Війна на два фронти: чи зможе Росія напасти на Молдову без сухопутного коридору
Росія готувалася до державного перевороту у Молдові для розхитування ситуації у Європі достатньо довгий час. Оскільки ж у Путіна цілком розуміють, що розв'язання повномасштабних та активних бойових дій не піде на користь Москві, від планів дестабілізації ситуації відмовлятися ніхто не збирається.
За даними джерел 24 Каналу в українських спецслужбах, Путін та його оточення вкрай зацікавлені у розхитуванні безпекової ситуації по всьому світу, аби відволікти увагу цивілізованих країн від війни в Україні, здобути хоча б тимчасово заморожування конфлікту та продовжити свою агресію. То ж поява ще однієї гарячої точки на на кордонах Євросоюзу, на думку божевільного, може неабияк допомогти йому послабити Київ.
До теми "Паніка" у Придністров'ї та "загрозливий" прожектор: як Росія вигадує байки про наступ ЗСУ
Як Путін продовжує розділяти Захід
- Стратегія російської владної верхівки, починаючи з розвалу СРСР, полягала у простій тактиці – "розділяй та володарюй".
- Росія загравала із цивілізованими країнами, працювала на те, аби до неї ставилися як до надійної партнерки, але при цьому вибудовувала надзвичайно потужну мережу шпигунів, фінансувала ультраліві та ультраправі партії в багатьох країнах, займалася міжнародною торгівлею наркотиками та контрабандою, роздувала міжетнічні конфлікти та ініційовувала бойові дії в різних точках світу за рахунок своїх проксі.
- Саме наявність впливу на провладних політиків у Німеччині дала Москві змогу не отримати санкції та не бути покараною за анексію Криму та війну на Донбасі.
- Політичне лобі по всій Європі забезпечило Москві business as usual попри всі скоєні нею воєнні злочини. Французи таємно продавали росіянам товари для модернізації важкої бронетехніки, німці вимагали від всіх узгодити будівництво "Північного потоку-2", а також стримували Штати від рішучої протидії Кремлю.
- При цьому, Путін завдяки своїм довгим щупальцям із кожним подальшим своїм кроком лише більше набирався впевненості в тому, що у випадку перетину ним заледве не всіх червоних ліній, Захід не братиме безпосередньо участі в жодному конфлікті.
- Через це під час обстрілів України деякі російські ракети пролітали над територією Молдови, а згодом і взагалі перетинали кордон із Румунією. В усіх випадках практично ніякої рішучої реакції Заходу не було, тому бункерний фюрер лише переконувався у тому, що у разі чого Європа та США розгубляться та робитимуть заяви про неприпустимість ескалації.
При цьому, за кожним із цих порушень стоять особисто Путін, його уряд, та російські олігархи. Однак за жоден із цих вчинків Росія не понесла ніяких серйозних покарань, окрім видворення кількох десятків дипломатів-шпигунів. І навіть попри депортацію спецслужбістів у Москви залишилися неабиякі важелі впливу на політиків та населення країн Заходу.
Зверніть увагу Порушує суверенітет: Молдова закликала вивести російські війська з Придністров'я
Країни-партнери Києва вже рік не можуть дійти згоди щодо посилення ЗСУ авіацією та далекобійними ракетами, перевести свої економіки на роботу в режимі воєнного часу, хоча всім зрозуміло, що дешевше виділити мільярд для передачі F-15, аніж витратити трильйон для відновлення, а потім таки передати ті ж літаки. А все лише тому, що попри відверту поразку в Україні в Путіна залишається ще багато можливостей для підриву безпекової ситуації по всьому світу.
Наприклад, Кремль може у будь-який момент активізувати десятки тисяч підконтрольних йому адептів "русского мира", яких так радо прихистила Німеччина. Те саме може відбутися у Грузії. Крім того, Москва здатна домовитися з іранцями про початок війни їх проксі проти Ізраїлю. Або ж домогтися чергової серії кривавого конфлікту на Балканах. Не кажучи вже про наявність у бункерного старця ядерної зброї.
Тож хоча Путін і програє війну на теренах наших фронтів, йому досі вдається тримати занепокоєну Європу в страху. Навіть не виймаючи козирів із рукавів.
Дивіться також Чеченські підрозділи зараз "рятувальники" у Туреччині, а можуть опинитися в Кишиневі, – Данілов
Чи можлива війна на два фронти
Аналізуючи ситуацію, яку Путін має на лінії фронту, в Білорусі та Росії, можна з легкістю припустити, що Росії вкрай потрібно зупинити постачання зброї Силам оборони України. Адже Росія пішла ва-банк та відчайдушно намагається змусити Київ сісти за стіл переговорів та виконати всі умови Кремля.
До теми "Переворот" у Молдові та "кримський" сценарій у Косово: що криється за активізацією Путіна
При цьому посилення "м'ясних хвиль" на Донбасі, спроби наступу з боку Харківщини та Запоріжжя, цілком можуть співпасти за часом зі спробами захопити Молдову чи почати гібридну війну на Балканах.
В обох випадках як Америка, так і Європа будуть змушені діяти на два фронти. Однак, якщо при цьому цивілізованим країнам доведеться вживати якихось рішучих заходів, Путіну ці війни нічого не коштуватимуть. Саме так можна розглядати і ймовірність атаки на Молдову з боку Придністров‘я, де в Путіна "застрягло" чимале угруповання.
Чи наважиться Росія пробити коридор до Придністров'я / Карта Sky
Натомість у жовтні 2022 президент Володимир Зеленський запропонував створити дипломатичні платформи для звільнення окупованих територій в усьому світі. Він згадав і про Придністров'я та Абхазію.
Звісно, всі спроби кремлівського диктатора пробити собі сухопутний коридор до ПМР зазнають провалу. Тим паче із урахуванням того, що наразі все путінське військо застрягло на Донбасі та Півдні та потребує постійного поповнення як технікою, так і особовим складом.
Ситуація на Півдні станом на 19 грудня 2022 / Мапа ISW
Втім, це зовсім не означає, що Путін не вирішить скористатися зосередженими у Придністров’ї силами у якості автономної бойової одиниці. При цьому він так само може витрачати залишки накопичених нафтодоларів на фінансувати різноманітні угруповання з Сербії, Чорногорії, Білорусі та безпосередньо Росії для захоплень урядових будівель та зміни влади у Молдові. Також треба зазначити, що війська, які базуються вздовж західного українського кордону, цілком здатні дійти до Кишиніва, оскільки Кишинів захистити себе самостійно навряд зможе.
Розхитування зсередини
Геть не дарма з початку повномасштабного вторгнення Путін намагається розхитати політичну ситуацію у Молдові. Всі ці антиурядові протести, мережі шпигунів-диверсантів Додона, комуністично-ФСБшні осередки активізовувалися та готувалися не просто так.
При цьому, провокування в серці Європи чергової гібридної війни, яке не потребуватиме ані додаткового надмасштабного фінансування, ані постачання сил та засобів із материкової частини Росії, цілком здатне поставити Захід у геть незручне становище. Адже напряму втручатися в боротьбу з лідером орди ніхто не хоче, але й навряд буде можливо мовчки дивитися, як він захоплює ще одну країну та створює серйозний плацдарм для провокацій на Вінничині та Одещині.
І якщо паралельно із цим путінське військо займатиметься ескалацією ситуації в Україні ще більшими навалами "гарматного м'яса", проблеми можуть бути не лише в нас та молдован. Тим паче, у Німеччині, Італії, Франції та навіть у США Кремль найближчим часом планує проводити масштабні протести для хаотизації соціально-суспільної та політичної обстановки.
То ж сам момент, коли Росію можна було позбавити сфер впливу по всьому світу із мінімальними витратами, Захід вже остаточно упустив. Саме тому, якщо Штати та Євросоюз, як найбільші партнери України, не вдадуться до рішучих дій та не вигадають, як забрати у Путіна можливість створити ще один фронт у Європі, ескалація ситуації може бути болісною для всіх, включаючи Росію, якій все одно залишилось недовго.
Залякування продовжуються
То ж цілком зрозуміло, що росіяни так чи інакше продовжують підготовку до ескалації ситуації у Молдові. А для виправдання якихось силових дій та здобуття хоч якоїсь перемоги росіяни намагаються битись у конвульсіях та робити інформаційні вкиди про те, як "Україна збирається напасти на ПМР", а також розповідати про те, що "будь-яку загрозу Кремль сприйматиме як агресію проти Росії".
Втім, подібними діями вони лише підштовхують владу Молдови до більш рішучої протидії можливим провокаціям, а також намагаються хоч в якийсь спосіб відтермінувати можливість силового вирішення проблеми кремлівської клоаки у центрі Європи. Мовляв, якщо буде хоча б натяк на введення військ у Придністров'я, підірвемо склади у Ковбасній. І потім ще додають купу маячні про те, що подібний вибух може призвести до землетрусу та ще якихось вкрай серйозних наслідків. Однак всі ці погрози є скоріш інформаційним шумом. Особливо на фоні того, що у Москві цілком розуміють, що в усьому світі з'явилося багато бажаючих раз і назавжди покінчити з ПМР та забути про існування цього гнійника.