“Медовий місяць” з північними сусідами на початку президентства Віктора Януковича давно скінчився. Українська влада живе в реаліях, коли домовлятися з росіянами дуже важко, а інколи просто не можливо.
Особливо, це стосується домовленостей про зниження ціни на російських газ. Переговори вже тривають не один місяць, а “воз і нині там”.
Уже були радісні посмішки під час підписання угоди пролонгації перебування Чорноморського Флоту РФ до 2042 року
і обіцянки на зниження ціни на газ. Проте, це швидше виявилось програшем України. Знижка в 100 доларів є, проте ціна за тисячу кубів залишається надвисокою для української промисловості.
Сьогодні вже 9 січня, а про переговори ми нічого не знаємо і не чуємо. Державний бюджет працює більше тижня з ціною в 416 доларів за тисячу кубометрів.
Однак, є заява, яка розпочала новий політичний рік міждержавних відносин.
“Зміна законодавства визнаватиме громадянина України ТВАРИНОЮ. Оскільки в Україні, як у всьому світі, чинним законодавством передбачено, що здоров'ям людей займаються особи, які мають спеціальну медичну освіту. А харчування, як відомо - 70% всіх проблем зі здоров'ям” , - сказав керівник Росспоживнагляду Геннадій Онищенко.
Погодьтесь, обурливі і зневажливі слова щодо українців. Спробую розшифрувати суть.
Тут є кілька моментів. Перший полягає в тому, що іноземний високопосадовець порівняв громадян іншої держави із тваринами, тим самим образивши усіх, хто живе в Україні. Ми самі знаємо якість українських продуктів харчування і без Онищенка.
Якщо російських санлікар піклується про здоров'я росіян, то він просто міг попередити їх про продукцію українського виробництва, яка МОЖЕ бути неякісною і зашкодити здоров'ю споживачів. Як, наприклад, це було з епідемією в Європі минулого року.
Чомусь Онищенко тоді не дозволяв порівнювати європейців із тваринами, котрих годували огірками з невідомою заразою.
Ще факт. Росія вже давно ввела обмеження на імпорт деяких продуктів харчування з України. Лише восени частково Росспоживнагляд зняв ембарго на імпорт, зокрема, кисло-молочної продукції, а саме сортів твердих сирів.
Момент другий — велика політика. Так у Росії вже заведено в останні роки, що фактично санкції на продукти харчування є своєрідним попередженням. Згадаймо заборону на ввезення мінводи “Боржомі” і грузинського вина в Росію, яке прибирали з поличок супермаркетів працівники держорганів у 2006 році. А у 2008 році розпочалась російсько-грузинська війна.
Молдавське вино теж було заборонено у 2006 році. І це стало своєрідною відповіддю на рішення Кишинева оголосити в календарі День радянської окупації, а російські війська в невизнаному Придністров'ї назвали окупаційними. А ще раніше, у 2005 році, вже екс-президент Молдови Воронін запросив напередодні виборів “президентів-революціонерів” Віктора Ющенка і Михайла Саакашвілі.
Обмеження, як я писав вище, стосувались і українських товаровиробників. На думку одразу спадає звернення Дмитра Медведєва до українського народу зробити вибір на будь-якого кандидата аби тільки не за Ющенка.
Напрошується висновок: чи не є заява Геннадія Онищенка про можливе закриття кордону для харчів з України своєрідним попередженням Президенту Януковичу, котрий “чомусь” ніяк не може домовитись про ціну на газ і віддати ГТС із залишками стратегічних підприємств росіянам?
Дивує ще одне. Чому мовчить вітчизняний МЗС? Дивно чути, що українські дипломати і політики не хочуть бути “бідними братами” для Європи, проте для росіян такої позиції немає. Хіба не повинні чиновники відповісти на заяву, яка може істотно вплинути на товарообіг, який і так не на нашу користь, між Україною і РФ? Варто українським дипломатам, політикам заспокоїти і Онищенка, і українських товаровиробників, і російських споживачів про те, що українські продукти залишатимуться якісними, смачними і недорогими.