Путін вперше вдарив новою ракетою, яка може нести ядерку: огляд найважливіших подій тижня

22 листопада 2024, 08:00
Читать новость на русском

Джо Байден 17 листопада нарешті дав довгоочікуваний дозвіл бити західною зброєю вглиб Росії. Диктатор Владімір Путін не вигадав нічого кращого, як знову вдатися до ядерних погроз, а вже 21 листопада вдарив по Україні новою міжконтинентальною балістичною ракетою.

Як далекобійні ракети ATACMS вплинуть на хід війни, що означає перше застосування нової ракети по Україні та чому в Росії мовчать щодо цього – читайте в огляді найважливіших подій за тиждень на 24 Каналі.

Не пропустіть Страшна ударна сила: що відомо про балістичні ракети РС-26 "Рубеж" і чи може ППО їх перехопити

Які об'єкти на території Росії може знищити ATACMS

Дозвіл на удари вглиб території Росії обговорювалося вже давно з партнерами, тому ворог намагався розосереджувати склади, логістику та боєкомплект. Однак голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко наголосив, що є речі, які не можна так просто перенести в інше місце.

Наприклад, Росія не здатна збільшити льотні можливості армійської авіації, адже дальність польоту все одно залишиться до 600 кілометрів, а гелікоптерів до 450 – 480 кілометрів. Тож для того, щоб підтримувати свої наземні сили, окупантам доведеться тримати авіацію в радіусі ураження ракет, так само і з боєкомплектом.

Системи радіолокаційної розвідки, радіоелектронної боротьби, системи протиповітряної оборони – все це ми можемо знищувати на території Росії,
– підкреслив Тимочко.

Водночас генерал армії, ексголова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж нагадав, що раніше Україна також могла використовувати ATACMS і по тимчасово окупованих територіях. Також наша держава має власну далекобійну зброю, яка у поєднанні з іноземними системами даватиме гарний ефект.

Зокрема, дозволить нищити стратегічні резерви ворога, БК, НПЗ, а також надасть можливість бити по місцях їхньої дислокації, проведення злагодження та навчань північнокорейських військ.

Чи змінить дозвіл на удари хід війни

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко припустив, що коли Україна застосує ATACMS по скупченнях північнокорейських військових, то це може змусити Кім Чен Ина подумати, чи готовий він відправити 100 тисяч своїх військових до Владіміра Путіна. І, відповідно, може навіть зірвати їхню подальшу співпрацю. Крім того, це можливість для України забезпечити сильну позицію на перемовинах.

Що стосується військової складової, то дозвіл може дати 2 результати:

  • призупинити російський наступ на Курщині;
  • потенційно зменшити тиск на Сході, бо окупанти будуть вимушені передислоковувати деякі підрозділи на Курщину. Хоча Мусієнко переконаний, щоб зупинити ворога на Сході – потрібно більше сил і засобів.

Перший сценарій, за якого українські сили знищуватимуть ворога в оперативному тилу, наскільки дістануть, нас влаштовує. Другий сценарій, якщо Росія відводить свої сили та розтягує логістичні шляхи забезпечення, – нас теж влаштує. На стадії логістики, розтягування ліній забезпечення вони будуть знищуватися,
– пояснив Мусієнко.

У перспективі ефективність роботи українських оборонців має вирости завдяки цьому дозволу. Утім, зауважив голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко, затягування з рішенням призвело до того, що у Росії з'явилися північнокорейські солдати і якби ATACMS вже працювали по їхніх складах та казармах, то це були б інші – руйнівні результати.

Варте уваги У Росії бідкаються, що ЗСУ вдарили ATACMS по військовому об'єкту в Брянській області

Отже, удари далекобійними ракетами можуть змінити перебіг подій у цій війні, та на жаль, багато важливих моментів упущено через зволікання партнерів.

