А потім на вулицю вийшли протестувальники. Вони вимагали вибачень від росіян, негайного видворення Гаврилова, відставки грузинського парламенту, очільника МВС та Служби безпеки.
Читайте также: Телеміст Україна – Грузія: головні тези
Що зараз відбувається в країні, а також, чого ще очікувати Україні та Грузії від Росії в інтерв'ю з громадським діячем і політичним експертом Бачо Корчилавою.
Чому тисячі людей знову вийшли на Майдани?
Тому що не може в кріслі голови парламенту незалежної країни Грузія сидіти людина, яка визнає окупацію Абхазії та Південної Осетії. Це маразм, якщо вдуматися, він являється православним комуністом Тому тут, з точки зору законодавства, ніякого криміналу не відбулося.
Це ж просто крісло ти посидів та й пішов?
Це символ державної влади. Коли ми починаємо закривати очі на речі, які важливі для нас. Відбувається компроміс совісті.
Бачо Корчилава
Де ця грань? Де можна, а де не можна?
Як тільки ти починаєш закривати очі на те, що агресор може сісти в крісло, яке є символом країни Це лише крісло, але це грань.
Як сталося так, що він зміг сісти у це крісло?
Це самоокупність факторів. Перше – людська тупість, друге – це абсолютна непідготовленість двох молодих політиків. Один з них – це вже колишній народний депутат. Він склав повноваження і пішов у політичне небуття, розуміючи, що йому не пробачать.
Сергій Гаврилов у кріслі спікера
Другий – це голова парламенту, який підписав всі ці документи. І спроба влади розказати, що це була помилка протоколу, не спрацювала. Тому що протокольні історії підписує голова парламенту і цей же голова незалежної Грузії встав з цього крісла і посадив якогось православного комуніста. Йому це й коштувало посади.
Насправді, з тих вимог, що вимагала опозиція, всі виконані, окрім відставки міністра внутрішніх справ.
Які території окупувала Росія?У серпні 2008 року Росія окупувала 20% території Грузії, створивши дві так званих держави – Абхазію і Південну Осетію, і згодом визнавши їх незалежність. Ці регіони вже понад 10 років існують виключно на дотації від РФ. Визнали їх лиш декілька країн, після анексії цих регіонів Грузія припинила дипломатичні зв’язки з Росією.
Події продовжуються і зараз. Люди щовечора виходять. Що вони хочуть? Скільки людей виходить?
Бувають дні, коли виходить 5 тисяч людей. Буває, коли 1 тисяча.
Для Грузії 5 тисяч – це багато? Скільки людей у Тбілісі живе?
Трохи менше мільйону. Характерна риса цієї акції – у них не беруть участь політики. Це акція, яку розвиває молодь. Вони запевняють, що не допустять того, щоб наша незалежність та суверенітет був розтоптаний якимось людьми з прізвищем Гаврилов.
Чи це буде кінець?
Кінця не буде ніколи. Поки існуватиме Грузія – кінця не буде.
Звільнять міністра і люди розійтися?
Підуть готуватися до виборів. У 2020 році будуть обирати за новою системою.
Дивіться відео про антиросійські протести в Грузії:
Проти чого грузини можуть вийти?
За свою свободу та незалежність. За питання виживання держави. У грузин ніколи нічого не робиться заради пенсій, потурань чи низьких тарифів. Грузини зараз платять один з найвищих тарифів електроенергетики.
І це не призведе до того, що ви вийдете на майдан?
Такі ціни, що ми можемо зробити.
Корупційна складова там є?
Ні.
Интересно! Війна Росії з Грузією та Україною: хроніка подій
Тобто, люди готові платити чесно чесні тарифи, нехай і дорогі?
Так. 2008 рік був гарним маркером, коли відбулося відкрите вторгнення, то тоді навіть опозиція, яка сильно ненавиділа президента Міхеїла Саакашвілі, сказала, що вони відмовляються від будь-якої критики. У період війни вони вважали це недоцільним.
Війна пройшла і через 11 років у вас сидить Гаврилов у президії?
Тому що ті політики, які прийшли, вони відносно молоді.
У нас зараз також буде кількасот нових політиків у парламенті
Нехай вчать історію. Грузинська історія у багато чому є повчальною для України. Точно так само, як українська – для Грузії.
Тому я вас і покликав на інтерв’ю. Мені здається, що Грузія – це міні-модель, на якій ми можемо багато чому вчитись. Так, у нас є розбіжності – у вас люди не вийдуть через тарифи.
А скільки разів українці вийшли через тарифи?
Вони вийшли у 2019 році та проголосували
Ні, голосування – це не протест, це протестне голосування.
Більше – дивіться у відео.