Ті обшуки в часі дуже символічно збіглися з двома речами. По-перше, обіцянками Гройсмана що маски-шоу в країні подолали. По-друге, з заявою Порошенка, що Україні конче потрібні інвестиції. Доки президент і прем'єр з усіх твіттерів сигналізували ринку і інвесторам, що в Україну можна вкладати гроші, прийшов Луценко і не словом, а ділом показав хто насправді формує інвестклімат.
Читайте також: Кого з корупціонерів "врятує" скандальна правка до закону про Антикорупційний суд
Потім Генпрокурор ще запостив, що прокуратура знайшла численні порушення в діяльності нової пошти. Від наркотиків до відмивання грошей. Потім було три місяці тиші. І ось – все, немає складу злочину. Причому ця новина, на відміну від фанфарів на початку – вийшла скромною такою, непомітною.
Власне, цей фінал був трохи передбачуваний. Ще на початку, після обшуків та голосних заяв, прес-секретар Генпрокуратури повідомила, що Луценко взяв справу під свій персональний контроль. І якщо докази не знайдуть, то справу закриють.
Як ця ситуація взагалі і заяви ГПУ зокрема звучать для інвестора: "Чувак, в будь-який момент безпідставно до тебе можуть ввалити чуваки з посвідченнями. Тобі вони персонально теж можуть ввалити. Але ти не хвилюйся, якщо вони нічого не доведуть, то тебе трохи покошмарять, ну може заберуть комп'ютери, арештують якісь гроші, але чисто символічно, ти ж не винен. Тому буквально кілька місяців, і якщо нічого не знайдеться, то ти навіть не сядеш. Інвестуй, бро. До речі, пострибай, о, чуємо щось на рахунках дзеленчить. Точно інвестуй".
Проблема Генпрокуратури і інвестклімату вона скоріше ментальна. Там ніхто не мислить такими категоріями і вимагати від них цього це як змушувати сліпого описати зелений колір. На цю піар-спецоперацію Генпрокуратура витратила якусь – чималу – кількість ресурсу. Ну банально, зарплатня співробітників, які готувались, мабуть, потім поїхали на обшук в чотирьох містах. Бензин там. Знову ж таки прес-секретар час витратила, пост у Facebook писала.
Так ось, може генпрокурор продасть кілька кімнат із свого будинку на 800 квадратів і відшкодує ці марні витрати? Ну в бізнесі це так працює – коли ти робиш якісь безглузді і неефективні кроки – ти втрачаєш свої гроші. І коли такі кроки робить генпрокурор – свої гроші знов втрачає бізнес, а в ГПУ роздають премії. Так вони ніколи не навчаться.
Читайте також: Національна гра у піжмурки: хто стоїть за гральним бізнесом в Україні
Луценко регулярно звітує у Facebook про прочитані дуже розумні книжки. Детективні серіали різні. Там практично в кожній серії є момент типу "я навіть не піду за дозволом на обшук, в нас явно недостатньо доказів". "Ти мусиш допрацювати, з цим нам навіть соромно буде підходити до фігуранта з питаннями".
Там в 15 хвилинах діалогів відповідальності – і репутаційної, і фінансової і кар'єрної – більше, ніж в 15 роках ГПУ. І не треба казати – це ж серіал. Так, це серіал там штампи. Так, там репутація навіть в штампах. В нас про репутацію знають як про інвестклімат. Але ж про гроші точно в курсі. Най би конвертували.
І скаже Юрій Вітальович, під час сніданку жінці своїй, Ірині Степанівні: "Кохана, під Новий рік ми проведемо блискучі обшуки в google за фінансування тероризму! Це буде фурор. Про це напишуть у всіх новинах світу". А вона його як наверне статуеткою "Жінка третього тисячоліття" зі словами: "Юра, ми ще за попередній обшук не розплатились. Жери мовчки". А за вікном сходитиме сонце.