Брехливо-фантастична прес-конференція: про що Путін "вєщав" 3,5 години
Вже в чотирнадцяте Вова Путін влаштував на російському телебачення головне шоу країни. У четвер, 20 грудня, президент РФ провів прес-конференцію за підсумками року, що минає.
Цьогоріч кремлівський карлик запізнився лише на 10 хвилин. Знаючи про його патологічну любов до спізнень, російські журналісти вельми налякалися, його не чекали так рано! Відтак, перешіптуються – це не Путін прийшов, знову прислали когось із його численних двійників.
Слухати відповіді Путіна було однозначно дуже нудно. Абсолютно не розумію, навіщо Путіну така щорічна прес-конференція! З його відповідей стає зрозуміло, що для в Росії нічого не змінюється: з року в рік навколо лише вороги, які ночей не сплять і думають, як би Москві зробити погано. Натомість сама Росія потроху встає з колін, "духовні скріпи", "Іскандери", 9травня і "вот ето всьо"… Можна випадково на YouTube увімкнути минулорічну прес-конференцію Путіна й нічого від того не втратити, бо як минулого року, так і сьогодні вони нічим не відрізняються.
Читайте також: Завдяки президенту: чому Томос може призвести до катастрофи?
Звісно, варто розуміти, що вміння відповідати на гострі запитання так, щоби з тієї відповіді нічого не було зрозуміло – такого вміння Путін набув вже давно. Шансів на те, що прес-конференції буде цікавою, будуть неочікувані питання й відверті відповіді, немає жодних навіть сподівань. Проста людина, або молодий політик може розгубитися перед телекамерою й проговоритися, озвучити дійсно те, що в нього на думці, але з Путіним це давно не спрацьовує.
Варто розуміти, що й гострих запитань від російських журналістів не може бути, хіба що вони заздалегідь заплановані й зрежисована на них красива відповідь. Ще одна причина, чому різких запитань не може бути – це тому що для російських журналістів немає більшого визнання його заслуг перед Батьківщино, аніж потрапити на прес-конференцію Путіна. Інтриги й скандали, які щорічно починаються в редакціях, коли там визначаються, хто з колег піде, заслуговують окремої голлівудської екранізації. Відтак, ризикувати кар’єрою й ставити Путіну мінімально незручне запитання ніхто з російських журналістів на таке не наважиться.
І звичайно внутрішня цензура. Більшість російських журналістів, якщо їх так можна назвати, дійсно підтримують путінські імперіалістичні плани, вони в захваті від "примушення до миру" Грузії, повернення Криму в рідну гавань та від війни у Сирії, яка є колискою християнства. Щиро вірять, що російська армія прийшла в Грузію миротворцями, що Крим сам відєднався від України, вірять, що в Сирії російська армія, коли бомбить мирні квартали й вбиває дітей, рятує їх від терористів.
Читайте також: Пекельна служба, або Подолати бюрократію легко
Звісно, є на прес-конференції й іноземні журналісті, але це переважно такі ж лояльниі до Путіна. Утім, був один у полі воїн – український журналіст, який до Путіна ставиться вороже – Роман Цимбалюк з УНІАН. Мені навіть дивно, що його на прес-конференцію взагалі пустили. Цьогорічь Путін навіть слова йому спочатку давати не хотів, боявся, що українець своїми питаннями скандал влаштує.
Звісно, тема України на майже чотиригодинній прес-конференції російського президента була однією із головних. Путін розказав росіянам, як погано нам з вами живеться, пояснив, що і в Донецьку, і в Києві голодують, пообіцяв надалі забезпечувати окуповані території так званою гуманітарною допомогою.
Також Путін потішився, що в Юлії Володимирівни високий рейтинг на прийдешніх президентських виборах. Не оминув увагою і Зеленського, щоправда Зелінським назвав. І звчианйо Томос, як пояснив Путін, Вселенський Патріархат дав його задля того, щоб підпорядкувати собі Україну і заробляти на українській церкві. І це ще не всі питання, які стосувалися України обговорив Путін на своїй прес-конференції.
Дуже люблю читати фантастику, особливо так звану альтернативну історію. Думаю, усі меседжі Путіна треба видавати окремою книжкою, любителям фантастики вона точно "зайде"!
Власне я отримав задоволення, слухаючи Путіна, десь пореготав, міясцями був наляканий.Потім пішов потрогати батареї, перевірив чи не замерзаю, судочок з бутербродами ближче до себе присунув, побоюючись, що голодні колеги-українці в мене їх зараз відберуть. Глянув у вікно чи не палять священники нової Помісної церкви, Києво-Печерську Лавру та московських там попів...
Мене це все потішило, бо я поціновувач такого жанру фантастики, де змішують реальність із вигаданими катастрофами, але якщо Ви такого не любите – для вас прес-конференція Путіна - "брєд сівай кабили".
Читайте також: Чому бійки в Раді – це добре і про що вони свідчать