За кадром нормандського саміту: про спірні питання і майбутнє Донбасу
Від нормандської зустрічі, яка пройшла в Парижі 9 грудня, було чимало очікувань. За результатами саміту ухвалено декларацію. Утім кілька питань залишилися не вирішеними.
Прогноз щодо ситуації та висновки експертів, – в матеріалі 24 каналу.
Важливо: Результати нормандської зустрічі: про що домовились у Парижі
Зеленський показав себе як лідер незалежної держави
Політолог Віктор Небоженко підкреслює: Зеленський виступив так, як і належить президентові незалежної держави – заявив, що федералізації України не буде.
Заяви Зеленського про те, що Україна – унітарна держава і наголос про окупаційні війська, не сильно сподобалися Путіну. Ще ніхто прямо на міжнародній пресконференції не говорив про окупаційні російські війська. Всі говорили про якісь дикі поступки всесильному Путіну, а Зеленський виступив так, як і належить президентові незалежної країни,
– зазначає Небоженко.
Промова Зеленського на підсумковій пресконференції після нормандського саміту: дивіться відео
Про що вдалося домовитися на саміті:
- Обмін полоненими: до 31 грудня 2019 року має відбутися обмін полоненими за схемою "всіх на всіх";
- Наступна зустріч у нормандському форматі. Сторони домовилися зустрітися наступного разу через 4 місяці;
- Розведення сил. До наступної "зустрічі чотирьох" розведення сил на Донбасі має відбутися у трьох нових точках. У яких – ТКГ узгодить у Мінську.
- Припинення вогню. Сторони російсько-української війни взяли на себе зобов'язання зробити усе можливе, аби забезпечити повне припинення вогню на Донбасі до 31 грудня 2019 року.
Читайте також: Нормандська зустріч у Парижі: реакція відомих українців і політиків
Повного припинення вогню не буде
Як розповідає військовий експерт Олег Жданов, розведення військ не призведе до повного припинення вогню. Україна відводить мотострілкові і мотопіхотні підрозділи. Натомість окупаційні адміністрації не відводять важке озброєння. І проросійські бойовики ведуть обстріли забороненими мінами калібру 120 міліметрів та снарядами калібру 152 міліметра.
Україна демонструє наміри. Готовність розводити війська і створювати зони безпеки. Це черговий раунд інформаційної війни. Наше завдання – переконати Захід у тому, що ми не агресори, а миротворці,
– наголошує Жданов.
Скільки українців залишаються у російському полоні/ інфографіка 24 каналу
Військовий підкреслює: без посередника – місії ООН, – яка гарантуватиме виконання зобов'язань обома сторонами, конфлікт на Донбасі не вирішити.
Наступний політичний крок – визнання Росії стороною конфлікту. На переговорах усі зусилля Путіна були спрямовані на те, щоб вислизнути з мінського процесу і перекласти відповідальність на ним же сформовану окупаційну владу в ОРДЛО. Якщо далі тягнутимемо час, то Росія може вийти з переговорів,
– розповідає Жданов.
Читайте також: Гончарук допускає нову "газову війну" України з Росією
Нормандський формат помер
Спостерігачі переконані: попри фінальний документ і домовленість про наступну зустріч саміт "нормандської четвірки" не вирішив жодного питання. Як зауважує Віктор Небоженко, мінський формат помер ще чотири роки тому, а тепер і нормандський.
Паризька зустріч була порожня. Чотири лідера країн не знайшли вихід з положення. Рішень і пориву немає. У питаннях контролю кордонів, виборів в ОРДЛО. Ніхто не запропонував рішень,
– наголошує Віктор Небоженко.
Путін усе блокує, а Макрон і Меркель не запропонували жодного рішення / Фото Getty
З ним погоджується Олег Жданов. За його словами, рішення про обмін полоненими, розведення військ по лінії зіткнення і повне припинення вогню – для демонстрації позитиву.
На нормандській зустрічі кожен з учасників показав те, на що розраховує. Мінські угоди всі читають по-своєму. Немає точок дотику і шляхів для компромісу, оскільки Путін проти. Мінськ помер. Треба шукати новий формат переговорів,
– вважає Олег Жданов.
Газові питання – політика чи економіка?
Зеленський і Путін не домовилися про продовження транзиту українською газотранспортною системою. Як зазначив виконавчий директор "Нафтогазу" Вітренко, сторони "домовилися продовжити домовлятися". Контракт з Росією завершується 31 грудня 2019 року. Росія пропонує новий лише на рік, що не вигідно Україні. Або ж підписати ще й контракт про прямі поставки нам газу за зниженою ціною.
Вирішення газових питань не в компетенції президента України / Фото 24 каналу
Як наголошує економічний експерт Андрій Вігірінський, газові угоди підписуються між "Нафтогазом" і "Газпромом", а не президентом Зеленським. Експерт зауважує: зараз питання газу не є політичним, а господарським. До того ж, у підземні сховища України закачано достатньо газу.
На політичні знижки на російський газ "Нафтогаз" не піде. Ціна на газ – динамічна. Ми працюємо за європейськими ринковими правилами. Мінус транзит. Для нас головне, щоб ГТС була завантажена. Потрібен бізнес-компроміс, що стосується наших спорів із "Газпромом" по рішенню міжнародних арбітражів. Тоді буде довгостроковий контракт. Ми збережемо ГТС. Залишиться прибуток у два мільярди доларів, робочі місця, зріст ВВП,
– підкреслює Андрій Вігірінський.
Цікаво: Зеленський запросив пропагандиста Соловйова на Донбас: Думаю, туфлі Brioni не забрудните
Водночас Віктор Небоженко зазначає: Путіну була важлива поступка України, щоб вирішити питання щодо газу. Втім, цього так і не вдалося.
Путін радикально тиснутиме на Україну
Експерти зазначають: Путін не залишить у спокої Україну. На думку Небоженка, президент РФ шукатиме радикальні кроки тиску на Україну, пов'язані з ростом політичної напруженості. Щоб через чотири роки отримати зломленого Зеленського, згідного на поступки Росії.
Путін використовуватиме проблеми бідності, невдалі реформи, щоб послабити Зеленського. Він створюватиме внутрішні проблеми в Україні – від ЗМІ до вулиці,
– вважає Небоженко.
Виступ Путіна після зустрічі в Парижі: дивіться відео
Олег Жданов додає: війна триватиме, що на саміті в Парижі Путін чітко підтвердив. Тому що російській імперії з її амбіціями без України не вижити. Треба шукати способи впливу на Росію. Дипломатично ми її не придавимо.