Усі в зоні ризику: інтерв'ю з Подоляком про російських шпигунів і мобілізацію

Так, російські шпигуни навіть можуть вчиняти певні ексцеси. Про це, отруєння Маріанни Буданової та необхідні зміни в мобілізаційному процесі в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк.

Цікаво Російська авіація на межі колапсу: воєнна розвідка провела спецоперацію, щоб це показати

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми писали про стратегічні плани України на 2024 рік. Більше деталей – читайте за посиланням.

Хто міг підірвати Байкало-Амурську магістраль

Днями стало відомо про отруєння дружини Кирила Буданова – Маріанни. Невже російські спецслужби настільки глибоко у тилу? І чи варто було цю інформацію озвучувати? Також сьогодні вночі стався вибух на Байкало-Амурській магістралі. Це фактично єдиний серйозний шлях залізничного сполучення між Росією та Китаєм, який зокрема використовувався для військового постачання. Він наразі паралізований?

Почну з Росії. На мій погляд, партизанські рухи активні. Відповідно, дочекаємось результативності цих дій в Бурятії. Тому що одна справа – підірвати, а інша – наскільки довго продовжуватиметься блокада цієї магістралі. Це дуже важливо, тому що постачання на день – це одна справа, а постачання, наприклад, на місяць – інша.

Крім того, дочекаємось офіційних коментарів наших спецслужб, але те, що вони певні процеси в Росії абсолютно точно контролюють, модерують і мають доступи – це очевидно. Тобто і СБУ, і ГУР дуже потужно можуть працювати на російському ринку.

Я веду до того, щоб позбавити страху, що російська ФСБ чи головне управління генштабу міноборони – це нібито професійні структури з розгалуженою мережею, а наші не вміють працювати.

Ні, сьогодні очевидно, що українські спецслужби набагато ефективніші з точки зору модерування. Я не кажу, що вони виконують щось особисто, але вони модерують, мають доступ до інформації, можливості відпрацьовувати ті чи інші теми на території Росії.

Це очевидно, але дочекаємось офіційних коментарів, якщо вони потрібні. Я вважаю, що все ж таки громадяни Росії максимально ефективно знищують на території Росії ті чи інші об'єкти, включно з тунелем імені Бєссолова.

Повне інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео

Отруєння дружини Буданова і загрози від агентів Росії

Щодо отруєння. Так, потрібно говорити. Це ж про війну, а війна є війна. Будемо об'єктивними з точки зору того, що Росія, на жаль, 30 років мала "відкриті двері" з Україною. Активно відпрацьовувала не лише інформаційний, політичний чи культурний простір в Україні, а також формувала ті чи інші агентські мережі. З більшим чи меншим легендуванням вони були законсервовані або одразу себе проявляли.

Сьогодні в країні ми маємо такі мережі. Їх періодично знаходить і заарештовує СБУ, яка вкрай професійно працює. Але зауважимо, що певна низка агентів з великою глибиною легендування все ще перебуває на території України.

Чи мають вони доступ до чогось, чи можуть вони якісь ексцеси вчиняти? Так, можуть. Тому маємо розуміти: війна йде скрізь, навіть у Києві. Чи всі перебувають у зоні ризику? Так. Чи треба бути обережним? Безумовно. Чи треба про це говорити? Так, тому що це справедлива інформація, щоб ми відчували, що війна нікуди не зникла.

Війна сьогодні – це не лише лінія розмежування і безпосередньо фронтова лінія. Це також атаки по всій Україні ракетами та дронами, агентські роботи Росії, ДРГ в Сумській, Чернігівській областях. Це спроба завезти сюди ще якихось додаткових агентів, зокрема через територію третіх країн. Все це сьогодні працює.

Тут головне, що цю спробу отруїти перехопили, достатньо швидко відреагували, шкоди здоров'ю бачимо набагато менше, розслідування проводиться, а також зрозуміло, що за компоненти отруйної речовини використовувалися.

Нагадаємо, що про отруєння Маріанни Буданової стало відомо 28 листопада. Жінку отруїли важкими металалами – ртуттю та миш'яком. Ймовірно, через їжу. Все про замах на дружину голови ГУР Міноборони – читайте в матеріалі.

Зрозуміло, що в результаті контрзаходів бачитимемо, чи в цьому є велика мережа, чи це якісь там випадкові агенти щось там робили тощо. Ціль цього зрозуміла. Знову ж таки, Росія хоче отримати тут максимальне збільшення панічних настроїв, бо це буде додатковим навантаженням.

