Зокрема, минулого тижня про це писали FT і Forbes.

Падіння ринків, яке відбувається останній тиждень, можна порівняти лише з початком Великої депресії.

Китайська економіка набагато сильніше постраждала від спалаху коронавірусу, ніж ми могли це бачити за результатами ринків. Уолл-стріт останнім відреагував на це, і S&P 500 впав понад 8%. Це найгірший показник серед усіх великих країн, у котрих виявили випадки коронавірусу. Навіть Італія, з понад тисячею інфікованих почуває себе краще.

Важливо! Коронавірус в Україні: найближчий місяць буде вирішальним для країни

Експерти погоджуються, що це падіння – це відображення ситуації з економічною кризою в Китаї. Проте, набагато більшою проблемою є короткотермінове економічне падіння в Китаї, а потенційне руйнування ланцюгів поставок. Карантин та обмеження щодо пересування, яке стосувалось понад 60 млн людей в Китаї. Китайські автомобілевиробники та хімічні заводи повідомили про набагато довші закриття заводів. ІТ-працівники не повернулися до більшості фірм станом на минулий тиждень. Велика частина судноплавних та логістичних компаній все ще не працюють.

Средние цены в сети АЗС «Amic Energy» по состоянию на 

Проте коронавірус лише підсилив занепокоєння глобальних виробників та замовників. Зростання заробітних плат в Китаї та виробничих витрат, запровадження Китаєм нових екологічних та інших вимог (які здорожчують та ускладнюють виробничі процеси) все це не можна не враховувати. Проте, найбільш ефект мали торговельні обмеження, а саме додаткові мита, запроваджені минулого року США. Проте, тут питання не лише в мита (з ними бізнес можна працювати), глобальний бізнес не любить невизначеності. А в торговельній війні США та Китаю і до тепер ситуація не є визначеною. Тому велика частина виробників вже перенесли чи переносять свої замовлення до В'єтнаму, Бангладешу та по всій південно-східній Азії. Туди ж дивились глобальні компанії щодо розміщення виробництв.

На фоні, зростання шансів президента Трампа на переобрання на другий термін та ситуації з коронавірусом в Китаї, все більше глобальних виробників, які продають у США розглядають можливість альтернативного виробничого майданчика.

Зверніть увагу: Коронавірус поховає індустріальний світ?

Проте, це не лише про США. Нещодавно, Forbes писав, що постачальники медпрепаратів в ЄС відчувають дефіцит хірургічних (медичних) масок, оскільки всі вони виробляються в Китаї. І те саме по ряду товарів першої необхідності. Чи не можуть вони вироблятись десь на європейському континенті? Можуть, зважаючи, що рівень оплати праці та інші витрати в Китаї не такі все низькі як були.

Але, тут є одне але. Перенесення замовлення, а ще більше виробничих потужностей в інші країни є досить складним процесом.

Так, що ж шукають глобальні компанії:

– Логістика і транспортування до основних ринків споживання;
– Таланти (для виробництва складних продуктів і сервісів) і робоча сила;
– Не складна, не дорога і не довга процедура відкриття і запуску виробництв та їх потенційного розширення;
– Низькі виробничі витрати (в тому числі оплата праці, хоча вже перестає бути визначальним фактором) і оподаткування;
– Безпеку і верховенство права.

При цьому, якщо є великі переваги в деяких параметрах, то на інші можуть не зважати.

Станом на зараз, жодна з великих країн (а ми говоримо про великі країни – бо потрібні таланти і робоча сила) не пропонує такої моделі виробничого хабу як Китай. Деякі країни пропонують оподаткування схоже, як в Китаї – наприклад Індія, але тут виникає питання логістики. Бразилія – краща логістика, але є питання з умовами роботи – оподаткування, запуск виробництв, і найголовніше безпека.

Мексика?

Але є ще Мексика – країна-сусід США. Контейнер до Нью-Йорка в дорозі 4 дні. Нова угода про вільну торгівлю зі США та багаторічна історія вільної торгівлі зі США. Пріоритет Президента Мексики зараз – економічне зростання. І цей пріоритет співпадає з баченням США, яким потрібно зменшити кількість емігрантів з Мексики. А отже, торговельна політика США щодо Мексики не має змінитись, навіть з переобранням президента Трампа.

Проте, одне з найбільших питань в Мексиці – це безпека: постійні війни наркокартелів, викрадення іноземців. А ще верховенство права.

Тому вже зараз експерти прогнозують перетікання іноземних інвестицій з Китаю до Мексики.

А де Україна?

Україна могла б стати виробничим хабом для ЄС, як Мексика для США. А чому тільки для ЄС, ще й для інших країн, з якими у нас є угоди про вільну торгівлю – Канада, країни Європейської асоціації вільної торгівлі (Норвегія, Швейцарія, Ісландія і Ліхтентейн). А ще потенційно Велика Британія. Можливо, навіть і США, з яким варто говорити про угоду про вільну на фоні геополітичного та торговельного конфлікту з Китаєм та епідемії коронавірусу.

Тільки для цього потрібно мати бачення і стратегію економічного розвитку, одним зі стовпів якої має бути бачення, що Україна може запропонувати світові. Звичайно, також потрібен чіткий і зрозумілий план дій, з строками, відповідальними інституціями і індивідами, КPI, критеріям, яким повинні відповідати проєкти, які реалізує держава. Під це має створюватись та переформатовуватись інституційна система – впроваджуватись нові посади в Уряді, створюватись чи об'єднуватись чи розділятись Міністерства, відомства, державні установи. І вони мають бути відповідальні за її впровадження. Стратегія, план дій мають постійно комунікуватись, як в середині країни, так і на зовні.

Я не втомлюсь повторювати без стратегії економічного розвитку України, невід'ємною частиною якої має бути стратегія інвестиційна та розвитку експорту – ми не зможемо бути успішними. А ще в центрі цього всього має стояти розвиток бізнесу і підтримка інвестора – як внутрішнього, так і зовнішнього.

Започаткування чи впровадження спародичних проєктів чи ініціатив, створення нових посад чи інституцій, і тим більше "інвестиційні няні" не допоможуть Україні стати новим глобальним виробничим та інноваційним хабом.

Оригінал

Цікаво: Коронавірус та його наслідки: дорожня карта для Зеленського