Після заяви Головнокомандувача хвилювання та тривога серед українців зросли. Так чи справді окупанти готові наступати та наскільки до такої загрози готова Україна – читайте далі у матеріалі 24 каналу.

Зверніть увагу 2022 – згадати все: як ми встояли та пережили найважчий рік в історії сучасної України

Насамперед хочемо наголосити – далі ми говоритимемо не абстрактними "все буде добре" або "та нічого не буде". Але й "все пропало" теж не буде. Ми говоритимемо про факти – наскільки реальна загроза, яким може бути ворожий задум та наскільки Україна готова цей задум зламати. Ну й звичайно, ми хочемо дати відповідь на головне питання – що робити зараз?

Загроза нового наступу: прогнози ЗСУ та розвідки

Валерій Залужний заявив, що росіяни готують близько 200 тисяч нових солдатів для того, аби знову піти у наступ наступного року. Генерал зазначив, що у нього немає сумнівів щодо того, що окупанти знову спробують піти саме на Київ, адже всі ворожі плани в лютому 2022 року провалилися.

Однак, за словами Головнокомандувача ЗСУ, є ще 2 ймовірні напрямки, які військове керівництво не виключає – Донбас та Південь.

За словами Залужного, найімовірніше, ворог знову планує піти у наступ в лютому 2023 року. За песимістичнішим сценарієм – уже в січні, за більш оптимістичним – у березні. Однак Україна вже має список необхідного озброєння на цей випадок, але, як зауважив генерал, потреби в додаткових хвилях мобілізації немає – воїнів в Україні достатньо.

Саме ці заяви Валерія Залужного і викликали тривогу в суспільства. Варто відзначити, що 17 грудня представник головного управління розвідки МО України Андрій Юсов заявив, що ознак формування ударних груп ворога для нового наступу поки немає, однак це не означає, що загрози немає. Та важливо пам'ятати, що українська розвідка відслідковує усі дії окупантів, то ж ефекту несподіванки у них не вийде.

На тлі заяви Валерія Залужного видання Defence Express проаналізувало стан військово-промислового комплексу Росії. Зокрема, варто відзначити, що у Росії переводять свій військовий промисловий комплекс у режим 12-годинного робочого дня та шестиденний робочий тиждень замість 8-годинного п'ятиденного.

Експерти провели умовні підрахунки, беручи за основу формування мотострілецьких полків з мобілізованих. З 200 тисяч окупантів їх можна сформувати близько 95. Як приклад аналітики взяли доволі бюджетну військову частину з огляду на озброєння та військову техніку. На один такий полк потрібно:

  • 102 бойові машини піхоти;
  • 4 ЗРК "Стріла-10";
  • 4 ЗГРК "Тунгуска";
  • 31 танк;
  • 4 гаубиці "Мста-Б";
  • 18 – 24 одиниці мінометів калібру 120 міліметрів;
  • 4 РСЗВ "Град".

Тобто для забезпечення мотострілецьких полків з 200 тисяч мобілізованих Росії потрібно:

  • 2 045 танків;
  • 9 690 БМП;
  • 1 140 гаубиць;
  • 380 РСЗВ "Град";
  • 2 280 мінометів.

Не будемо лукавити. У Росії є значні запаси озброєння та техніки, однак і тут є одна важлива деталь – чимало цієї техніки уже в зовсім непридатному стані або потребує серйозного ремонту. За даними Military Balance станом на 2021 рік у Росії було:

  • 10 200 танків;
  • 1 000 розвідувальних машин;
  • 8 500 БМП;
  • 6 000 БТРів;
  • 7 480 артилерійських систем.

Та варто врахувати, що понад 3 000 танків Росія вже втратила за час повномасштабного вторгнення, так само як і майже 6 000 бойових броньованих машин та майже 2 000 артилерійських систем. Кількість зброї, яка зараз безпосередньо використовується росіянами поки що невідома. Тобто все вказує на те, що у Росії будуть серйозні проблеми з укомплектуванням військ.

Вкрай сумнівно, що військова оборонна промисловість РФ зможе забезпечити відповідним комплектом техніки 200-тисяч чмобіків. Але це навряд означає те, що Кремль відмовиться від своїх планів. Просто будуть формуватися піхотні частини з мінімальною кількістю бронетехніки та артилерії,
– відзначає видання.

Наступ на Київ: нове вторгнення з Білорусі?

24 лютого 2022 року російські окупанти почали наступ на Київ з двох напрямків – з власної території, сподіваючись на швидке захоплення Сум та Чернігова й подальше швидке просування до Києва та з території Білорусі.

Загарбники, які зайшли з білоруської території, спершу окупували Чорнобильську АЕС, а потім почали просування впритул до столиці, захопивши, зокрема, Бучу, Ірпінь, Бородянку й Гостомель. В останньому ворог висаджував свій десант. Також окупанти намагалися висаджувати десант у Василькові. Загарбники намагалися блокувати дороги, хотіли захопити Бровари, аби звідти вдертися в Київ. Та прорватися до столиці окупантам тоді не вдалось.