Так збільшуватиметься відсоток розчарованих людей, які будуть ще до того й налякані. Психологічна тактика Росії зрозуміла. Наша з вами тактика – розуміти, що ми перебуваємо у стані війни.

Чи впливають протести перевізників на постачання зброї

Блокування польських кордонів, яке продовжується: чи впливає воно на постачання нам озброєння, яке пообіцяли партнери?

Ні, на постачання зброї не впливає. Це все йде у межах абсолютно чіткої стратегії Польщі щодо військової допомоги Україні. Це не блокується, блокуються інші вантажі – комерційні. Це погана ситуація, але все, що стосується військової допомоги – йде у межах домовленостей з партнерами через територію Польщі. Тому тут треба спокійно до цього ставитися.

Щодо блокування, я посилатимуся на президента, який говорить, що це є відголосом достатньо запеклої політичної боротьби на парламентських виборах, які були нещодавно. Треба дочекатись, коли буде остаточно сформований коаліційний уряд, де ключовою персоною – прем'єром – стане, наскільки ми розуміємо, Дональд Туск.

Сьогодні тимчасовий уряд Матеуша Моравецького не активно працює по деблокаді й, напевно, вже не працюватиме активно. Тому ще певні тиждень – два треба дочекатись, коли будуть відповідні рішення.

Польські перевізники продовжують блокувати кордон / Getty Images

Щодо самого типу блокування. Організатором є така собі партія "Конфедерація". Це одна з ультраправих партій. Чи мають право поляки на блокування або протести? Мають право, але, відповідно, не на кордоні з Україною.

У них є претензії не до України, й це трошки дивна ситуація. У них є претензії до Брюсселя, тому що ми говоримо про єдиний економічний європейський простір, де є відповідна конкуренція.

Український перевізник – це конкурент польського, який у свій час був, до речі, конкурентом для інших: французьких, німецьких перевізників. Та шляхом більш ефективної логістики зайняв суттєву частку глобального європейського ринку вантажних перевезень.

Сьогодні Україна виходить на цей ринок у межах домовленостей, дозволів, вантажного безвізу тощо. Про це дбає Брюссель. І тому, якщо ви, польські перевізники, організовані партією "Конфедерація", хочете довести, що ви маєте право отримати ексклюзивні можливості працювати на ринку перевезень, знищити конкуренцію, ідіть, будь ласка, до Брюсселя і проводьте там свої протестні заходи, акції тощо.

Це правильно, тому що ви маєте право доводити, що конкуренція – це зайвий інструмент для економічного простору. Конкуренція – вкрай ефективний інструмент, який дозволяє працювати в тій чи іншій галузі. Але якщо хочете доводити цей момент, то, будь ласка, там доводьте.

Те, що вони блокують кордон з Україною, це абсолютна нісенітниця. Тому що це не відповідає засадничим принципам існування економічної спільноти ЄС. Ми ж маємо мати міцні нерви, тому що багато буде політичних спекуляцій. Війна триває й ламає ті чи інші принципи існування Європи, вона висуває інші вимоги до того, що таке єдиний економічний, політичний, інформаційний простір ЄС.

До теми Чи введуть санкції проти Польщі за блокування кордону з Україною: у Єврокомісії дали відповідь

Цьому є певний спротив, зокрема з боку Росії. А на неї достатньо активно орієнтувалися ультраправі партії у всіх європейських країнах. Ми бачимо, що відбувається в Угорщині, Словаччині, Нідерландах. Ми бачимо, що відбувається в Польщі. Це все є відголосом великого зламу того, що було в довоєнній Європі.

Сьогодні Європа матиме інший вигляд і російські впливи там суттєво зменшуватимуться, але вони чинять спротив цьому. Ми повинні мати міцні нерви, розуміти політичні проблематики наших партнерів, зокрема Польщі, дочекатись сформування уряду, проводити ефективні переговори на рівні прем'єрів та міністрів.

Дочекаємося цього, отримаємо певні рішення, тому що Європейська комісія також наголошує, що ключовим засадничим принципом розвитку економіки Європи є конкуренція.

А що не так з нашою ”єЧерга”? Чому польські перевізники хочуть її скасувати?

Ми більш конкурентні з різних причин, більш мобільні та швидко витісняємо. Такий принцип, коли на той чи інший ринок заходить нова компанія, вона поводить себе більш амбітно, тому що інші компанії вже звикли до певних домовленостей.

Будь-яка юна конкурентна компанія поводитиме себе більш агресивно і тому відвойовуватиме шматки ринку в інших компаній. А вони цього не хочуть. Вони хочуть не змінюватись. Це безвідносно до ситуації з Польщею.

