Справжня судова реформа: що вимагає Європа від України

Чого вимагає Європа і як цього досягти – читайте в матеріалі 24 каналу.

До теми Україна отримає 1,2 мільярда євро макрофінансової допомоги від ЄС: на що підуть гроші

ЄС підписав з Україною угоду про надання макрофінансової допомоги

Україна отримає 1 мільярд 200 мільйонів євро допомоги від Євросоюзу – такими є результати першого закордонного візиту прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до Брюсселю. Відомо, що половину суми європейці обіцяють дати одразу, а для отримання решти Україна повинна провести низку реформ.

"Макрофінансова допомога буде розділена на два транші: по 600 мільйонів євро кожен. Перший – безумовний. Нададуть невідкладно після ратифікації меморандуму ВР. Другий нададуть після виконання реформ, які уряд запланував в цьому і на початку наступного року", – заявив Шмигаль.

Якими є умови європейських партнерів

Серед низки зобов'язань, які було надано Україні, присутня і судова реформа. Варто зазначити, що цю реформу в Україні мають провести фактично заново. Одним із головних завдань є перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів і створення Комісії з питань доброчесності та етики, до складу якої увійдуть міжнародники.

За останні 5 років Верховна Рада вже ухвалила зміни до Конституції в частині правосуддя і низку законів, якими створили нові судові органи, але справжнього оновлення системи так і не відбулося, кажуть експерти. Більше ніж 80% суддів "нового" Верховного суду – старі, половина з яких вже має заплямовану репутацією.

Те важливе, що відбулося, – створення Вищого антикорупційного суду. Рік тому він запрацював і продемонстрував нову якість правосуддя. Це видно по процесу. Вперше ми побачили, як нардеп провів ніч в СІЗО (Дубневича – 24 канал), також ми бачимо вироки суду: нещодавно було засуджено до реального тюремного сроку суддю з Одеси, якого спіймали на хабарі
– зазначила експертка з реформи правосуддя ЦПК Галина Чижик.

Однак реформування практично не зазнали Вища рада правосуддя і Окружний адміністративний суд Києва, які називають осередками судової корупції. Нещодавно голова ОАСК Павло Вовк і кілька його колег засвітились на плівках НАБУ. З тих кадрів стає зрозуміло, що Вовк тиснув на підлеглих та шантажував керівників Державного бюро розслідувань, омбудсмена, кваліфікаційну комісію суддів для того, щоб не проходити переатестацію.

Записи судді Вовка зі скандального ОАСК: відео НАБУ

"Президенту дуже зручно мати такий ручний суд, який сам себе називає "політичними проститутками". Кому ж не хотілося б мати такий суд, якщо можна будь-яке рішення органу влади в Києві, а це фактично всі органи держвлади, або скасувати, або визнати таким, що відповідає тому, чому має відповідати", – наголосив член Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков.

Повне перезавантаження судової системи

Необхідними на сьогодні є перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів за участю міжнародних експертів, адже повне перезавантаження судової системи і очищення її від недоброчесних суддів не відбулося.

Восени 2019 року попередній склад міжнародних експертів припинив роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а призначення нової заблокувала Вища рада правосуддя. Зобов’язання ж перед МВФ передбачають, що вже до кінця жовтня в Україні мають ухвалити закон, який дозволить створити нову кваліфікаційну комісію і орган, якого досі не було, – Комісію з питань доброчесності та етики, завдання якої – перезавантаження Вищої ради правосуддя.

Чому дуже важливо перезапустити Вищу раду правосуддя? Цей орган відповідає за призначення суддів на посади, а також за усунення їх у разі, наприклад, корупційних дій. МВФ і ЄС наполягають на тому, що ВРП має бути реформована! Це наша обіцянка цим органам і дуже дивно, коли президент подає ініціативи, які не зачіпають чинної ВРП, а навпаки розширяють її повноваження –
зазначив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.

Крім того, Україна має запустити автономний реєстр справ, які розслідуються НАБУ і САП, завершити атестацію прокурорів на обласному рівні та розпочати процес на місцевому, ці умови також зазначені європейськими партнерами.

Читайте також Кабмін ініціюватиме позачергову сесію парламенту: що розглянуть

"Зараз стоїть вибір: чи запропонувати реальне очищення Ради правосуддя і продовжити співпрацю із Заходом, отримати 600 мільйонів допомоги від ЄС і черговий транш на понад 1 мільярд від МВФ, чи домовитися, «порішати» зі старою ВРП, що ми їх не будемо чіпати", – наголосила експертка з реформи правосуддя ЦПК Галина Чижик.

Цього разу Європа чекає від України справжніх реформ, а не імітації їх проведення.