Росія стала міжнародним ізгоєм через окупацію Криму, – The Telegraph

19 березня 2019, 07:03
Читать новость на русском

Псевдореферендум у Криму, на підставі сфальсифікованих результатів якого Москва приєднала до себе Крим, істотно вплинув на геополітичні взаємини між Кремлем і Заходом. Крім того, для російського лідера Володимира Путіна це стало знаком того, що він може кинути виклик НАТО.

Як зазначають журналісти британського видання The Daily Telegraph, Путін розцінив санкції, які все ще діють, як невелику ціну, що потрібно заплатити за демонстрацію своєї сили. А за деякий час він отримав сміливості стільки, щоб втрутитися в сирійський конфлікт і порушувати демократичні процеси в Європі та США.

Читайте також: Як по Росії вдарила окупація Криму та чому Кремль за це розплачується досі

Щоправда, підкреслюють автори матеріалу, хоча Путін, можливо, зміцнив свою репутацію сильного лідера в Росії — його рейтинг схвалення серед населення тоді зріс приблизно до 80%, натомість у інших країнах "референдум" посилив підозри щодо його намірів.

Зокрема, Україна відмовилася здатися перед обличчям російської агресії та війни, що триває на сході країни. Більше того, НАТО запізно усвідомило, з чим стикається, навіть якщо деякі члени все ще очікують, що США заплатять за їхній захист. Відтак, для Путіна стало очевидним, що йому не дозволять підірвати стабільність в країнах на кордонах Росії, як до прикладу у Балтії.

"Ніхто не хоче конфлікту з Росією. Але конфронтація стає набагато ймовірнішою, якщо Кремль не усвідомить, що його зусиллям чинитимуть опір. Після Криму Путін думав, що йому може зійти з рук що завгодно, навіть спроби вбивств за кордоном. Але Росія стала міжнародним ізгоєм, якому мало хто довіряє та який є ізольованим через своє керівництво", – наголошують журналісти.

Нещодавно так званий голова окупованого Криму Сергій Аксьонов на радощах з нагоди річниці окупації півострова зізнався, що Росія, аби захопити частину України, провела цілу спецоперацію, якою власне керував Путін.

"Нічого б не вийшло, якби наш президент Володимир Володимирович Путін особисто не керував цією операцією та не ухвалював особисто рішення, від яких залежали долі кримчан та севастопольців. (…) Дякуємо росіянам, силам спецоперацій, усім, хто був тут і брав участь у забезпеченні безпеки проведення "референдуму", – зауважив він.

Як Росія окупувала Крим? Кремль розпочав захоплювати півострів 20 лютого 2014 року. У ті дні в Україні тривав Майдан, проте Віктор Янукович ще залишався офіційним президентом. Наприкінці місяця Росія почала перекидати на територію Криму своїх військових у формі без розпізнавальних знаків – згодом їх у народі прозвали "зелені чоловічки". Паралельно тут з'явилося угруповання з російських "казаків", які діяли під прикриттям "самооборони Криму". 1 березня Рада Федерації РФ фактично узаконила перебування російських військових на території Криму.

16 березня 2014 року в Криму Москва провела так званий "референдум", на якому поставила питання щодо "приєднання" півострова. Сам плебісцит був незаконним, а результати – сфальсифікованими. У підсумку це дійство не визнали ні Україна, ні цивілізований світ.

18 березня, спираючись на фальсифіковані результати кримського "голосування", президент РФ Путін разом з керівниками окупаційної влади Криму ("прем'єр-міністром" Аксьоновим, "спікером Ради Криму" Константиновим, "уповноваженим представником Севастополя" Чалим) підписав закон про включення Криму до складу Росії.