Свободная торговля Украины и ЕС: достижение и перспективы

Аналізувати подібні кроки важко, оскільки з погляду сучасника завжди є спокуса або надто критично підійти до оцінки, або перетворити допис у ідеологічні тези, навколо яких можна добрячи поспекулювати в політичному плані.

Зверніть увагу! Кулеба розповів, коли українці зможуть їздити в ЄС і від чого це залежить

Шість років Україна з Європою: чому це правильний вибрі?

Попри всі діаметрально протилежні оцінки варто засвідчити головне: передбачена Угодою про асоціацію поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС за останні роки стала стабілізуючим фактором для української економіки, причиною стратегічної геоекономічної переорієнтації та стимулом для модернізації виробництва.

Був й інший бік медалі – торговельні квоти, трудові мігранти, ліс-кругляк, непорозуміння з Нідерландами, Угорщиною тощо. Свого часу по українській економіці боляче вдарило те, що четверта частина експорту була орієнтована на РФ. Але ж ці тактичні непорозуміння подолані чи відсунуті на другорядний план.

Не вдаючись до більш складних сентенцій та пафосних висловлювань, озираючись назад, робимо тверезий висновок про те, що Україною шість років тому назад був здійснений правильний цивілізаційний вибір, ментально обумовлений та економічно виважений.

Зона вільної торгівлі: що це і які переваги для України?

Ось буквально нещодавно Лукашенко промовисто заявив, що Україна стоїть на колінах і молиться невідомо на кого. Напевно натякаючи на зовнішній вплив – улюблену тезу різних проросійських угрупувань в українській політиці. Думка одночасно й легка для спростування і суперечлива з точки зору реальності.

Будь-який свідомий громадян розуміє, що у ХХІ столітті економіка не існує як щось окреме, зациклене на внутрішніх ринках.

Економіки різних країн наче нитки зливаються в клубок найрізноманітніших відносин, де кожна країна залежить так чи інакше від іншої. І щоб диктувати свої позиції, потрібно мати сильну економіку та інституції.

Звернть увагу! Справжня судова реформа: що вимагає Європа від України

Після запуску зони вільної торгівлі Україна отримала доступ до другого за розміром у світі споживчого ринку у світі, який поступається лише США. За даними Світового банку, якщо у 2018 р. Китай мав розмір споживчого ринку 5 353 млрд доларів США, то Євросоюз – 8 518 млрд доларів США. Торгівля з колишнім провідним торговельним партнером – РФ – об'єктивно стала ризиковою та токсичною. Тому й не дивно, що торгівля між Україною та Євросоюзом почала безпрецедентно зростати.

Внутрішній ринок Європейського Союзу характеризується високою купівельною спроможністю. У 2019 році середній ВВП на душу населення в ЄС, виміряний за паритетом купівельної спроможності, дорівнював 46,5 тис. доларів США, тоді як середньосвітовий 17,7 тис. доларів США.

Комерційні відносини України та Європи – вигода для двох сторін

У 2017 році експорт до ЄС здійснювали понад 14 тисяч українських підприємств: українська олія, машинне обладнання, пшениця, чорниця, лохина, іграшки, м'ясопродукти стрімко завоювали свої позиції в країнах ЄС і не тільки. До речі, необроблена сировина нині складає всього лише близько четвертої частини українського експорту. Це до тієї частини аналітиків, хто продовжує дорікати, що Україна перетворилась у аграрно-сировинну колонію Європи.

Торговельна динаміка з ЄС – це і підтримка стабільності гривні, і робочі місця, і податки. Українські виробники все частіше вдається до ефективних бізнес-стратегій та маркетингових кампаній, працюють над репутацією та забезпечують високу якість продукції.

Комерційні відносини між Україною та ЄС перебувають у постійному вдосконаленні. Для прикладу, лише у 2019 році було внесено зміни до одного з додатків Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо збільшення зобов'язань Європейського Союзу щодо обсягів тарифних квот на м'ясо птиці, що робить можливим забезпечити збереження інтересів українських виробників м'яса птиці.

Наступний етап – це так званий "промисловий безвіз" – Угода щодо оцінки відповідності та прийнятності промислової продукції АСАА, яка має скасувати обмеження щодо тривалої, недешевої і складної сертифікації експорту українських промислових товарів до ЄС. Вже вступив у силу Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду" – одна з ключових вимог ЄС перед запуском "промислового безвізу". Цей закон має посилити захист споживачів від потрапляння на ринок небезпечної нехарчової продукції.

Цікаво! Європа зливає Мінськ: чому Меркель радиться з Путіним щодо Білорусі?

Підписання АСАА стане важливим викликом для України. На відміну від аграрної продукції, яка вже завоювала міцні позиції, промисловим товарам потрібно буде завойовувати свої місце під сонцем.