Гібридний маневр України: за рік зможемо уразити Москву крилатими ракетами

Успішність цієї стратегії залежить від здатності держави нейтралізувати внутрішні і зовнішні перешкоди, а також – розчистити зони галузевого спротиву, які багато років гальмують технологічне оновлення.

Читайте також: Мирними угодами бойові дії не припинити, – Бутусов

Ідеться про пошук інноваційних та фінансових ресурсів, а також про дорожню карту адміністративних рішень. Зауважимо, що за останні роки у галузі зроблено окремі принципові кроки.

Нарешті, маємо державне оборонне замовлення (ДОЗ). Більше того, оборонна галузь вже працює за трирічним циклом планування держзамовлення. Втім, попри це позитивне зрушення, його реалізація все одно залежить від Мінфіну і річного бюджету Міноборони. Адже трирічне планування щороку потребує узгодження із наявним у військового відомства фінансуванням.

Відзначимо початок переорієнтації ВПК у бік урядової компетенції. 1 березня головою Міжвідомчої комісії з питань ВПК при РНБОУ призначено заступника міністра Мінекономрозвитку Юрія Бровченка. Прихід на відповідальну посаду урядовця – реальний механізм координації з боку МЕРТ (Міністерство економічного розвитку і торгівлі – "24") у частині узагальнення пропозицій інших ЦОВВ (центральні органи виконавчої влади – "24") у питаннях ВТС.

21 лютого призначено нового генерального директора ДК "Укроборонпром" Павла Букіна. Його, на відміну від колишнього голови концерну Романа Романова, вважають поміркованим технократом, позбавленим політичних амбіцій, який здатний забезпечити розвиток галузі в умовах війни і президентської кампанії.

Третім важливим чинником стало посилення ролі Наглядової ради Укроборонпрому, до складу якої призначили авторитетного експерта Тоні Тетера (США), колишнього голову Агентства провідних оборонних дослідницьких проектів DARPA Міноборони США. Він опікуватиметься інноваційним розвитком Концерну.

За інсайдерською інформацією, ці три рішення – меседжі у відповідь на неодноразові запити міжнародних партнерів, які нарікали на засилля ручного управління у процесах менеджменту стратегічної галузі.

Що не зроблено

Із найболючішого – це гальмування із запровадженням системи справедливого ціноутворення для підприємств учасників ДОЗ. Наразі діє положення про норму прибутку у 30% на власне виробництво і 5% на закупівлі комплектуючих, зокрема імпортні. Водночас у Міноборони її "девальвували" до 20% і 1% відповідно, надавши ці показники підрозділам внутрішніми документами. Тепер там не приймають розрахунково-калькуляційні матеріали із нормою вище 20% прибутку. І принципово – не враховують у розрахунках відсотки за отримані кредити. Більше того, в Міноборони передбачають у контрактах право замовника на одностороннє розірвання контракту у випадку відсутності фінансування.

З огляду на ці дискримінаційні положення підприємства позбавлені можливості кредитуватися, планувати виробництво і інвестувати у нові озброєння. Коштів у рамках ДОЗ вистачає виключно на закупівлю матеріалів і комплектуючих, виготовлення продукції, зарплату і податки.

Урядові лобісти до останнього хиталися, але, зрештою, не наважилися запровадити справедливі правила прибутку для підприємств у рамках виконання ДОЗ. Якби це рішення було прийнято, воно би незначною мірою підвищило ціни на продукцію для армії, але водночас запустило ринкові механізми у галузі. І таким чином оздоровило би підприємства, оптимізувало виробництво, а в подальшому – вплинуло на зниження цін. Тож це адміністративне рішення лишається першочерговим урядовим боргом на наступний рік.

Експерти відзначають наміри держави лібералізувати галузь, аби залучити на підприємства Концерну технологічний і інвестиційний потенціал приватних виробників.

Створення СП із закордонними партнерами – один із основних інструментів залучення інвестицій у створення сучасних технологічно прогресивних видів озброєння, – зазначає новий куратор "оборонки" Юрій Бровченко.

Перший крок назустріч приватним виробникам – надання їм права самостійного експорту. Однією із перших ініціатив Павла Букіна на посаді голови держконцерну стало рішення делегувати підприємствам усіх форм власності експортні повноваження. На його думку, це посилює конкуренцію і прискорить технологічне оновлення концерну. Держава залишить за собою контроль і сертифікацію виробництва. Букін переконаний, що потенціалу держконцерну достатньо, аби витримати конкуренцію. А натомість приватних виробників це рішення стимулюватиме інвестувати у наукові розробки.

Читайте також: Приголомшлива "знахідка": майже 200 одиниць військової техніки виявили на Житомирщині

В умовах обмеженої рентабельності підприємств ОПК у рамках оборонного замовлення експорт лишається основним фінансовим джерелом, здатним залучити інновації у виробництво, а нові озброєння – у війська. Попри природнє бажання влади і суспільства в умовах війни обмежити конвеєр національної оборонки інтересами власного війська.

Близько 85% доходів Укроборонпрому становить збройний експорт, що в умовах агресії посилює наш оборонний потенціал, – каже Павло Букін. Україна займає близько 1% світового ринку озброєнь. Для нас важливо зберегти позиції експортно-орієнтованої країни. Адже це – маркери національного інноваційного розвитку. Експорт ОВТ стимулює наш високотехнологічний сектор. Ідеться про розвиток наукомістких шкіл, що зберігає за Україною статус держави високих технологій.

