Це вкрай необхідно для того, щоби провести масштабний експеримент – відтворення розстрілів людей 20 лютого.
Читайте також: Киянина, який стріляв у євромайданівців за слова "Слава Україні", судитимуть
Але з липня київська влада не може пересунути кілька мармурових плит.
Меморіал пам'яті героїв Небесної Сотні
Рідні героїв Небесної Сотні просять владу перемістити цей меморіал до Михайлівського собору, щоб тут провести слідчий експеримент і відновити обстановку 20 лютого 14 року. Часу зовсім мало, адже з кінця жовтня розпочинається реконструкції вулиці героїв Небесної сотні, і місце злочину буде змінено.
Ще в липні адвокати родин героїв Небесної сотні звернулись до Генпрокуратури з відповідним клопотанням – забезпечити проведення слідчого експерименту. ГПУ дала доручення "Київблагоустрою". Але з того часу жодних дій біля меморіалу не проводилось.
Адвокат каже: переміщення зайняло би менше доби. І пояснює потребу в повторному слідчому експерименті: з'явились нові відео трагічних подій 20 лютого та нові свідки та покази потерпілих.
Стосовно деяких потерпілих можна встановити не лише сектор, а точну траєкторію. Є чіткі прив’язки для того, щоб провести лінію фактично, а оскільки при цьому є синхронізація, то ми маємо можливість також уточнити можливу причетність безпосередньо конкретних осіб,
– сказала адвокатка родин героїв Небесної Сотні Євгенія Закревська.
Експеримент вже пробували проводити з меморіалом, але точних даних отримати не змогли, бо споруда заважає відтворити події.
Трагічні події на Майдані 2014 року
Результати експерименту мають стати доказом у суді у справі щодо вбивства 48 людей 20 лютого. Розгляд провадження триває з 15-го року. На лаві підсудних – 5 співробітників спецпідрозділу "беркут" – так званої "чорної роти". Рідні полеглих згодні на перенесення меморіалу, аби тільки винні були покарані.
Родинами та Печерською районною адміністрацією було погоджено та написано листи про те, що має відбутися демонтаж цього тимчасового меморіалу і перенесення його в інше місце: до Михайлівського Золотоверхого собору вже на постійне місце перебування,
– зазначив син загиблого Сергія Бондарчука Володимир.
На рахунку – кожен день, бо невдовзі неподалік меморіалу має розпочатись будівництво музею, тому ландшафт місцевості змінять. А відтворити цю обстановку, за словами Володимира Бондарчука, в майбутньому буде неможливо, що йде на руку захисникам обвинувачених.
Читайте також: Завжди здається, що це було вчора, – Вакарчук про криваві дні Євромайдану
Що заважає перенести меморіал: чи то вільних рук бракує, чи комунальники та київська влада просто саботує цей процес – рідні загиблих поки не знають. Почути відповіді хочуть і журналісти 24 каналу, які вже звернулися до столичного благоустрою.
Варто додати, що 21 листопада вся країна згадуватиме Сотню героїв, які загинули в мирному Києві від рук силовиків. І важливо не просто принести квіти, а й добитися покарання винних у трагедії.
Чим запам'яталося протистояння 18-21 лютого 2014 року під час Євромайдану? Силове протистояння між силовиками та протестувальниками стало завершальним етапом Революції Гідності. За інформацією МОЗ, за ці дні загинуло 82 особи – 71 демонстрант та 11 правоохоронців, постраждалими стали 622 людини. Загалом, під час Революції Гідності було вбито 104 людини та поранено близько 2500 осіб.