Посткомуністичне прозріння Болгарії
1 лютого у День пам'яті та поваги до жертв комуністичного режиму президент Болгарії Румен Радєв вперше за час свого перебування на посаді взяв участь у церемонії вшанування пам'яті біля меморіалу жертв режиму.
Варто знати Зараз у Путіна останній шанс
До цього він не критикував репресивний комуністичний режим, а його Болгарську соціалістичну партію вважають прямою наступницею Болгарської комуністичної партії.
Що це було? Прозріння чи усвідомлення, що треба визначатися, за кого Болгарія у новітньому протистоянні Заходу і Росії – прямої наступниці СРСР?
Рівень напруги: 1 із 3.
Румунський ривок
Тим часом Румунія дочекалася гарних новин. 2 лютого Пентагон заявив, що відправить 2000 вояків до Європи. При цьому контингент із тисячі осіб, що нині розміщений у Німеччині, переведуть до Румунії.
З аналогічними ініціативами виступає Франція. Про готовність допомогти Румунії в межах НАТО з лютого заявив міністр закордонних справ Франції Ле Дріан під час візиту до Бухаресту.
Румунська та французька сторони також обговорили перспективи військово-технічної співпраці – зокрема перспективи втілення мільярдного контракту від 2019 року, згідно з яким французька Naval Group має побудувати для Румунії корвети Gowind та удосконалити два румунських фрегати у співпраці з румунською Santierul Naval Constanta.
Проте не лише із західними партнерами вела діалог Румунія минулого тижня. Знайшовся час і на діалог зі сходом. Румунський міністр енергетики Вірджіл Попеску поспілкувався зі своїм азербайджанським колегою Парвізом Шахбазовим.
Румуни заявили, що готові співпрацювати з азербайджанським гігантом Socar у сфері виробництва електроенергії та на ринку хімічних добрив і навіть анонсували побудову азербайджано-грузино-румунського підводного кабелю в Чорному морі для транспортування електроенергії.
Електрика була й предметом українсько-румунських переговорів. Зокрема, "Укренерго" підписала оновлену угоду з румунським оператором Transelectrica S.A. у відповідності з вимогами ENTSO-E.
Рівень напруги: 1 із 3.
Реверанс Угорщини перед Кремлем
Головним героєм політичних новин в Угорщині минулого тижня став прем'єр-міністр Віктор Орбан. Він зустрівся у Москві з президентом Росії Володимром Путіним.
Угорський лідер резюмував розмову як дуже вдалу для його країни, оскільки сторони попередньо домовилися збільшити обсяги постачання російського газу до Угорщини, поглиблення партнерства у транспортній сфері та можливе виробництво вакцини Sputnik V у країні.
Крім цього Віктор Орбан на зустрічі заявив, що санкції, запроваджені проти Росії країнами Заходу (за окупацію Криму), насамперед завдали шкоди не російській, а угорській економіці.
Також він сказав, що сподівається на зближення позицій НАТО та Росії для укладання взаємних домовленостей про мир і безпеку.
Угорський посадовець підкреслив, що вважає перемовини єдиним можливим шляхом вирішення російсько-українського конфлікту. Він додав, що нині немає потреби розміщувати додаткові сили НАТО в Угорщині, попри складну безпекову ситуацію в регіоні.
А наприкінці тижня секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов в інтерв'ю сказав, що Угорщина нещодавно заблокувала приєднання України до Об'єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО. Угорський уряд поки не коментував цієї інформації.
Ознайомтеся Може статися справжній "країнопад": про що домовилися Путін та Сі Цзіньпін
Зрештою минулий тиждень в Угорщині почався страйком вчителів у найбільших містах країни, анонсований раніше двома найбільшими профільними профспілками. Працівники шкіл відмовлялися проводити два перших уроки на знак протесту проти низьких зарплат.
За інформацією організаторів акції, у ній взяли участь понад 20 тисяч вчителів, хоча очікуваним числом були 50 тисяч учасників. Міністр людських ресурсів Угорщини Міклош Кашлер назвав страйк далеким від успіху, оскільки, за його словами, в акції взяли участь не більше 20% педагогів країни.
Рівень напруги: 2 із 3.