Наразі не менше 90% створених у військовій промисловості зразків ОВТ – заслуга військового експорту. На ентузіазмі і за рахунок спецекспортерів профінансовано десятки важливих наукових та дослідно-конструкторських робіт. Частина з них стали сучасними конкурентними зразками ОВТ. Завдяки пакистанському танковому контракту спеціалісти київського КБ "Луч" створили тандемний високоточний боєприпас "Комбат". Він став основою для подальшого розвитку в Україні високоточної зброї, яка наразі за багатьма характеристиками не поступається світовим зразкам. "Скіф", "Сармат" і "Корсар" – ключові зразки озброєнь, що визначають рівень боєготовності і захищеності держави.

Проект модернізації винищувача МіГ-29 відпрацьовано під час виконання контракту с Азербайджаном. У рамках поставок до цієї країни партії модернізованих гелікоптерів Україна відпрацювала керовану надзвукову ракету. За рахунок реалізації модернізованих ЗРК маємо власну версію модернізації цих систем.

Наразі здійснюються держвипробування системи управління бойовим гелікоптером, після чого Україна матиме модернізовані зразки Мі-24 і Мі-8, здатні вести бій у темряві за будь-яких погодних умов. Ефективність таких інвестицій довели наші союзники американці у районі Дейр-ез-Зор, де їхні бойові вертольоти уночі, граючись, стерли на сирійській пил сотні кремлівських найманців без жодних шансів для останніх.

Важливо усвідомлювати, що спецекспорт – ключова нагода України протидіяти агресії Кремля з огляду на фактичне ембарго Європи на постачання нам летальної зброї і багатьох комплектуючих. Причому це неоголошене ембарго часом переростає на протидію Україні. На думку директора Національного інституту стратегічних досліджень Володимира Горбуліна, держави, які нас політично підтримують, стурбовані нашою співпрацею із деякими арабськими державами і Туреччиною.

При тому, що Україна ніколи не порушувала міжнародного режиму контролю ракетних технологій. "Ми створюємо ракети для власного війська – дальністю до 500 км, а для інозамовників — до 280 км. Хоча в умовах війни з ядерною державою маємо право вимагати перегляду правил гри в галузі створення нових озброєнь. Нам необхідно створювати ракети на кордоні з дальністю ураження до 1500 км", – наголошує Горбулін.

Заява патріарха українського ОПК є знаковою, з огляду на його поінформованість станом справ і вміння мислити стратегічно. Адже відстань між Києвом та Москвою сягає однієї тисячі кілометрів. А наша крилата ракета "Нептун", призначена для ураження бойових кораблів і транспортних суден водотоннажністю до 5 тисяч тонн, хоча і розрахована на дальність ураження 300 км, та має перспективи наростити цей показник уп’ятеро.

На думку військового експерта, директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, за умови збільшення паливного баку "Нептуна" удвічі чи утричі відстань ураження перевищить 1000 км. Відтак можна стверджувати, що і 1500 км для цієї ракети не є захмарним показником. Зауважимо, що українські розробники створили цей зразок самостійно, без жодної фінансової чи технічної допомоги іноземних держав.

Це – національний проект, у якому немає залежності від іноземних партнерів, що важливо з огляду на відмови окремих західних оборонних компаній постачати Україні такі зразки або комплектуючі до них, – переконаний Сергій Згурець.

Відтак, заява Володимира Горбуліна може бути першим кроком з легалізації подальшого розвитку перспективного для України проекту "Нептун". Адже потенціалу цієї крилатої ракети вистачає не лише для захисту українського узбережжя від загрози ЧФ РФ, але і для формування неядерного оборонного щита країни.

Іншим компонентами такого щита мають стати РСЗВ "Вільха" із керованим 300-мм ракетним боєприпасом. Експерти підтверджують її здатність вражати цілі на відстані до 120 км, із відхиленням на максимальної дальності не більше 7 м. Окрім "Вільхи", розробляється ОТРК "Грім-2" на базі твердопаливної балістичної ракети. Дальність її дії – 280 км. Секретар РНБО України Олександр Турчинов оголосив про заплановане серійне виробництво "Вільхи". Взяття крилатої ракети "Нептун" на озброєння ЗСУ він прогнозує із наступного року. ОТРК "Грім", за оцінками військових експертів, зможуть прийняти на озброєння через три роки.

Таким чином Україна впритул наблизилася до утворення оборонного неядерного ракетного щита. Згадані та деякі інші розробки це фактично підтверджують. Наявність у нас високоточної і потужної зброї "довгої руки" викликає занепокоєння як у РФ, так і у західних партнерів. Ворогу можемо поспівчувати. А партнерів мусимо переконувати у необхідності військового посилення України. Адже наявність на наших кордонах укріпленого геополітичного буферу між цивілізованим світом та РФ – в інтересах цього самого світу. З огляду на це є безглуздям перешкоджати природньому прагненню України захиститися від непрогнозованої політично нестабільної території.

Читайте також: Яке місце посіли ЗСУ в рейтингу армій світу: неочікуваний результат