Старі компанії на ринку часто не хочуть змінюватись, вносити корективи, робити свій сервіс якіснішим для клієнта і загалом бути більш клієнтоорієнтованим. І тому будь-яка компанія, якщо вона обирає правильно стратегію, коли заходить на новий ринок, матиме певні переваги.

І тоді старі компанії можуть щось заблокувати. Тобто скасувати конкуренцію на певний час і заблокувати для нашого нового конкурента ті чи інші можливості, якими свого часу самі активно користувалися. Польські компанії 10 – 15 років тому суттєво потіснили на європейському ринку вантажних перевезень німецьких чи французьких вантажників.

Чому Лаврова пустили на зустріч ОБСЄ

Росія позбавлена статусу глобального гравця, але при цьому наш міністр закордонних справ Дмитро Кулеба не їде на засідання ОБСЄ, а Сєргєй Лавров їде. Чергова допомога Росії щодо того, щоб її голос був "почутий". Ну і, звісно, вчергове ми повертаємось до питання: для чого?

Росія не є глобальним гравцем. Але проросійське лобі в деяких міжнародних інституціях досі не зникло. Росія активно продовжує інвестувати через своє лобі у керівників тих чи інших міжнародних інституцій. Вони пробують тримати ці інституції під певним контролем і використовувати їх як майданчик для промоції війни.

З цим далі треба буде працювати. Це треба буде закінчувати. Для мене дуже дивно, що в Північній Македонії буде присутній Лавров. На заході, який робить Організація з європейської безпеки. Це нонсенс. Це читається так: Росія – країна вбивця, але ми до цього спокійно ставимося й, навпаки, толеруємо і пропонуємо Росії масштабувати свої геноцидні практики тощо.

Сєргєй Лавров / Getty Images

ОБСЄ, запропонувавши Лаврову виступати на своєму майданчику, чітко говорить, що не проти того, щоб та чи інша країна використовувала тактику повномасштабного вторгнення, тактику війни, знищення цивільного населення як інструмент, який "забезпечує безпеку". Ви розумієте абсурдність цього?

І тут абсолютно справедлива поведінка Дмитра Кулеби й не тільки. Думаю, що буде бойкот і з боку, наприклад, країн Балтії. Можливо, інші країни доєднаються.

Неможливо толерувати та вдавати, що Росія може бути присутня на тих чи інших міжнародних майданчиках. Неможливо це робити, якщо ви хочете все ж таки повернутися до світу, в якому є певні правила.

Навпаки, на мій погляд, правильна стратегія щодо Росії – максимальна ізоляція. Росію мають "відфутболити" усі міжнародні інституції. Вона не має права бути присутньою, поки порушує глобальний світопорядок і робить це свідомо та максимально геноцидно.

Сьогодні ОБСЄ не лише дозволяє Росії проводити піар-захід з підтримки війни чи насилля як єдиного дієвого інструмента зовнішньої політики. А й продовжує війну, збільшує кількість вбивств на території України.

У такий спосіб ОБСЄ відверто говорить, що хоче, аби війна в Україні тривала якнайдовше, щоб Україна програла й усі розуміли, що Росія має право на голос, тому зменшуймо підтримку України. ОБСЄ дає можливість вбивці публічно фіксувати право на вбивство. Я маю на увазі в цьому випадку Лаврова.

Мобілізація в Україні потребує змін

Ми повертаємося до питання мобілізації. Було кілька тез, які лунали цього тижня. Говорили, що мобілізація відбуватиметься через рекрутингові компанії. Федір Веніславський сказав, що в Раді обговорюють ідею демобілізації військових через 18 чи 36 місяців безперервної служби. Наскільки це можна впровадити під час активних військових дій та активної фази війни?

Дуже коротко прокоментую. На мій погляд, про мобілізацію, демобілізацію, рекрутинг мають говорити три інституції: президент України, представники Ставки та РНБО. І ключовий комунікатор, який має пояснювати, як все має відбуватись, які будуть зміни – це представники Генштабу, тобто Збройних Сил України.

Вони будуть компетентними. Вони чітко розуміють, що потрібно з точки зору ефективізації процесів мобілізації з урахуванням того, що ми бачимо і в ТЦК, і в ВЛК. А також – з точки зору того, що на цьому етапі війни вкрай складно проводити мобілізацію. Бо всі, хто хотіли та розуміли, що таке війна – вони вже всі перебувають на лінії фронту.

