Саме під таким кутом зору слід оцінювати його участь у новому форматі "Тримор'я" та потужну промову у Варшаві.
Для американської адміністрації польсько-хорватська ініціатива "Адріатика-Балтика-Чорне море" – то сучасна реінкарнація ідеї поділу Європи на "Стару" і "Нову". Не можу забути, що її ще у 2003 році озвучив Дональд (теж Дональд!) Рамсфельд – міністр оборони в адмінстрації Джорджа Буша молодшого. І стосувалася вона розбіжностей в ЄС щодо участі у створеній США коаліції проти Саддама Хусейна. Проти був франко-німецький тандем Ширака-Шредера.
Читайте також: Чого чекати Україні від зустрічі Трампа з Путіним
Сьогодні "Нова Європа" називається "Тримор'ям", ключові союзники США в регіоні – Польща, Румунія, і… Хорватія. Але з огляду на суб'єктивний фактор, може бути і Словенія.
Енергетика, інфраструктура, інвестиції. У Польщі й Румунії вже є американські військові бази. У тій же Польщі – СПГ термінал очікує на поставку зрідженого газу з США. У 2019 році такий термінал добудує Хорватія. Подібний проект має Румунія, але як і Україна упирається у дозвіл Туреччини проходити танкерам через протоки. Плавучу платформу СПГ-термінал вже орендує Литва у Норвегії. Подібний проект буде реалізовувати і Естонія. Інфраструктурні проекти "Тримор'я" орієнтуються по лінії північ-південь, а не захід-схід...
Те, що серед 12 держав-учасниць форуму (крім США) не було України і жодної іншої сусідки ЄС, говорить про те, що це не лише антиросійська гра, хоч у темі енергетики й безпеки вона саме така... Головна інтрига розігрується всередині самого ЄС.
Ні, ніякого альтернативного ЄС не буде, на це немає сукупного економічного і навіть демографічного потенціалу. Але буде спроба збалансувати впливи всередині ЄС. Адже і до рішення Великобританії про вихід позиції франко-німецького тандему домінували. Після Брекзіту вони були б фактично монополізовані.
Ідеї Макрона щодо зміцнення й ущільнення інтеграції в зоні Євро, читай, "Старої Європи", змусили стрепенутися Вашингтон. Дорожня карта з реформування ЄС, що обговорювалася Макроном з Меркель ще у травні передбачає спільний бюджет єврозони, міністра фінансів єврозони і навіть спільний парламент єврозони… Ну і до 2025 року всі члени ЄС мусять перейти на євро.
Цього було достатньо, щоб Білий дім побачив потенційного конкурента американському долару, як світовій валюті. А ще ж були й розмови про план створення єдиної армії ЄС, у якому важко не добачити майбутню альтернативу НАТО.
Тож різноманітні витівки Трампа на внутрішній та зовнішній арені, а також занадто затягнуте введення його в курс справ серйозно підважили пануючу думку про світове лідерство США та перспективи Pax Americana. Потрібно терміново рятувати ситуацію.
Сполучені штати повертаються. Не лише на Близький схід (проблема Сирії) чи Далекий (проблема КНДР), але й у Європу. Поки що не в Україну з нашими проблемами Донбасу і Криму. Але вже до кордону з нами.
Якщо це зміцнить Захід як цивілізаційну систему, то від цього виграє і Україна, у тому числі й у протистоянні російській агресії. А якщо навпаки, внесе руйнівну конкурентність між США та "Старою Європою", то нам знову доведеться обирати, тепер вже не між ЄС та РФ, а між зоною євро і долара…
Причому повної довіри до України не буде ще дуже довго, ні у Вашингтоні, ні в Брюсселі, ні у Варшаві. Бо це не стільки питання персональної довіри до якогось політика чи партії, скільки довгострокова стратегічна ставка, впевненість в інституційній спроможності України слідувати своїм власним національним інтересам. За будь-якої влади.
Читайте також: Головне завдання Путіна в Гамбурзі