Та-а-акс, що тут у нас? - Високосний рік, неминуча економічна криза, обвал гривні та економічна блокада, погіршення відносин з Росією на “газовому грунті”, прогнозовані ротації у владі, мокра погода та неврожай, неодноразово анонсований кінець світу згідно календаря Майя... Аж жити хочеться!
Так вже ми “сконструйовані”, що все невідоме більшість із нас таки непокоїть. Щоправда, є, звичайно ж, і ті, хто зустрічає невідоме у всіх його проявах з посмішкою (навіть якщо назустріч — втомлено-знервовані з причини переповнених маршруток йдемо пішки додому незнайомі Ми). І не лише тому, що посмішка — недорогий спосіб виглядати краще .
(Кому цікаво та хто хоче виробити рефлекс мимовільної посмішки навіть у важких і неприємних ситуаціях — окрім зміни ставлення до речей, спробуйте як мінімум тричі посміхнутись в такі миті — допитливі вчені стверджують, що звичка починає вироблятись вже після триразового повторення... Перевіряв на собі — ніби-то працює... Щоправда, це стосується звички, яку хочемо виробити “з нуля”, на чистому аркуші паперу. Якщо новою звичкою хочемо замінити стару — тут вже, звісно, лише трьома повтореннями не обійтись... )
Так чи інакше, багато хто все незвідане класифікує за схемою “незнане=небезпека”, а отже — хвилювання, переживання та неспокій...
В основному всі наші турботи (безкоштовний ефект "сивина-колор") за сферами виникнення можна розділити на дві групи: можливі переживання з приводу того, чим безпосередньо в той чи інший спосіб займаємось ми самі та можливий неспокій стосовно того, що не належить до нашої компетенції, однак в тій чи іншій мірі нас заторкує.
Іншими словами: і власних проблем вистачає, а тут ще й “позитивні” та “життєрадісні” прогнози, очікування та передбачення на кшталт вищезгаданих.
Хоча, якщо роззирнутись-пригледітись — можна й по-іншому... До прикладу, користуючись цією ж схемою, цілком реально зменшити кількість турбот принаймі на половину, щораз то більше зосереджуючись на тому, що від нас залежить (зона праворуч). Тут, на початках, також можливі переживання (типу “чи зможу?”, “чи вдасться?” і т.д.), але з часом у цій сфері з'явиться і буде зростати такий конструктивний елемент, як “впевненість” у собі та у власних силах (до слова, навряд чи це можливо у ділянці ліворуч), витісняючи собою вищезгадані хвилювання-турботи та перетворюючись таким чином на особисте коло впливу....
Іншими словами, все в наших руках! Ми завжди маємо більше, ніж усвідомлюємо... А можемо більше, аніж думаємо... На жаль, це дуже часто доводять лише критичні ситуації, в яких ми здатні мобілізувати себе “на всі 200”...
І ще одне: 40% — рівно на стільки, згідно з останніми дослідженнями науковців, зростає успішність праці тих, хто вірить у необмежені можливості людини (і не чекає форс-мажору, щоб в цьому переконатись...)
Отож, тепер, замість переживань у сфері того, що від нас залежить — коло впливу. Що ж стосується турбот, “незалежних” від нашої персони, то й тут не все вже так кепсько, як здається на перший погляд. Багато з них, до прикладу, відпадуть самі собою, оскільки не факт, що взагалі відбудуться.
Приклад? - От узялися б ті, хто вже встиг продати роками набуте майно та придбати обладнані для кінця світу бункери, та й перечитали самі оте “багатостраждальне” пророцтво про кінець світу в 2012-му... Впевнений, багато б одразу зрозуміли, що Майя любили життя не менше за нас та хотіли жити “довго й щасливо” (звиняйте, якщо хтось такий зараз читає цей текст... справді непорозуміннячко вийшло...)
Інші проблеми буде спростовано, варто нам лише проявити бодай краплю зацікавленості та взятись за них особисто (а це означатиме “впустити” їх у сферу нашого впливу...). Іншими словами, хвилюєтесь з приводу грошей — опановуйте фінансову грамотність, є небезпека залишитись голодним за китайським столом — вчіться їсти паличками і т.д.
А щодо речей, які справді від нас не залежать, однак посередньо чи безпосередньо нас стосуються і в тій чи іншій мірі є для нас важливими — реагувати “по факту”, тобто .вже після того, як це "щось страшне" сталось і ми можемо проаналізувати, як саме тепер воно стосується нас коханих.
Все це, звісно ж, в жодному разі не є універсальним рецептом від УСІХ можливих проблем — життя є життя, а ми завжди залишатимемось АЖ і ЛИШЕ людьми... Проте істотно допомогти “сейву” нервових клітин та молодого волосся може . Тим паче, якщо пам'ятати про те, що кожна проблемна ситуація = можливість... Випробувати себе, дізнатись, на що ми здатні, де у нас “межа” можливостей, хто насправді поруч з нами та чи можна на цих людей покладатись (не забуваючи при цьому про вищезгадані 40%).
Отож підсумок:
1) зосереджено та самовіддано визначаємо, до якої з двох сфер належить наша чергова проблема, через яку втратили сон, апетит, а можливо й декілька кіло;
2) справляємось з тим, що залежить від нас і не "напрягаємось" з приводу того, що від нас не залежить;
3) для досягнення кращого результату — все це виконуємо з посмішкою;
І перш ніж діагностувати в себе депресію, нашестя проблем та цілу купу комплексів, переконайтесь в тому, що Вас не оточують депресивні, проблемні та закомплексовані люди.