40 відсотків. Дві п’ятих. Позаду залишився величезний шмат чемпіонату. Тепер, списувати невдачі на «важкий вхід у сезон» чи «незручний календар» означає напрошуватися під визначення невдахи. Сезон у розпалі і після канадсько-бразильської перерви розпочнеться справжня спека. Ба, лише продовжиться. Гаряче вже зараз.

12 турів. Цей проміжок на старті чемпіонату коштував посади чотирьом наставникам команд еліти. І якщо в трьох випадках («Динамо», «Севастополь», «Таврія») із новими призначеннями не поспішають, перебиваючись «в. о.», то «дніпряни» заінтригували вітчизняну футбольну громадськість призначенням іменитого, відомого в Європі фахівця.

До Хуанде Рамоса можна ставитись по-різному. В нього, як і в будь-якого тренера, який не боїться експериментувати та приймати нові виклики, були стрімкі злети й не менш стрімкі падіння. Особисто я цього наставника глибоко поважаю. 2 Кубки УЄФА + 1 Суперкубок УЄФА + 1 Кубок Іспанії + 1 Суперкубок Іспанії = 5 трофеїв за 2 роки!!! Ви уявляєте, наскільки міцними були його позиції на Ramón Sánchez Pizjuán. Працюй і насолоджуйся життям! Але більшого із «Севільєю» досягнути було вже просто неможливо. Відтак, аби не стати андалузьким Кварцяним, Хуанде мусів щось міняти. Залишити команду на вершині і вирушити підкорювати незнайому Англії Рамоса погнало честолюбство. А це не найгірша риса для тренера, погодьтеся… В Україну наставник теж приїхав за новими звершеннями. Що вдасться Рамосу – цікаво всім. Не піддаючи сумніву кваліфікацію іспанця, наведу цитату екс-роботодавця тренера – президента московського ЦСКА Євгенія Гінера:

Такого видатного тренера, як Хуанде Рамос, я в житті більше не зустрічав. Вважаю його одним із найкращим спеціалістів Європи…Я Вам так скажу: якщо би Шумахера посадили у витвір нашого рідного «АвтоВАЗу», то легендарний німець не виграв би нічого. Шумахер повинен літати на буліді, гідним його чемпіонського статусу – на «Макларені», «Мередесі» чи «Феррарі». Я це до того веду, що сьогодні чемпіонат Росії просто не доріс до статусу Рамоса.

В інших трьох випадках, згаданих трохи вище, все набагато банальніше. Помічник тренера за відпрацьованою схемою став виконувачем обов’язків. Що найцікавіше – така банальщина працює! Принаймні у кримських клубах. «Таврія» (після трьох поразок поспіль) здобула 4 очки в двох матчах, «Севастополь» (після 1 очка в шести матчах) теж помаленьку почав набирати бали. Звісно, що в столичному варіанті сподіватися на миттєвий результат – божевілля. Втім, більшість уболівальників «Динамо» призначення Лужного сприйняли схвально (прим. – з власних спостережень в інтернеті). Навіть попри невдалий перший досвід Олега Романовича. Основний аргумент – «ГІРШЕ НЕ БУДЕ». Доволі, зауважу, самовпевнено з боку «динамівців». Адже друга позиція «біло-синіх» така хитка, така хитка… Особисто я бачу в схемі «Лужний до зими» очікування на якогось конкретного тренера. Сьомін чи ні – будь-хто, прийшовши сюди, зіткнеться із завданням виведення команди з кризи. На цьогоріч гранд виглядає справді жалюгідно. І це не моя оцінка…

Огляд подій в українському футболі неможливо зробити, оминувши епатажного Віталія Кварцяного. Наставник «Волині» після поверненя луцької команди до прем’єр-ліги зі шкіри лізе, щоби погрітися в променях суфітів. Шкода лишень, що робить це зазвичай не завдяки яскравій грі своєї команди, а своїми висловлюваннями примушуючи журналістів зубоскалити. Останні ж вислови від тренера видаються вже зовсім несмішними.

Арбітр судив не на нашу користь. Мене попереджали, що в нього багато дітей і йому треба кормити сім'ю. Але ж ми теж люди щедрі і ще й до того граємо вдома...

Тут усе просто. Або Віталій Володимирович якимось чином підтверджує, що він на прес-конференції не займався пустослів’ям, надаючи підтвердження нечесності арбітра. Або наставника «Волині» карають – санкції за критику рефері ще ніхто не відміняв. Якщо ж відмінили – то повідомити про це громадськості. Думаю, іншим тренерам теж знайдеться що сказати. Пояснення, що це, мовляв, жарт – дурниця. Кварцяний після вильоту «Закарпаття», може й претендує на титул «клоуна номер один УПЛ», однак це не дає йому жодних привілегій.

А це – фан-сектор львівських «Карпат». Текстовик простий і зрозумілий. Усе лаконічно та по суті. Хто не знає – керівники «зелено-білих» посіли чільні місця в партійних списках Партії регіонів до Львівської міської та обласної рад. І не треба говорити про «футбол без політики». Політики зникне з трибун стадіонів тоді, коли вона забереться з клубів УПЛ та кабінетів футбольних чиновників.

Щодо справ футбольних у Львові, то тут я навмисне взяв паузу після матчу в Парижі. Я не хочу шукати виправдань для «Карпат», адже три поразки поспіль – це таки забагато. Скажу лишень, що перерва в чемпіонаті зараз «левам» на руку, як ніколи. Мій же настрій після четвергового та недільного поєдинків був приблизно такий, як у фанів «Партизана» після домашньої поразки від «Арсенала» в Лізі Чемпіонів. «… і коли відлунають усі свистки, і коли ти вже не будеш першим, ми все одно любитимемо тебе…» – співають «гробарі»…

Post scriptum. На завершення – ролик для підняття настрою. Футбол – це ж передусім краса! Найкращі фінти минулого тижня: