Украина создала "Шария" и преподнесла Кремлю на блюдечке

Звісно, найпростіше сказати, що Кремлівські голови винахідливі та безжалісні у методах гібридної війни. Втім, якщо уважно розібратись у деталях, то вийде, що саме Україна створила "шарія" і піднесла цей медійний інструмент Кремлю на блюдечку з блакитною облямівкою.

За темою Перекази на 670 тисяч євро: Бутусов показав докази фінансування Шарія Росією

Відбулось це не навмисно, а виключно завдяки непрофесійності та безсистемності знешкоджувальних дій. 

Далі будуть викладені мої оціночні судження, які ґрунтуються на аналізі інформації з відкритих джерел і я маю на це право(це я для суду пишу, раптом що).

З 2011 по 2021 Україна хотіла обґрунтовано притягти Шарія до кримінальної відповідальності за двома провадженням, але через непрофесійність так і не змогла цього зробити.

Під страхом перетворитись з так званого політичного біженця на звичайного злочинця, людині звісно довелось демонструвати політичну боротьбу в екзилі з усіма, хто був за цей час при владі в Україні. Бо тільки демонстративна відчайдушна політична боротьба дає шанс, що ЄС не видасть його Україні. Тож, 10 років, які зволікала Україна, – стали в нагоді Шарію для розгону шаленої політичної активності.

Назад у нього дороги немає.

Але замість того, аби довести до кінця розпочаті кримінальні провадження, у квітні 2019 р. Шевченківський районний суд Києва відмовився ініціювати екстрадицію, скасував розшук і заочний арешт Анатолія Шарія, а також повернув його справу щодо перестрілки у Макдональдзі на додаткове розслідування в прокуратуру. А у вересні 2019 рішенням Солом'янського суду міста Києва повернули на додаткове розслідування та зняли з розшуку і по другій справі за ст. 383 Кримінального кодексу.

Йдеться про обвинувачення в інсценуванні замаху на самого себе. Визначальним критерієм для суду стала необхідність перевірки доводів підсудного та його захисника, щодо можливої фальсифікації даної кримінальної справи, як одного з елементів його переслідування в державі, що стало наслідком отримання статусу політичного біженця.

Не бачу сенсу розбиратися, яка ланка тут непрофесійно спрацювала – чи на стадії досудового розслідування, чи судового, бо це все держава, яка програла Шарію. Адже провадження були відкриті ще у 2011 році – тож на розслідування і доказування вини був час.
Власне, як був час і на співпрацю з країнами ЄС. Скажімо, Литва ще у 2015 році почала перевірку щодо позбавлення Шарія статусу політичного біженця. Тож, була можливість допомогти всіма силами задля пришвидшення процесу.

Цікаво Литва оголосила Шарія персоною нон ґрата та анулювала всі його документи

І от зараз, нібито з'явився шанс на екстрадицію, адже Литва позбавила Шарія статусу біженця. Втім, формально, є підстави для відмови у видачі, бо йому оголосили підозру у державній зраді. А це не загально кримінальний злочин, а злочин у сфері політики. Тобто, з одного боку – нарешті діяльність Шарія викликала підозру у державній зраді, з іншого – ми повинні розуміти, що саме через цю статтю допомагати нам ніхто не буде. А розслідування тих злочинів, по яких ми могли розраховувати на міжнародну допомогу, Україна провалює. Тож, тепер все залежить від позиції та законодавства країни його перебування – наразі Іспанії, якщо він там.

Найбільш технічно можливе у цій ситуації – лише заочне засудження, та й то, якщо не будуть розслідувати 10 років – як це сталось з попередніми двома провадженнями.

Ще одна стратегічна помилка – наші правоохоронці та дипломати не використали привід для ефективної міжнародної допомоги, який був просто подарунком долі. Йдеться про історію зі звинуваченням у статевому злочині проти дитини (ймовірно, племінниці).

Там дуже заплутана історія.

Звинувачувала нібито сестра, яка живе у Нідерландах. По тій історії у 2015 був позов Шарія до Оболонського суду Києва проти своєї сестри. У позові була вимога до сестри спростувати інформацію про те, що він педофіл та злодій, а його співмешканка Ольга Бондаренко займається проституцією. Суд відмовив Шарію у задоволенні позову. Був ще один позов – до російського суду. Шарій оскаржив інформацію поширену російським адвокатом про нібито кримінальне провадження у Нідерландах. Російський суд задовільний позов Шарія, але журналісти BBC не змогли відшукати даний позов в картотеці суду.

Історія цікава у двох площинах:

– як привід налагодити грамотну співпрацю з поліцією Нідерландів, країнами ЄС, Інтерполом та Європолом – і без жодної політики розібратись – було/не було;

– якщо все це правда, то є привід нашим спецслужбам перевірити, а чи раптом не шантажує нашого громадянина Російська Федерація.