумів вирватись за кордон та працювати в НДР.


Як на Путіна вплинула служба в КДБ у Німеччині / архівне фото

Там він дізнався про переваги західного образу життя, нехай той і був спотворений радянською окупацією східної частини Німеччини. Там він зустрів і розвал СРСР, а разом з ним – усього "червоного проєкту".

Пізніше Путін назве розвал СРСР найбільшою геополітичною катастрофою 20 століття. Парадоксально, але саме вона зробила його важливим і казково багатим – спочатку як "рішалу" від мерії Санкт-Петербурга, а пізніше – як голову "кооператива "Озеро" та власника палаців з найбільшою в світі мережею бункерів.

Диктатор на дроті Путін звинуватив Галичину у "втраті України" та розкритикував Patriot

Втім, цього було замало. Опинившись на вершині – колишній клептократ зажадав величі. Путін мріяв залишити свій слід в історії та почав ототожнювати себе з Росією, а ще – зробив все, щоб і росіяни ототожнювали себе з ним. На це пішло багато років, але результат перевершив усі сподівання – "скрєпи", помножені на жагу реваншу та фантомні болі "колишньої величі", реанімували у росіян імперський світогляд, який набув форм особливого фашизму.

В історію він увійшов під назвою "рашизм". Путін усіляко плекав цей процес та підживлював ресентиментом. Завдяки цьому у 2022 році більшість росіян радо вітала геноцидну війну проти України та щиро бажала винищення українців. І навіть не помітила, як втратила людське обличчя, здійснивши власноруч дегуманізацію себе самих.

На роздоріжжі

Путін уявляв себе новим Петром Першим, який зробив Росію частиною європейської цивілізації. І на перших етапах свого царювання активно загравав із Заходом (як заповідав попередник Єльцин), намагаючись стати своїм для цивілізованого світу. Захід відповідав взаємністю – Росія стала повноправною частиною світової економіки та членом G7, перетворивши цей неформальний клуб провідних держав світу на "Велику вісімку". Також Росія приєдналася до програми "Партнерство заради миру" та низки інших важливих світових структур. Постало питання навіть про євроатлантичну інтеграцію Росії.

У 2000 році, тоді ще виконувач обов'язків президента Росії, Путін прямо заявляв про готовність стати частиною НАТО.

Чому ні? Я не виключаю такої можливості — у тому випадку, якщо з інтересами Росії рахуватимуться, якщо вона буде повноправним партнером,
– заявив Путін у 2000-му в інтерв'ю Бі-бі-сі про готовність Росії до євроатлантичної інтеграції.

Що Путін казав про входження в НАТО у 2000 році: дивіться відео

Через 21 рік Путін вже говоритиме про можливість ядерної війни між Росією та НАТО.

Про той період сам Путін неодноразово згадував. Зокрема, про знакову розмову з президентом США Клінтоном.

У 2000 році під час візиту до Москви президента США Білла Клінтона я запитав його, як Америка поставиться до того, щоб прийняти Росію в НАТО. Реакція на моє запитання була дуже стриманою,
– Путін напередодні вторгнення в Україну згадує про бесіду з президентом США.

Путін називає цей момент вирішальним. Нібито Захід відмовив йому та Росії стати частиною цивілізованого світу, а відтак – Росія повернулася до варварства.

Так чи інакше він повторює цю мантру вже багато років.

Ми завжди хотіли бути частиною цього так званого цивілізованого світу. І після розвалу СРСР, який ми допустили власними руками, нам здавалося, що з дня на день ми станемо частиною цього так званого цивілізованого світу. А як з'ясувалося, нас там не чекали. Незважаючи на всі наші зусилля і спроби,
– Путін 21 грудня 2022 року на розширеній колегії Міноборони РФ пояснює образою на Захід геноцидну війну в Україні.

Щоправда, в іншого учасника бесіди Клінтона зовсім інший погляд на ці події.

Ми тримали двері НАТО відчиненими для вступу Росії, про що я ясно заявляв Єльцину, а потім і його наступнику Володимиру Путіну. Загалом я зустрічався з Єльциним 18 разів і з Путіним 5 разів — двічі, коли він був прем'єр-міністром при Єльцині, і тричі за ті 10 місяців, що наші президентські терміни збігалися. Це лише на три менше, ніж усі зустрічі лідерів США та СРСР з 1943 по 1991 рік. Уявлення про те, що ми ігнорували, не поважали чи намагалися ізолювати Росію, хибне,
– Білл Клінтон у квітневій колонці для видання The Atlantic подає власне бачення подій та спростовує заяви Путіна.

До Тули з власним самоваром

Відповідь на це питання проста. Росія не захотіла змінюватися та ставати цивілізованою. Якщо тиран, узурпатор, рабовласник Петро Перший міг стати частиною Європи у XVIII столітті, то Путін з приблизно таким самим набором – ні.

Важливо Агресія Путіна відкинула Росію на 30 років назад

Світ змінився. Нині ознакою дурного тону є вбивство політичних опонентів і геноцид на підконтрольних територіях. Не можна правити вічно, зараз не схвалюють державний тероризм і політичні репресії. У сучасному світі вже не існує "зон впливу", а територіальна експансія позбавлена навіть економічного сенсу.

У самій Росії в таких випадках кажуть – "со свиным рылом в калашный ряд".

Проте, нині Росія та Путін цього не розуміють. Вони досі живуть минулим. Саме тому спроби України вирватись з цього проклятого кола розглядаються росіянами, як загроза національної безпеки. Так і є – Росія нічого не може запропонувати країнам, які, як вона вважає, перебувають у її зоні впливу, а відповідно – потрібно діяти силою й замкнути нову "залізну завісу". Лише так, в умовах ізоляції, "російський цивілізаційний проєкт" може існувати. Втім, це лише "існування", а геть не життя.

Саме тому, сучасна Росія приречена на смерть. Загибель імперії нарешті звільнить поневолені народи та дасть "росіянам", а насправді татарам, веспам, мерянам, удмуртам, башкирам, бурятам, якутам, дагестанцям, чеченцям, тувинцям, калмикам та іншим шанс стати нормальними та позбутися фантомного болю, туги за уявними перемогами минулого та образ на весь світ.