Приватизація держбанків: хто та чому гальмує процес

У свою чергу цілком обґрунтованими виглядають і вимоги щодо "безпеки звітування" та звільнення із посади глави НБУ Валерії Гонтаревої. За умови, що фракції "Блоку Юлії Тимошенко" вдасться примусити, а можливо схилити колег із опозиції, чи інших небайдужих горю ошуканих вкладників фізичних та юридичних осіб, прийняти офіційне рішення у вигляді постанови (за результатами заслуховування звіту Гонтаревої В.О.) про звернення до НАБУ з вимогою про реєстрацію кримінального провадження та розслідування правомірності її дій за час перебування на посаді, можна розраховувати, що історія, цілком вірогідно матиме своє продовження і під час передвиборчої гонки і в подальшому.

Читайте також: Доля Нацбанку: як вплине призначення нового голови на банківську систему України

Іншою, не менш важливою подією у сфері банківської діяльності від початку року варто вважати, проведену нещодавно презентацію "Стратегії розвитку державних банків", яку очікували з часу націоналізації "Привату". Загальна частка державних банків на ринку відповідних послуг зараз становить близько 55%, які розподілені наступним чином: за "Ощадом" – 17%, "Приватом" – 20%, "Укрексімом" – 13% , "Укргазбанком" – 5%. На кінець строку, на який розрахована Стратегія, за розміром активів в "Ощаду" повинно залишитись 16 % ринку, "Привата" – 18%, "Укрексіму" – 7%, а "Укргазбанк" з 2020 року припинить державне плавання.

Цікавим є те, що 20% акцій "Ощаду", за великим рахунком перша реальна частка капіталу, яка повинна перейти у власність інвестора, планують продати лише у 2020 році, ще 25% тільки у 2022 році, того ж таки року планують реалізувати 100 акцій "Привату", а ось до 20% "Укрексіму" вперше умовно вийдуть на ринок лише за 3 роки, орієнтовно у 2021 році.

Судячи з усього, наші державні банки рухаються з різною швидкістю і наявність чи відсутність стратегії, яку презентував міністр фінансів Олександр Данилюк, абсолютно не означає, що її буде реалізовано.

Переважна більшість читачів звернули увагу на те, що продаж заплановано на 2020 рік, наступний після виборів. Чим ми при цьому ризикуємо? Для наочності переведу все у гривню, таке сприйняття красномовніше: очікуваний результат реалізації Стратегії до 2022 року, – сукупний по усім банкам прибуток до оподаткування близько 38 млрд грн; рентабельність капіталу 18%; 440 млрд грн доступних для фінансування корпоративного сектору, з них 160 млрд грн для малого та середнього бізнесу; така ж сума доходу для держави у вигляді дивідендів, податків та надходжень від продажу акцій.

Але, у кожній бочці медових очікувань нас завжди очікує не одна, а відразу декілька ложок реальності.

Криються ці ложечки в тому, хто та як управляє та управлятиме тим, у що ми з Вами вже вклали, вважай докапіталізували (без витрат на "Приват") у 2016-2017 роках 36,6 млрд грн, з них Ощаду 19,6 млрд грн, "Укрексім" обійшовся у 17 млрд грн.

Чимало матеріалів доступних для ознайомлення, дозволяють сформувати приблизне розуміння того, чому і продаж, і системні перетворення в організації корпоративного управління гальмуються. Управляють частиною державних банків сьогодні люди, яких складно назвати виключно фінансистами, адже, до певної міри вони – політики або ж залежні від політиків. Далеко ходити не потрібно, очільник "Ощаду," пан Пишний А.Г., будучи близьким до двічі прем'єра Яценюка, відразу після Революції Гідності, 26 березня 2014 року пересів із крісла заступника керівника "Батьківщини" у комфортне банківське сідалище.

Читайте також: Смолій зробить облікову ставку 5% річних замість нинішньої 17%, – банкір

Інший банк, теж державний "Укрексім", який не спростовує інформацію, поширену у ЗМІ про одну із заступників голови правління, – Вікторію Руду. Начебто, протекцію їй при призначенні робив ще пан Колобов (той, що офіційно вже нічого нікому не винен), після відомих подій статус у банку вона не змінила, залишаючись заступником голови правління, більше того, вірогідно саме високий професіоналізм та ще вищі доходи дозволяють протягом минулого року близько 80 днів перебувати з родиною у закордонних відпустках, інші огріхи, як-то: сприяння у призначенні родичі на вагомі посади у банківських структурах, здаються буденністю.

Власне для типового українця описані вище два абзаци не містять нічого такого, що б руйнувало його морально-етичний базис, ми до цього звикли. Проблема в тому, що з такими "традиціями" в управлінні державними банками ми їх не продамо.

Однак, повернімось до суті, як зазначено у Стратегії, ключовим завданням держави як акціонера є створення фінансової цінності і компенсація інвестованих бюджетну коштів, розроблення єдиного підходу до корпоративного управління, далі – звільнення балансів банків від тиску непрацюючих кредитів із мінімальною шкодою для фінстабільності і т.д.