Польське турне
Партнер Віктора Орбана за зустрічами європейських консерваторів прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький в один день з угорським колегою відвідав іншу столицю – Київ. Голова польського уряду зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським і прем'єр-міністром Денисом Шмигалем.
Під час візиту Матеуш Моравецький повідомив, що його країна готова надати українській стороні для зміцнення обороноздатності боєприпаси, артилерійські снаряди, легкі міномети, розвідувальні дрони, переносні зенітно-ракетні комплекси Grom та іншу оборонну зброю.
Також прем'єр-міністр Польщі підтвердив, що обидві країни просунулися у вирішенні суперечностей щодо взаємних дозволів на транспортування вантажів.
У Києві Матеуш Моравецький зустрівся з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем / Фото з твітеру Матеуша Моравецького
Невдовзі голова Ради міністрів Польщі відвідав Чехію. Там Матеуш Моравецький разом з чеським прем'єром Петром Фіалою підписав угоду про припинення тривалої суперечки щодо вугільної шахти в Туруві на кордоні двох країн. Офіційна Варшава, яка вже зіштовхнулася з 68 мільйонами штрафів від ЄС у цій справі, зобов'язалася виплатити Празі 45 мільйонів євро для врегулювання ситуації.
Також минулого тижня польська влада запропонувала рішення для розв'язання іншої суперечки – з Єврокомісією. Президент Польщі Анджей Дуда оголосив про подання законопроєкту, який передбачає ліквідацію Дисциплінарної палати Верховного Суду.
Рівень напруги: 1 із 3.
Несподівана симпатія Словаччини до Москви
Обговорення загроз безпеці України та Європи з боку Росії отримало несподівану змінну в медіа Словаччини. В опитуванні агенції Focus для телеканалу Markíza 44% респондентів назвали США та НАТО винними за зростання напруженості на російсько-українському кордоні та в країнах Балтії, а майже 35% – власне Кремль.
Найбільше тих, хто покладає відповідальність за ситуацію на Захід, – серед прибічників правої партії Republika, політичної сили колишнього прем'єра Роберта Фіцо SMER і соціал-демократичного об'єднання Hlas.
Також минулого тижня, попри критику опозиції та протести, міністр оборони Словаччини Ярослав Надь і державний секретар США Ентоні Блінкен підписали угоду про співробітництво у сфері оборони. Документ передбачає створення правової основи для поглиблення співпраці двох країн щодо безпеки та координації дій у цій сфері. Угоду має ратифікувати словацький парламент і підписати президентка Словаччини.
Рівень напруги: 2 із 3.
Злободенно Росію дедалі глибше затягує у вир
Бухарестська дев'ятка – на боці України
До подій довкола України не лишилася байдужою Бухарестська дев'ятка. До участі в міністеріалі цього об'єднання минулого тижня вперше запросили й міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу.
Він скористався цим, аби нагадати, що державам Бухарестської дев'ятки добре відома концепція сфер впливу, (адже вони були під радянською окупацією в минулому), детально проінформувати колег про збільшення російських військ на українських кордонах та на тимчасово окупованих українських територіях.
Зі свого боку низка країн "дев'ятки" пообіцяла допомогти Україні посилити її безпекові спроможності, кіберзахист та економічну стабільність.
Рівень напруги: 1 із 3.
Молдовські музичні інтриги
А от Молдова цього разу могла б і не потрапити до нашого дайджесту, якби не фольклор, рок-н-рол, потяг "Кишинеу – Бухарест" та Євробачення!
Річ у тім, що на Євробаченні Молдову цього року представлятиме легендарний Zdob și Zdub & Frații Advahov з піснею Trenulețul (події розгортаються в потязі Кишинеу – Бухарест).
Однак, як це подекуди буває з Євробаченням, звучатимуть не оригінальні, а трохи видозмінені слова пісні.
Комітет конкурсу вбачив у оригінальних словах пісні непрямі заклики до об'єднання Румунії та Молдови і відтак, щоб уникнути додаткової політики і на без того політизованому конкурсі, попросив молдовський гурт внести корективи, а ті чемно зголосились на таку пропозицію. Готуймось разом з Румунією голосувати за музикантів-сусідів?
Рівень напруги: 1 із 3.