Епопея довжиною в півтора роки добігає кінця. Як відомо, раз на рік НАБУ повинно проходити незалежний аудит. Ось пряма цитата із закону – пункт шість статті 26: «Щороку проводиться незалежна оцінка ефективності діяльності Національного бюро».
Читайте также: Кабмин утвердил генерала СБУ Куця председателем Донецкой ВГА, – Жебривский
Ключовим тут є слово "незалежний", але у випадку з Павлом Жебрівським це викликає серйозні сумніви. Адже він – політик, який не може бути неупередженим, але головний сумнів породжує близькість Жебрівського до президента Порошенка.
Як колишній журналіст, я пам’ятаю історію їх зближення. Вона почалася 2002 року, коли блок Ющенка "Наша Україна" зайшов до парламенту, а Порошенко як керівник штабу вирішив сформувати свою окрему групу "Солідарність" із бізнесменів, щоб мати вплив на ухвалення рішень у оточенні Ющенка. Одним із них став брат Жебрівського, власник фармакологічної компанії "Фармак" Філі Жебровської, яка входить до списку 100 найбагатших українців.
Тоді Жебрівський увійшов до групи "Солідарність" Петра Порошенка, разом, до речі, з іншим депутатом Володимиром Макеєнком, який зараз також сплив у ролі конфідента чинного президента, будучи номінальним власником порошенківського телеканалу «Прямий».
Після Помаранчевої революції в 2005 році Петро Порошенко став одним із пайщиків нової влади, отримавши посаду секретаря Ради нацбезпеки для себе та декілька посад губернаторів. За його квотою керівником рідної Житомирської області поїхав Павло Жебрівський – як, наприклад, нинішній голова Нацради телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко став головою Запорізької ОДА.
Петро Порошенко
Жебрівський ще двічі обирався до Верховної Ради в 2006 та 2007 роках, на дострокових виборах – обидва рази за списком "Нашої України", і працював він у близькому до інтересів Порошенка бюджетному комітеті парламенту. Жебрівський, як і багато хто в українській політиці, обзавівся власною політичною силою – він був головою партії Українська платформа "Собор". Після Революції гідності служив у зоні АТО у званні старшого сержанта, а в січні 2015 року його призначили на посаду в Генпрокуратурі.
Жебрівський очолив управління з розслідування корупційних злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище. Згодом на його місці, після призначення Жебрівського в Донецьку область, створили так званий департамент Кононенка-Грановського з виконання особливо делікатних доручень.
Читайте также: Сытник жестко отреагировал на назначение Жебривского аудитором НАБУ
Ще коли Жебрівський працював у Генпрокуратурі, я двічі допитувався очолюваним ним департаментом. Перша справа була щодо переказів грошей "Енергоринку" компаніям Ріната Ахметова та Олександра Януковича за електроенергію, спожиту в зоні АТО. Жодного результату в цього провадженні не було, а дуже скоро Ахметов став партнером Порошенко в схемі "Роттердам плюс".
Друге провадження стосувалося підробки підписів при відчуженні каналу "Інтер", нинішній власник каналу Дмитро Фірташ також дуже швидко знайшов спільну мову з Порошенком. Президент створив максимально сприятливі умови для компаньйона Фірташа, путінського спаринг-партнера по дзюдо Аркадія Ротенберга, не включивши його в санкційний список України.
Читайте также: Жебривский стал аудитором НАБУ: что его связывает с Порошенко
Склалось враження, що сам департамент Жебрівського, як і в подальшому департамент Кононенка-Грановського, мав на меті створювати проблеми людям і ставити їх на службу Порошенка на вигідних для президента умовах. Але з Жебрівським не тільки у тому, що він лояльний до Порошенка, що порушує саму суть "незалежного аудиту". І, як аудитор, він за законом буде мати "доступ до матеріалів кримінальних проваджень НАБУ", тобто може зливати інформацію президенту про зібрані докази проти його спільників.
Проблема в тому, що таким призначенням, Президент порушив закон України про НАБУ. Адже цей політик не відповідає критеріям роботи аудитором НАБУ. Це пряма норма закону – стаття 26 говорить, що аудитором може бути "особа, яка має значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях".
З біографії Жебрівського очевидно, що в нього відсутній фаховий досвід роботи у правоохоронних органах закордоном або в міжнародних організаціях, що пов’язані із цим напрямком. Це власне визнав сам Жебрівський. Своїм міжнародним досвідом він назвав участь у делегації Верховної Ради до ОБСЄ, коли був нардепом – що саме по собі є смішно, адже його місцем роботи в цей момент була Верховна Рада, а ОБСЄ займається питаннями міжнародної безпеки, але не боротьби з корупцією.
Павло Жебрівський
Вже сформовано повний склад аудиту, до якого не потрапив жоден іноземець, тобто реально незалежний від нині правлячої верхівки. Натомість за квотою парламенту додали вченого Володимира Василенка, який, будучи знаним науковцем, перебуває у конфлікті інтересів. Адже його син Андрій Василенко є членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів та пропускав на конкурс до Верховного суду недоброчесних суддів та довічне призначення на посаду судді сумновідомих діячів.
Зокрема, він син Василенка був доповідачем у справі про довічне призначення судді Дніпровського райсуду Києва Наталії Марфіної. Остання фіктивно розлучилася з чоловіком-екс-співробітником СБУ, підозрюваним у хабарництві, щоб уникнути конфіскації майна, а під час Революції гідності визнала законним позбавлення автомайданівця водійських прав. Також колегія Василенка-молодшого допустила до конкурсу в новий Верховний суд інших суддів, що судили учасників Майдану.
Очевидно, що в провальній фільтрації суддів-зловмисників, які отримували позитивні висновки про подальшу роботу, була зацікавлена адміністрація президента, щоб тримати таких суддів на гачку. Призначивши Жебрівського за своєю квотою та лояльного аудитора за квотою парламенту, Петро Порошенко не ховаючись, показує усьому суспільству: йому все одно, що про нього подумають. Мета – знищити НАБУ як незалежний орган, що стоїть на шляху незаконного збагачення найближчого оточення президента.
При чому зробити це до початку виборів, що під час кампанії не сталось неочікуваних неприємностей, коли когось із оточення президента просто заарештують. Ось чому Порошенку не потрібні непідконтрольні аудитори. Таким чином, ми всі як суспільство маємо бути готові вийти на захист НАБУ від атак, які відбуватимуться найближчим часом. Саме від цього залежить, чи стане Україна цивілізованою державою з гідним рівнем життя усіх громадян.