Якщо ворог все ж наважиться знову наступати на Київ, то Білорусь цілком ймовірно знову може стати плацдармом для цієї загарбницької операції. Та й не тільки, адже Кремль намагається схилити самопроголошеного білоруського президента Алєксандра Лукашенка до безпосередньої участі у війні.

Та зараз не лютий 2022 року. Найперше тоді Кремль спирався на ефект несподіванки та наївно вірив у те, що українці не чинитимуть опору. Ще й варто згадати "слово офіцера" від міністра оборони режиму Лукашенка Віктора Хреніна про те, що наступу з Білорусі не буде. Це все, що могло зіграти ворогу на руку, але героїчний опір українців перекреслив усі намагання ворога.

То ж козир і далі залишається в наших руках – українці готові й далі чинити опір. Невже хтось у цьому світі думає, що після всього, що ми пережили і з 2014 року і цьогоріч, ми дамо задню? Такого точно не буде.

Але тепер про більш приземлене – за час повномасштабного вторгнення суттєво зросла кількість людей, які фактично стали професійними військовими. В України з’явилися найкращі зразки озброєння, які надають нам партнери й які наші захисники та захисниці навчилися ефективно використовувати. І потік оборонної допомоги для нашої держави не зменшується, а президентка Європарламенту Роберта Матсола закликає ЄС до збільшення військової підтримки України, а США погодили наймасштабніший пакет допомоги Україні на 1,8 мільярда доларів. Партнери переконані, що для миру потрібна перемога України, а для перемоги потрібна потужна підтримка.

Та все ж більше хочеться поговорити саме про готовність України й українців. Станом на липень цього року нашу країну боронили у складі різних формувань близько 1 мільйона осіб, а ще 3 мільйони людей забезпечувати діяльність сектору оборони. Тобто кількість людей з бойовим досвідом у нас зросла в рази.

Крім того, Сухопутні війська ЗСУ 23 грудня опублікували потужні кадри, на яких показали навчання воїнів окремої президентської бригади імені Богдана Хмельницького. Українців запевнили, що Сили оборони Києва готові до захисту північних кордонів нашої держави.

Захисники Києва готові захищати північні кордони: потужне відео

Волинь, Рівненщина та Житомирщина готові: як наші воїни готуються до можливого наступу

У коментарі 24 каналу пресофіцер 100-ї бригади Територіальної оборони Сергій Хомінський розповів, що наші воїни повністю контролюють ситуацію на кордоні з Білоруссю. Тут варто відзначити, що протяжність кордону в області – понад 200 кілометрів.

Зараз на кордоні побудовано значною мірою унікальну систему фортифікаційних споруд та облаштовано систему інженерних загороджень – зокрема, мінно-вибухових.

Від початку повномасштабного вторгнення ТРО на Волині проводить постійні навчання, зокрема відпрацьовує стрільбу з різних видів зброї та бойове злагодження. Сергій Хомінський також відзначив, що левова частка бійців – добровольці, які з початку повномасштабної війни пішли у військкомати й увесь цей час тренуються й гартують свій бойовий дух. То ж якщо ворог насмілиться наступати на цьому напрямку – на нього чекає дуже "гарячий" прийом. Одна справа віддати наказ про наступ і навіть почати його, інша справа вже перейти кордон та дійти до цілі.

Волинська бригада тероборони готова дати відсіч агресору в режимі 24/7. Ми без жодних вагань будемо захищати нашу державу й дамо швидку та ефективну відповідь на зазіхання окупантів,
– наголосив Хомінський.

Воїни на Волині готові до будь-яких загроз / Фото надані 24 каналу

У коментарі 24 каналу голова Рівненської ОВА Віталій Коваль запевнив, що ситуація на кордоні з Білоруссю, протяжність якого в регіоні становить 218 кілометрів, повністю контрольована нашими військами – Збройні Сили, Нацгвардія, Держприкордонслужба.

Віталій Коваль про ситуацію на кордоні з Білоруссю: дивіться відео

В етері національного телемарафону мер Житомира Сергій Сухомлин відзначив, що в області триває обладнання інженерних позицій, укріплюються лінії оборони в районі кордону з Білоруссю. Тобто як і у всіх прикордонних районах там триває підготовка до можливої загрози. Міський голова Житомира запевнив, що ситуація в регіоні повністю під контролем ЗСУ.

Водночас Сухомлин розповів, що мав нагоду зустрітися з командиром полку Кастуся Калиновського, який створений білорусами. Після присяги Україні цей полк боронить нашу державу і зараз виконує бойові завдання на Сході. Однак білоруські воїни запевнили мера Житомира, що вони будуть першими зустрічати білоруську армію, якщо режим Лукашенка віддасть наказ про наступ на Україну.