Нещодавно пан Данилюк зазначив:

Держбанки повинні працювати на комерційних принципах. Там повинен бути аполітичний професійний менеджмент і наглядова рада, яка забезпечить додатковий захист від політичного втручання. У цих наглядових радах має бути більшість незалежних членів. Так має бути і так буде. (...) В цілому ж завдання міністерства – щоб банки працювали максимально ринково. Зараз у Верховній Раді знаходиться законопроект (№7180), який передбачає створення наглядових рад у держбанках за новими принципами, коли більшість у них – незалежні члени. Зараз ні в "Укрексімбанку", ні в "Ощадбанку" не працює наглядова рада. І я хочу звернути увагу, що якщо протягом півроку не будуть сформовані незалежні наглядові ради для двох банків – Ощадбанку і Укрексімбанку – нам доведеться переглядати прийняту стратегію.

Саме так, у двох держбанків, у які вкладено 36 млрд грн, які сукупно займають 30% ринку за вартістю активів, просто немає незалежних органів управління, а в "Укрексімбанку" відсутня і стратегія розвитку.

Для контрасту, варто привести інший державни банк, "Укргазбанк", як йшлось вище, його буде продано до 2020 року, він не потребував докапіталізації, а частка його активів на ринку становить близько 6%. При цьому, за підсумками 2017 року рівень його прибутку склав 624 млн грн, у той час як в "Ощаду" 558 млн грн.

Читайте також: Під крилом держави: чому "Приватбанк" став збитковим?

У одному з інтерв'ю голова "Укргазбанку", відповідаючи на питання щодо стратегії державного банківського сектору, зазначив:

Ми заклали основи ще до того, як з'явився перший варіант стратегії, розпочавши реформу системи корпоративного управління у 2015 р. Прийняття рішень колегіальне, працюють комітети, наглядова рада, очолювана незалежним директором, система протидії конфлікту інтересів створена. Найбільші зміни мають відбутися у свідомості співробітників. Ми ще у квітні 2016-го затвердили нашу стратегію на зборах акціонерів, уже в травні 2016-го підписали перший договір з IFC і відтоді активно розвиваємо ідею "зеленого" банку. 2015-го за активами ми були на 17-му місці з часткою ринку менш як 2%, зараз уже на 4-му місці.

Що ж таке корпоративне управління та чому противляться народні депутати, адже законопроект №7180 "…щодо особливостей управління державними банками", внесено до Парламенту ще 5 жовтня 2017 року, він є одним із пакету Законів, які необхідно ухвалити для продовження співпраці з МФО, а наші нардепи, 18 січня відмовились включати його у порядок денний.

Зміни стосуються формування саме органів управління держбанками, якими є загальні збори, наглядова рада та правління.

Загальні збори – вищий орган, повноваження якого здійснюватиме Кабінетом Міністрів України, а виключною компетенцією стане: визначення основних (стратегічних) напрямів діяльності державного банку та затвердження звітів про їх виконання; схвалення стратегії розвитку державного банку, затвердженої наглядовою радою державного банку; призначення та припинення повноважень членів наглядової ради державного банку; затвердження річних результатів діяльності державного банку, в тому числі звіту наглядової ради державного банку про виконання стратегії розвитку державного банку.

Важливою гарантією, яка знайшла своє відображення в Законі, є те, що: вищий орган не має права приймати рішення з питань діяльності державного банку, які не належать до його виключної компетенції. Вищий орган не бере участі в поточному управлінні державним банком.

Наглядова рада, у свою чергу, контролює та регулює діяльність виконавчого органу державного банку з метою виконання стратегії розвитку державного банку, складається із семи членів, з яких п’ять незалежні, а два члени – представниками держави.

Для визначення претендентів на посади членів наглядової ради Кабмін утворює конкурсну комісію (три представники від Президента України та три представники від Кабінету Міністрів України), однак претенденти, серед яких обирає конкурсна комісія, визначаються шляхом відбору виключно із числа кандидатів, поданих компанією з добору персоналу, що має не менше як десятирічний міжнародний досвід надання послуг з добору керівного складу провідних світових банків.

Читайте також: Порошенко ввів санкції проти 4 банків з російським капіталом

До виключної компетенції наглядової ради віднесено:

1. призначення та звільнення з посад голови та членів правління державного банку;
2. затвердження положення про правління державного банку;
3. затвердження звіту правління державного банку;
4. ухвалення рішень про утворення комітетів наглядової ради державного банку та затвердження положень про них.

Після визначення КМУ основних (стратегічних) напрямів діяльності банку наглядова рада забезпечує розроблення та затверджує стратегію розвитку, яка повинна містити очікувані показники результатів діяльності державного банку. Строк повноважень наглядової ради державного банку становить три роки.

Виконавчим органом державного банку є правління. Голова та члени правління державного банку призначаються та звільняються з посади наглядовою радою державного банку за пропозицією комітету наглядової ради державного банку з питань призначень та винагород посадовим особам. Кандидати на посади голови та членів правління державного банку визначаються на умовах конкурсного відбору. Голова та члени правління державного банку повинні сумлінно виконувати покладені на них обов'язки, діяти в інтересах державного банку та уникати конфлікту інтересів.

Ось власне і усе, нічого феноменального чи надзвичайного, всього лише те, що голова правління та, припустимо, лідер фракції у Парламент, яка формує склад коаліції та Кабміну, не будуть пов'язані, а тим самим, один займатиметься нормотворчістю, а інший відповідатиме перед Наглядовою радою за фінансову діяльність очолюваного банку.

Якщо раптом хтось думає, що корупція – це лише отримання хабарів, то цьому етапу, зазвичай, передує наявність можливості впливати на рішення чи дії у держаного управління або фінансів.

Читайте також: Скільки в українських банках "мертвих" кредитів: колосальна цифра