Тут важливо врахувати кілька моментів.
Читайте також: Пушилін, Бородай та перевірки з Міноборони: що відбувається у "ДНР"?
По-перше, Мінські домовленості не є міжнародним договором і не накладають на Україну жодні правові наслідки. Виконувати чи не виконувати Мінські домовленості – це питання доброї волі України.
По-друге, Мінські домовленості передбачають, що виконання політичних зобов'язань України починається лише через 14 днів після припинення вогню та відведення озброєнь. Припинення вогню в 00:00 15 лютого 2015 року не наступило. Більше того, жодне з перемир'їв, які періодично оголошуються з того часу не тривало 14 днів. Заборонене Мінськими домовленостями озброєння застосовувалось російськими нерегулярними військовими формуваннями на тимчасово окупованих територіях Донбасу постійно.
Відтак, момент "початку визначення модальностей" проведення місцевих виборів на ТОТ ніколи не наступив. Так само не наступив момент початку реалізації Україною політичних зобов'язань в рамках МД.
Законодавчі акти, що приймались українським парламентом на виконання Мінських домовленостей, були винятково актом доброї волі України.
Мінські домовленості не передбачають проведення на ТОТ інших виборів, ніж місцеві, а також їх проведення інакше, ніж за згодою України, відповідно до закону, ухваленого Верховною Радою України.
Тому дійсно, чергове цинічне порушення Росією Мінських домовленостей у вигляді проведення так званих виборів на ТОТ, а також призначення якихось посадових осіб в центральних органах окупаційної влади так званих "ЛНР" та "ДНР", а також недосягнення припинення вогню та відведення озброєнь, є підставою для України припинити виявляти добру волю по виконанню Мінських домовленостей.
Читайте також: Яку стратегію обрав Кремль після вбивства Захарченка: версія експерта