Для початку порівняємо міркування двох відомих державних діячів, які мають різні рівні розвитку держав і суспільств.
"Охоплена борговою кризою Європа переживає найважчий період з часів Другої світової війни і повинна згуртуватися перед обличчям проблем" - вважає канцлер Німеччини Ангела Меркель.
А так вважає Микола Азаров, який завжди з оптимізмом дивиться в майбутнє України: "За 10 місяців ми маємо ріст промислового виробництва на рівні 9%, ріст ВВП на рівні 5,3%. Це для нас надзвичайно непоганий показник. Тобто, ми починаємо виходити з тієї надзвичайно глибокої кризи".
Зі слів Азарова виходить, що Україна одна з небагатьох країн, де криза вже почала закінчуватися (сюди хіба можна додати країни Африки, де життя ніколи і не покращувалось).
Однак наведені нижче статистичні дані стверджують протилежне.
1. Найбільше про кризу може свідчити негативне торговельне сальдо, що в складних економічних умовах "топить" економіку і фінансовий сектор будь-якої країни (немає валюти, підприємства не виробляють достатньої кількості продукції через незадовільний купівельний настрій громадян). Зокрема, сальдо зовнішньої торгівлі товарами в Україні за 9 місяців 2011 р. склало 9,543 мільярда доларів. Таким чином, дефіцит зовнішньоторговельного балансу зріс на 75%, в порівнянні з 5,442 мільярда доларів за січень-жовтень 2010 р.
2. Другий факт кризових змін - скорочення промислового виробництва, зокрема металургії, яка є основною статтею експорта України. Промовистим тут є зниження об'ємів продажу компанією "Метінвест" Ріната Ахметова. Як повідомила прес-служба холдингу, "Маріупольський металургійний комбінат Ім.ілліча" скорочує виробництво на 50 тисяч тонн (28%) через падіння попиту. Про подібний крок вже заявив і власник "Криворіжсталі" індієць Лакшмі Міттал. Проте, не відомо чи торкнеться скорочення і України. Очевидно, що металурги менше вироблятимуть продукції через незадовільну світову економічну кон'юктуру і тут українські підприємства виключенням не стануть.
3. Зменшення золотовалютних резервів України на 2,2% лише за один місяць, які на кінець жовтня 2011 р. склали 34 мільярда 162,33 мільйона доларів. При цьому, на кінець вересня цей показник складав 34 мільярда 950,52 мільйона доларів.
4. Відсутність значних інвестицій в українську економіку. Так, обсяг капітовкладень в Україну за 9 місяців 2011 р. порівняно з аналогічним періодом 2010 р. виріс на 38,7% - до 143,2 мільярда гривень. При цьому, вкладали гроші переважно в Київ, Донецьку та Дніпропетровську області. То ж, можна припустити, що ці кошти вкладають наші українські багатії у власні ж компанії. А от іноземні гроші нам залучити вкрай важко. Наприклад, п’ятірка країн-лідерів за обсягами інвестиції в Україну виглядає так: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Австрія та Великобританія. За результатами року притік прямих іноземних інвестицій в Україну зросте не більше ніж на 4 мільярда доларів, заявляють експерти.
5. Важливою є діяльність банківського сектору, який тримає на плаву національну економіку. Фінустанови розпочали після періоду низьких процентних ставок по депозитах справжню війну за клієнтів. І тут вже представлені різні пропозиції короткострокових залучень коштів під 18-20% річних на 3-4 місяці. Подібна ситуація була в 2009 році, коли річні ставки по вкладу досягали 22,5%. Крім того, банки будуть намагатися заробити і на валютних операціях, однак зараз банкірам доводиться лише продавати валюту, а не купувати, адже ажіотаж навколо купівлі доларів та євро не спадає.
6. Дефіцит коштів на рахунку Пенсійного фонду України - 6 мільярдів гривень. У влади є свої пояснення - чорнобильці, котрі відсуджують собі законну пенсію, яку вони заробили, ризикуючи власним життям. Цей факт - дуже небезпечний для стабільності виплат пенсій та всіх інших пільг, що може загрожувати перебоями з відповідними відрахуваннями.
7. Слід відзначити, що не сприяє стабільності банківського сектору і новини з Європи, де найбільші установи мають своїх "дочок" в Україні, а акції на біржах в основному торгуються в "мінусах".
Що робити в такій ситуації владі і громадянам? Моя порада буде одна - жити по своїх можливостях. Звичайно, що це твердження стосується суто українців, бо влада вже давно перейшла на "автономний" режим співіснування з нацією.