Цей документ готувався за активної підтримки Національного банку із залученням ринку та у відповідності з найкращими світовими практиками. Тому хотіла б пояснити, як він може змінити майбутнє ринку.

Читайте також Страхування та кредити: як НБУ хоче відремонтувати небанківський фінринок

Для тих, хто не особливо дотичний до небанківського, та і загалом до фінансового сектору, поясню. Після того, як у липні 2020 року НБУ став регулятором небанківського сектору, ми взялися за повне оновлення законодавства. Воно вочевидь застаріле і місцями відверто заважає розвиватися компаніям далі.

Ставка на розвиток страхового ринку

Сьогодні ми хочемо зробити велику ставку на розвиток страхового ринку. Адже страховики можуть надати додатковий поштовх економічному розвитку. За рахунок спільних з банками продуктів, за рахунок розвитку медичного і агрострахування, за рахунок другого рівня пенсійної системи. Точок дотику більш ніж достатньо, повірте.

Про що ж цей документ?

По-перше, закон підвищує платоспроможність страхових компаній. Для нас важливо, щоб страховики мали можливість виконувати свої зобов'язання перед клієнтами. Щоб не занижували страхові виплати та не завищували вартість активів.

Тому ми міняємо підходи до вимог до платоспроможності. Буде два підходи Solvency I (спрощений) та Solvency ІІ (базовий). Також буде введена вимога до мінімального капіталу (MCR) та капіталу платоспроможності (SCR). Це дозволить НБУ адекватно оцінити платоспроможність страхового ринку, а тим компаніям, які не дотягуют – докапіталізуватися.

По-друге, закон суттєво спростить вхід та вихід страховиків на ринок. Сьогодні, якщо ви хочете займатися страхуванням в Україні, спочатку потрібно отримати статус фінансової установи, а вже потім відповідну ліцензію. Чим це погано?

Через стислі строки розгляду документів, регулятор раніше досить формально перевіряв ліцензіатів. Тому ми вирішили спростити процедуру входу на ринок. Це буде зроблено за рахунок об'єднання в єдину процедуру ліцензування за класами страхування з подальшим технічним внесенням інформації про установу у державні реєстри.

Водночас ми хочемо, щоб на ринку працювали сильні та стійкі гравці. Тож допускатися будуть компанії з прозорими структурами власності, погодженими керівниками та з планами діяльності на три роки.

Зверніть увагу! Гострі ризики: чому та коли Україна може зіткнутися з нестачею коштів

Дуже довго не було нормально врегульовано питання виходу компаній з ринку. Це дозволяло недобросовісним гравцям іти з ринку "по – англійські", залишаючи невиконані зобов'язання.

Як ми пропонуємо вирішити це питання?

У свій час ми дозволили банкам, які не бачать сенсу працювати і хочуть вийти з ринку, добровільно здавати ліцензії. Тепер ми хочемо надати такі ж можливості і страховикам.

Ще їм будуть доступні опції реорганізації та передачі страхового портфелю. Компанія, яка планує припинити роботу, може під наглядом та за погодженням регулятора передати своїх клієнтів зі всіма зобов'язаннями іншому діючому страховику. Так, ми збережемо, в першу чергу, спокій клієнтів компанії.

По-третє, захист прав страхувальника. Клієнти компаній повинні отримати вичерпні відомості про умови договору страхування та розмір страхової премії. Компанії ж у свою чергу мають вказувати коректні дату та період, коли премія підлягає сплаті, та наслідки, якщо її сплачено із затримкою або взагалі не сплачено.

Впевнена, закон припинить неринкову поведінку страховиків по відношенню до споживачів. Поки це визначальна причина низького попиту на страхові послуги.

По-четверте, для страхових брокерів та страхових агентів вводиться процедура обов'язкової реєстрації у єдиному Реєстрі. Щоб працювати, їм потрібно буде підтримувати необхідний рівень знань, мати бездоганну ділову репутацію, дотримуватися стандартів ринкової поведінки.

Ми розуміємо, що саме страхові посередники грають значну роль у роботі компаній з клієнтами. Тому лад потрібно навести на всіх ланках процесу продажу послуг.

Звісно це не всі зміни, які передбачені цим законом. Але вже цього достатньо, щоб підсилити ринок страхування і дати йому "друге дихання".

Рекомендуємо G-20 "пробачить" бідним країнам борги до кінця 2021 року

Переконана, що всіх нас не може задовольняти поточний рівень розвитку цього ринку. Проникнення в економіку на рівні нижче 1% ВВП та розмір страхового платежу на душу населення – 50 доларів – цього точно не достатньо.

Сподіваюся, що парламент ухвалить цей важливий для розвитку ринку закон. Від цього виграють всі.