Східні та Південні фортеці: чи може ворог почати новий наступ не з Півночі

У вищезгаданому інтерв'ю генерал Валерій Залужний відзначив, що росіяни можуть почати новий наступ і не зовсім у напрямку Києва – ворог може зосередити свої сили на Півдні та Сході. Тобто цей варіант військове керівництво України також не відкидає.

Зараз на Сході та Півдні тривають основні бойові дії війни, адже Північ ще весною була деокупована. Тобто там бої тривають на постійній основі. Однак чи є у росіян нові шляхи для наступу? Їх не так багато. Особливо на Півдні.

  • Наприклад, на Херсонщині росіяни не мають куди наступати – спроби повернутися на правобережжя Херсонщини більше виглядатимуть як самогубство, адже перетнути Дніпро, через який вдалося ледве втекти – звучить нереалістично.
  • Водночас на Запоріжжі наші воїни постійно завдають ударів по ворожих цілях на окупованих територіях, що часто призводить до того, що окупанти вмирають ще до того, як дійдуть до лінії фронту. Наші воїни на цьому напрямку щодня демонструють злагоджену та професійну роботу.
  • Щодо Сходу – найімовірнішим сценарієм тут може стати посилення бойових дій на Донеччині та заході Луганщини, адже після провалу усіх планів Кремля захоплення цих областей можуть задекларувати як "перемогу" й нібито втілення головної цілі війни у вигляді "визволення квазіутворень". Та жорсткі бої там тривають і зараз, зокрема на Донеччині. Бахмут став однією з найгарячіших точок на лінії фронту, але місто все більше стає фортецею, яка неприступна для окупантів – усі спроби ворога захопити місто, аби продовжити наступ на Донеччині – провалюються.

Варто відзначити, що зі слів Залужного, найбільш ймовірним виглядає новий наступ на Київ, адже на тлі мети Росії щодо поневолення нашої держави прагнення захопити столицю виглядає як логічний крок. Однак тут важливим є те, що запланувати наступ, почати його і досягти своїх цілей – кардинально різні речі. Якщо простіше – "піти" не зовсім означає "дійти".

Міжнародні партнери продовжують підтримувати нашу державу. Рівень підтримки не зменшується, а навпаки – збільшується. Цьому навіть не стає на заваді конвертний терор, який націлений проти українських дипломатів у різних країнах світу.

Зокрема рішення про продовження постачання зброї наступного року для України цього місяця ухвалила Італія. Низка інших європейських держав займається ремонтом військової техніки, виділяє кошти на ті чи інші потреби України.

Особливо у плані військової допомоги варто відзначити США. 21 грудня під час візиту президента Володимира Зеленського американський лідер Джо Байден заявив, що для того, аби був мир, Україна повинна перемогти, то ж Вашингтон продовжуватиме підтримувати український народ у боротьбі за свободу. Того ж дня США оголосили про надання Україні ЗРК Patriot та низки іншої зброї й боєприпасів сумарною вартістю понад 1,8 мільярда доларів.

Водночас Італія підтримала постачання зброї Україні в наступному році, а інші партнери також заявляють, що оборонна допомога нашій державі в 2023 році не буде зменшуватися.

Голова МЗС Дмитро Кулеба заявив, що за його відчуттями більше немає табу на тему постачання Україні певних видів озброєння. Тобто наша країна отримає всю необхідну для перемоги зброю, однак для цього потрібен час. Дипломат навів приклад із ЗРК Patriot, який Київ вперше попросив на початку повномасштабного вторгнення, однак тоді у Вашингтоні не вірили, що війна триватиме довго, то ж надавати системи Україні та проводити тримісячні навчання наших військових вважали не потрібним.

Що зараз може зробити кожен з нас

Найперше, хоч говорити простіше, ніж зробити, але якщо вас тривожить тема загрози нового наступу – потрібно боротися з панікою. Найкраще цьому сприяють дії. То ж, що кожен із нас зараз може робити:

  • Підтримувати українську армію – морально та матеріально. Не минайте увагою збори на потреби воїнів, підтримуйте своїх друзів чи подруг та знайомих, які зараз воюють;
  • Якщо є можливість – відвідуйте різного роду навчання, які зараз проводять благодійні організації. Курси тактичної медицини – хороший початок.
  • Також (знову ж таки, якщо є можливість, час та бажання) не зайвими будуть навчальні стрільби.

І що ледь не найважливіше – дбайте про свою інформаційну гігієну. Довіряйте тільки перевіреним джерелам інформації, адже в інформаційному просторі чимало інформації, яка може нашкодити. Наприклад днями низка телеграм-каналів поширила відео з нібито білорусько-українського кордону, де видно чималу кількість техніки. Багато українців поширювали ці відео, мовляв, "от-от нападе Білорусь", однак ці кадри виявилися фейком.

Інформаційна гігієна – це те, що завжди актуально, то ж курси медіаграмотності, які можна пройти безкоштовно, ніколи не будуть зайвими, адже зараз дуже багато різної інформації, значна частина з якої – фейки, інформаційно-психологічні спецоперації, маніпуляції тощо.