Приємно, коли твою країну хвалять, але подумалося про інше.
Читайте також Рішення було прийняте дуже швидко, за один день, – Буданов про евакуацію з Афганістану
Якраз напередодні знайома, що жила в Боснії, згадувала, як їй тамтешні мешканці, зачувши, що вона з України, ледь не руки цілували, дякуючи за наших миротворців 1995-го – наші тоді врятували в Боснії 10 тисяч душ, ціле мусульманське селище (Жепу), не допустивши другої Сребреніци, тоді як голландці просто здали мирне населення генералові Младічу на заріз і перепуджено вшилися.
Прекрасно про це пише Славенка Дракуліч у "Вони б і мухи не скривдили", прекрасний фільм-звинувачення "Quo Vadis, Aida?" – про Сребреніцу, зокрема, й про ганебне поводження голландських миротворців – зняла торік Ясміла Жбаніч, це взагалі один з обов'язкових до перегляду фільмів цього століття!).
До теми Геноцид у Сребрениці: Караджич проведе решту життя у британській в’язниці
І як же воно так цікаво виходить, що наших козаченьків тільки оце тепер помічено – які вони круті: тільки після того, як об них російська армія обламала зуби?..
А тепер, може, завдяки цим – і тих, з 1995-го згадають?..
І ми згадаємо. І вже не повіримо, коли нам казатимуть, ніби ми "small nation". А відповідатимемо, що ми взагалі-то споконвіку – найкращі воїни, народ кшатріїв, у нас і в гімні так співається: "докажем, що ми, браття, козацького роду".
А хто про це не знає й вирішив, ніби нас можна так само легко перелякати, "зробивши козу", як генерал Младіч голландців або Путін Європу, – той хай потім нарікає на себе.