Україна потребує змін у мобілізаційних процесах / Генштаб ЗСУ

Сьогодні ці процеси потребують іншої, скажімо так, комунікації. Але ще раз підкреслюю, було б бажано, аби в нас було менше "експертів". У нас є дуже багато "експертів" з того, як треба проводити мобілізацію, демобілізацію, коли її треба проводити тощо.

На мій погляд, виключно військові чи виключно представники Ставки Верховного Головнокомандувача можуть давати ті чи інші об'єктивні роз'яснення.

Але зміни в мобілізаційний процес потрібні. Я б виокремив чотири напрямки:

• інша комунікація;
• інші гарантії тренінгу і психологічної підготовки;
• фрагментація всіх, хто де хоче працювати у межах армії;
• менше особистих позицій, особистих думок щодо того, що таке війна, що таке мобілізація і що таке рекрутинг.

Чому мир з Росією неможливий

Reuters писало, що у Держдепі США вважають, що Владімір Путін не піде на мир до виборів президента США. Усі ми розуміємо, що Кремль робить ставку на Дональда Трампа. Але питання в іншому – не піде на мир до виборів, ніби він після виборів збирається йти на мир?

Що значить "піде на мир"? Він зайшов на чужу територію вбивати людей, захопити частку цієї території чи знищити низку регіонів України. Спробував знищити державність України. Не вдалося, й сьогодні він просто нищить українців і українську інфраструктуру.

Путін піде тільки на капітулянтські умови. До речі, вони про це прямо говорять, мовляв, "поки не будуть виконані всі цілі "СВО". Я просто не розумію, коли поважні медійні майданчики чи поважні журналісти продовжують питати, чи будуть переговори та чи піде Путін на мир.

Путін прямо заявляє, це – офіційна позиція, що вони готові за столом переговорів з Україною домовлятися, якщо ми віддамо окуповані території, погодимося на те, що на нас не нападали, жодних воєнних злочинів Росія буцімто не вчиняла й Україна не йде в НАТО.

Вони нам це прямо говорять. І поважні журналісти, вони в чому бачать мир? В тому, що "ми вас там трошки порізали, українці, а після цього визнайте наше право різати вас далі". Я завжди дивуюсь, це точно дорослі люди про це говорять?

Коли вони пишуть, що Путін "не піде на мир", то у мене питання, а, можливо, ми мир пропонували Росії? Може, ми щось пропустили?

Ми не можемо пропонувати мир Росії. Ми можемо пропонувати Росії програш у цій війні. Це єдине, що ми можемо пропонувати.

Бо пропонувати Росії мир – означає виконати її ультимативні капітулянтські вимоги. Україна за жодних обставин не може говорити про якийсь мир з Росією. Бо Україна деокуповує свої території, веде оборонну війну від Росії з тим, щоб вийти на територіальну цілісність і суверенітет в повному обсязі.

Тому Україна не може нічого пропонувати. А Росія нічого і не пропонуватиме. Бо, коли ти зайшов з війною в іншу країну – ти її руйнуєш, ти вже вчинив безліч воєнних злочинів. Тоді ти можеш або програти і відповідати за все це, чого Росія категорично не бажає. Або не програти, не відповідати та вдавати, як у 2014 році, що "нічого не робили, це ви самі 8 років бомбите Донбас".

Коли ми говоримо про переговори чи про мир, то треба зафіксувати достатньо просту позицію. Президент завжди на цьому наголошує:

• немає ніякого миру і переговорних процесів, які пропонує Росія;
• Україна не може проводити переговори, а фактично підписувати капітуляцію. Не буде Україна цього робити;
• поки Росія не програє, доти ми з вами матимемо нескінченну війну.

Треба це зрозуміти. Так, у цій війні можуть бути оперативні паузи, яку ми з вами мали з 2014 по 2022 рік. Зараз оперативні паузи будуть набагато коротшими, і ми з вами матимемо зовсім інший етап війни, де Росія проведе певну роботу над помилками.

Путіну не потрібно про щось домовлятися, він хоче вбивати. Не тільки Путін, а й велика кількість росіян люто ненавидять нас за те, що ми принизили їх. Показали, що немає ніякої величі Росії. Немає ніякого "вєлікого русского міра". Немає нічого великого під назвою Росія у ХХІ сторіччі.

Вони нас люто ненавидять і не зможуть скомпенсувати цю ненависть інакше, ніж вбивши велику кількість українців. І тому ми у межах самозахисту, оборонної війни маємо знищити все російське, що перебуває на нашій території – і привести Росію до максимально жорсткої внутрішньої революційної ситуації.