Цьогоріч кремлівський карлик запізнився лише на 10 хвилин. Знаючи про його патологічну любов до спізнень, російські журналісти вельми налякалися, його не чекали так рано! Відтак, перешіптуються – це не Путін прийшов, знову прислали когось із його численних двійників.
Слухати відповіді Путіна було однозначно дуже нудно. Абсолютно не розумію, навіщо Путіну така щорічна прес-конференція! З його відповідей стає зрозуміло, що для в Росії нічого не змінюється: з року в рік навколо лише вороги, які ночей не сплять і думають, як би Москві зробити погано. Натомість сама Росія потроху встає з колін, "духовні скріпи", "Іскандери", 9травня і "вот ето всьо"… Можна випадково на YouTube увімкнути минулорічну прес-конференцію Путіна й нічого від того не втратити, бо як минулого року, так і сьогодні вони нічим не відрізняються.
Читайте також: Завдяки президенту: чому Томос може призвести до катастрофи?
Звісно, варто розуміти, що вміння відповідати на гострі запитання так, щоби з тієї відповіді нічого не було зрозуміло – такого вміння Путін набув вже давно. Шансів на те, що прес-конференції буде цікавою, будуть неочікувані питання й відверті відповіді, немає жодних навіть сподівань. Проста людина, або молодий політик може розгубитися перед телекамерою й проговоритися, озвучити дійсно те, що в нього на думці, але з Путіним це давно не спрацьовує.
Варто розуміти, що й гострих запитань від російських журналістів не може бути, хіба що вони заздалегідь заплановані й зрежисована на них красива відповідь. Ще одна причина, чому різких запитань не може бути – це тому що для російських журналістів немає більшого визнання його заслуг перед Батьківщино, аніж потрапити на прес-конференцію Путіна. Інтриги й скандали, які щорічно починаються в редакціях, коли там визначаються, хто з колег піде, заслуговують окремої голлівудської екранізації. Відтак, ризикувати кар’єрою й ставити Путіну мінімально незручне запитання ніхто з російських журналістів на таке не наважиться.
І звичайно внутрішня цензура. Більшість російських журналістів, якщо їх так можна назвати, дійсно підтримують путінські імперіалістичні плани, вони в захваті від "примушення до миру" Грузії, повернення Криму в рідну гавань та від війни у Сирії, яка є колискою християнства. Щиро вірять, що російська армія прийшла в Грузію миротворцями, що Крим сам відєднався від України, вірять, що в Сирії російська армія, коли бомбить мирні квартали й вбиває дітей, рятує їх від терористів.
Читайте також: Пекельна служба, або Подолати бюрократію легко
Звісно, є на прес-конференції й іноземні журналісті, але це переважно такі ж лояльниі до Путіна. Утім, був один у полі воїн – український журналіст, який до Путіна ставиться вороже – Роман Цимбалюк з УНІАН. Мені навіть дивно, що його на прес-конференцію взагалі пустили. Цьогорічь Путін навіть слова йому спочатку давати не хотів, боявся, що українець своїми питаннями скандал влаштує.
Звісно, тема України на майже чотиригодинній прес-конференції російського президента була однією із головних. Путін розказав росіянам, як погано нам з вами живеться, пояснив, що і в Донецьку, і в Києві голодують, пообіцяв надалі забезпечувати окуповані території так званою гуманітарною допомогою.
Також Путін потішився, що в Юлії Володимирівни високий рейтинг на прийдешніх президентських виборах. Не оминув увагою і Зеленського, щоправда Зелінським назвав. І звчианйо Томос, як пояснив Путін, Вселенський Патріархат дав його задля того, щоб підпорядкувати собі Україну і заробляти на українській церкві. І це ще не всі питання, які стосувалися України обговорив Путін на своїй прес-конференції.
Дуже люблю читати фантастику, особливо так звану альтернативну історію. Думаю, усі меседжі Путіна треба видавати окремою книжкою, любителям фантастики вона точно "зайде"!
Власне я отримав задоволення, слухаючи Путіна, десь пореготав, міясцями був наляканий.Потім пішов потрогати батареї, перевірив чи не замерзаю, судочок з бутербродами ближче до себе присунув, побоюючись, що голодні колеги-українці в мене їх зараз відберуть. Глянув у вікно чи не палять священники нової Помісної церкви, Києво-Печерську Лавру та московських там попів...
Мене це все потішило, бо я поціновувач такого жанру фантастики, де змішують реальність із вигаданими катастрофами, але якщо Ви такого не любите – для вас прес-конференція Путіна - "брєд сівай кабили".
Читайте також: Чому бійки в Раді – це добре і про що вони свідчать