Росія вперше вдарила новою міжконтинентальною балістикою

Уранці 21 листопада росіяни запустили по Дніпру міжконтинентальну балістичну ракету, імовірно, "Рубеж". Голова ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко зауважив, що це могла бути й репетиція ядерного удару, оскільки теоретично Росія може бути готова на все. Проте він підкреслив, що конкретно ця атака мала на меті насамперед залякування.

Імовірно, це був демонстративний удар або реакція на дозвіл з боку США завдавати ударів вглиб російської території далекобійними ракетами ATACMS і Storm Shadow / SCALP-EG.

Тимочко пояснив, що приліт близько 20 ракет ATACMS і Storm Shadow у Курській області призвів до величезних руйнувань і втрат, адже був підірваний не просто командний центр, а завданий удар по одній з резиденцій Владіміра Путіна.

Зверніть увагу! Про атаку Storm Shadow по Курщині писали російські телеграм-канали, вони заявляли про 12 ракет Storm Shadow. Проте Україна не підтверджувала цю інформацію.

Щодо того, яка саме ракета була використана, то найбільше у росіян ракет "Тополь", також ворог ще має "Ярс", яку вже поставив у стрій. Проте загалом таких міжконтинентальних балістичних ракет у Росії небагато – до 400 одиниць. Одна така ракета може нести від однієї до декілька боєголовок і більше призначена для несення ядерного потенціалу. Крім того, ці ракети дуже дорогі у виробництві та експлуатації.

Тому, якщо росіяни завдали удару міжконтинентальною балістичною ракетою без прямого цільового призначення – не здійснивши ядерного удару, – це більше акт залякування,
– підкреслив Тимочко.

Тимочко про використання Росією міжконтинентальної балістики: дивіть відео

Чому в Росії мовчать щодо удару новою ракетою

Політолог Олег Лісний припустив, що застосування міжконтинентальної балістики може бути так званою відповіддю Путіна на дозвіл щодо ударів вглиб Росії, оскільки російський диктатор, який розпочав війну проти України любить "мститися" цивільному населенню.

Утім, цікаво, що в Росії мовчать щодо цього удару, і чому цікаво, бо Путін зазвичай любить показувати, мовляв, який він небезпечний і от що може зробити, тому з ним треба домовлятися. Загалом далі й можна очікувати подібної реакції від кремлівського диктатора, але, на думку Лісного, зараз Путін мовчить, бо удар не був результативним, тож йому просто нема як гарно продати це росіянам.

"Ця заборона (на висвітлення атаки – 24 Канал) стосується не того, що Путін боїться Сі Цзіньпіна, Джо Байдена чи Дональда Трампа, а він просто не може це успішно продати всередині Росії", – пояснив політолог.

Що це за ракета і чи може Patriot її перехоплювати

Є мало інформації про російську ракету "Рубеж". Як зауважив заступник директора Центру досліджень армії Михайло Самусь, існують припущення, що це копія радянської ракети середньої дальності РСД-10 "Піонер", яка могла долати відстань у 6 тисяч кілометрів. За мірками холодної війни саме це вважалося середньою дальністю.

Крім того, ця балістична ракета є носієм ядерного боєзаряду й може нести боєголовку вагою близько 1,5 тонни. Утім, варто зазначити, що всі ракети, які Росія випускає по Україні є потенційними носіями ядерної зброї. Мовиться про "Калібри", Х-101, "Іскандери", "Кинджали" і "Циркони".

Що ж стосується збиття такої ракети, то її балістична траєкторія вища за, наприклад, Patriot. Тобто фактично це ракета, яку треба збивати в стратосфері, а не тоді, коли вона вже наближається до цілі. Отже, за словами Самуся, безпечне збиття "Рубежа" залежить від того на якій висоті та швидкості, а також на який об'єкт буде спрямована ракета.

Є ракети-перехоплювачі, вони розташовані недалеко від нас – в Польщі та Румунії. Це система Aegis з ракетами SM-6. Також є система "Тайфун”, на якій можна розташовувати всі ракети SM-6,
– сказав Самусь.

На його думку, нам ці системи навряд передадуть. Хоча використання такої ракети навіть без ядерної частини дають Україні аргументи для партнерів.